На значні потрясіння організм реагує стресом, що в перекладі з англійської означає «напруження». Часом стрес є таким сильним, що перешкоджає адекватно діяти, чи триває так довго, що виснажує резерви організму. При гострому стресі тривога, страх, гнів спричиняють м’язове напруження і підвищення в організмі концентрації гормонів стресу — норадреналіну та адреналіну. При тривалому знаходженні у стресовій ситуації, в умовах хронічного стресу, системи адаптації зазнають перенапруження, а з часом і виснаження. Активізуються наднирники з вивільненням кортизолу.
Як гострий, так і хронічний стрес негативно відображаються на діяльності серцево-судинної системи і можуть значно погіршити вже існуючі проблеми у людей з діагностованою ішемічною хворобою серця.
Чому так відбувається і як потрібно діяти – розповідають фахівці медичної лабораторії ДІЛА.
Причини виникнення ішемічної хвороби серця
За статистичними даними, близько 30% населення має підвищений артеріальний тиск (артеріальну гіпертензію). З віком її частота збільшується, досягаючи 70% у осіб старше 80 років. Основним шкідливим проявом підвищеного тиску є пошкодження артеріальних судин. Реалізується це пошкодження через прискорений розвиток атеросклерозу. В залежності від розташування уражених судин, при тривалому перебігу гіпертензії можемо спостерігати прояви уражень відповідних органів, так званих «органів-мішеней».
Особливо швидко атеросклеротичний процес розвивається при поєднанні кількох несприятливих факторів, таких як паління, погано контрольована артеріальна гіпертензія, порушення ліпідного складу крові (дисліпідемія) та вуглеводного обміну (цукровий діабет).
В основі розвитку атеросклеротичного ураження артерій лежить відкладання ліпідних бляшок у стінці судин, що призводить до їхнього звуження з наступним виникненням клінічних проявів та порушенням функції:
Основним проявом хронічного перебігу ІХС є стабільна стенокардія, яка проявляється тиснучим болем за грудиною при фізичних навантаженнях, що проходить у спокої та після прийому нітрогліцерину. При ускладненому перебігу ІХС може розвинутись інфаркт міокарда або навіть раптова серцева смерть. Довготривалими наслідками ІХС є розвиток серцевої недостатності.
Приблизно у 70% пацієнтів ІХС поєднується з артеріальною гіпертензією, іще частина цих хворих має цукровий діабет. Цукровий діабет також супроводжується ураженням артерій великого і дрібного калібру. Поєднання артеріальної гіпертензії з цукровим діабетом та дисліпідемією особливо несприятливе, оскільки в такому випадку атеросклеротичний процес розвивається надзвичайно швидко та має агресивний перебіг.
Особливу увагу слід звернути особам, у яких в родині є випадки раннього (чоловіки до 55 років, жінки до 60 років) інфаркту міокарда, інсульту або смерті від серцево-судинного захворювання.
При пошкодженні атеросклеротичної бляшки на місці її розриву утворюється тромб, який перекриває просвіт судини. В цьому випадку спостерігається розвиток гострої ішемії (недостатності кровопостачання), що з часом призведе до змертвіння ділянки, позбавленої притоку крові. При атеросклеротичному ураженні артерій шиї та головного мозку загрозливим проявом є інсульт, яким може розвинутись за типом крововиливу (геморагічний інсульт) або відмирання ділянки мозку в результаті перекриття просвіту артерії тромбом (ішемічний інсульт). При тромбозі артерій серця розвивається інфаркт міокарда.
Як визначити ризик розвитку ішемічної хвороби серця?
Оцінка стану серцево-судинної системи має бути комплексною, а дослідження призначатись лікарем з огляду на стан пацієнта та його скарги. Але до основних напрямів обстеження належать наступні:
Що можна порекомендувати при наявності ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії? В першу чергу слід притримуватись правил здорового образу життя, регулярних профілактичних обстежень та виконувати рекомендації з лікування, призначеного лікарем: