У дитинстві особливо важливо забезпечити правильний розвиток організму, адже саме цей період закладає фундамент для здорового та повноцінного життя в майбутньому. Кожен крок у формуванні міцного скелету, розвиток опорно-рухової системи, правильний обмін речовин – усе це відіграє важливу роль у становленні здорового дитячого організму. Проте бувають випадки, коли для зростання й розвитку організму не вистачає певних елементів, які у майбутньому можуть викликати серйозні захворювання.
Рахіт — це поширене захворювання серед дітей, що призводить до неправильного формування кісток через порушення обміну кальцію та фосфору в організмі. Помилковим є твердження, що рахіт – це мутація. Насправді основні причини рахіту – нестача вітаміну D або його недостатнє засвоєння. Найчастіше захворювання проявляється у віці від 3 до 18 місяців, коли потреба в кальції і фосфорі для формування кісток особливо висока. При рахіті кістки стають м’якими та деформуються, що призводить до серйозних ортопедичних проблем, якщо захворювання не лікувати.
Рахіт у дітей проявляється слабкістю м’язів, болем у кістках, деформацією кісток та затримкою росту. Діти стають менш активними, відстають у фізичному розвитку, у них можуть виникнути труднощі з рухливістю, млявість тощо.
Також спостерігається порушення форми кісток, зокрема «О»-подібна або «Х»-подібна кривизна ніг, випукла рахітична грудна клітка, потовщення зап’ясть. Череп дитини може ставати м’яким, помітна затримка прорізування зубів, порушення сну, надмірне потовиділення. При ускладненнях дефіцит кальцію викликає судоми та збільшення печінки й селезінки. Також може зʼявитись рахіт грудної клітки — це стан, при якому через дефіцит вітаміну D та порушення обміну кальцію і фосфору відбуваються деформації кісток грудної клітки. У дітей з рахітом грудна клітка може набувати характерної форми, відомої як «рахітична грудна клітка», з виступаючими реберними дугами або западинами в центрі. Такі зміни можуть впливати на роботу органів грудної порожнини.
Є три основні стадії рахіту:
Хвороба рахіт потребує своєчасної діагностики та лікування для уникнення довготривалих наслідків.
Основною причиною рахіту у дітей є дефіцит вітаміну D, який потрібен для засвоєння кальцію та фосфору – основних мінералів для нормального формування кісток. Дефіцит вітаміну D може виникати з кількох причин:
Аліментарний рахіт виникає через недостатнє надходження вітаміну D, кальцію та фосфору з їжею. Це найбільш поширена форма рахіту у немовлят, які знаходяться на неадаптованому штучному вигодовуванні або з незбалансованим харчуванням. Захворювання ускладнюється, якщо діти не отримують достатньо сонячного світла, що знижує природний синтез вітаміну D. До групи ризику також належать діти, які споживають мало продуктів, в яких є вітамін D (риба, яйця, молочні продукти). Аліментарний рахіт можна попередити зміною харчування, додаванням добавок вітаміну D та регулярних прогулянок на свіжому повітрі.
Успадкований рахіт є рідкісною генетичною формою захворювання, коли організм не здатний ефективно засвоювати або утримувати необхідні мінерали, зокрема фосфор. Найпоширенішим видом є гіпофосфатемічний рахіт, при якому нирки виводять фосфор у надмірній кількості, що призводить до порушень мінерального обміну.
Вітамін D-резистентний рахіт — це спадковий тип рахіту, при якому організм не може ефективно засвоювати вітамін D, навіть за умови його достатньої кількості. Цей стан часто пов’язаний з генетичними мутаціями, які порушують обмін фосфору і кальцію, що призводить до ослаблення і деформації кісток.
Як зрозуміти, що у дитини рахіт? Спочатку проводиться огляд дитини — оцінюється форма кісток, загальний тонус м’язів, форма грудної клітки, особливості росту та розвитку та інші симптоми рахіту. Після цього лікар може призначити лабораторні аналізи крові, такі як рівень вітаміну D, кальцію та фосфору. Дефіцит цих елементів вказує на рахіт. Важливий також рівень ферменту лужної фосфатази, який зростає, коли кістки недостатньо мінералізовані.
Рентгенографія, особливо кісток зап’ястя або колін, дає можливість побачити структурні зміни, властиві для рахіту — такі як розширення кінців кісток та зниження їхньої щільності. Для успадкованих форм рахіту можуть знадобитися генетичні тести, що допоможуть визначити, чи є рахіт наслідком генетичного порушення.
Комплексний підхід до діагностики рахіту дозволяє лікарю точно оцінити стан дитини та призначити ефективне лікування, допомагаючи запобігти можливим ускладненням.
Дитячий рахіт поділяється на декілька типів залежно від причин його виникнення, стадії розвитку та проявів.
Залежно від причин:
Залежно від ступеня тяжкості:
Залежно від стадії захворювання:
Класифікація рахіту допомагає лікарям точно оцінити стан пацієнта і розробити індивідуальний план лікування та профілактики для уникнення ускладнень у майбутньому.
Лікування рахіту спрямоване на зменшення дефіциту вітаміну D, кальцію та фосфору, а також на усунення симптомів і профілактику ускладнень. До основних методів лікування належать:
Чи виліковний рахіт? Лікування рахіту зазвичай триває кілька місяців до досягнення значного покращення стану кісток і загального самопочуття дитини. Своєчасна діагностика та правильне лікування дозволяють уникнути тривалих ускладнень і допомагають дитині повністю відновитися.
Для лікування аліментарного рахіту можуть використовуватися рекомендовані дозування вітаміну D у вигляді зручної таблиці, наведеної нижче
Вік | Добова доза на 90 днів, МО | Одноразова доза, МО | Підтримувальна добова доза, МО |
<3 місяці | 2000 | Н/Д | 400 |
3-12 місяців | 2000 | 50000 | 400 |
>12 місяців до 12 років | 3000-6000 | 15000 | 600 |
>12 років | 6000 | 300000 | 600 |
Важливо! Дані наведено для орієнтації, для визначення точного дозування необхідна консультація лікаря.
Для профілактики рахіту у дітей рекомендується проведення скринінгів серед дітей, особливо в групах ризику, регулярні консультації батьків щодо правильного харчування та прийому сонячних ванн, а також забезпечення населення препаратами вітаміну D, особливо в осінньо-зимовий період, коли рівень природного ультрафіолету знижується.
Питання та відповіді
Хто найбільш схильний до рахіту? Чи є якісь фактори ризику?
Найбільш схильні до рахіту діти до 2 років, особливо ті, хто народився передчасно, перебуває на штучному вигодовуванні або живуть в регіонах з низьким рівнем сонячного світла.
До яких ускладнень та наслідків у дорослому віці може призвести рахіт у дітей?
Нелікований рахіт може призвести до деформацій кісток, проблем зі зростанням, а в дорослому віці — до розвитку остеопорозу та інших захворювань опорно-рухової системи.
Які деформації кісток можуть виникнути при рахіті?
Найпоширеніші деформації — це «О»-подібна та «Х»-подібна форма ніг, розширення зап’ясть та щиколоток, зміна форми грудної клітки та інші порушення кісткової структури.