Імуноглобуліни (антитіла) A, M, G, E - ваш імунологічний паспорт

1. Імуноглобуліни як показник стану імунної системи
2. 5 класів імуноглобулінів: IgA, IgD, IgG, IgE, IgM (таблиця: вид + характеристика)
3. Коли може бути призначений аналіз на імуноглобулін?
4. Суть дослідження
5. Підготовка до дослідження та процедура здачі крові
6. Розшифровка результатів аналізу на імуноглобуліни (антитіла)
7. Що означає підвищений рівень імуноглобуліну?
8. Що означає знижений рівень імуноглобуліну?
9. Скільки коштує аналіз на антитіла?
10. Де можна здати аналізи на імуноглобуліни?
11. Популярні питання пацієнтів та відповіді лікаря

Імунна система — головний захисник організму від вірусів, бактерій і токсинів. Вона працює безперервно, щоб тримати здоровʼя під контролем, проте чи справляється імунітет зі своєю функцією? Одним з основних індикаторів його стану є імуноглобуліни — специфічні білки, що формують захист проти інфекцій.

Імуноглобуліни як показник стану імунної системи

Імуноглобуліни – це білки глобуліни, точніше гама-глобуліни, які виробляються В-лімфоцитами як відповідь на наявність чужорідних речовин: вірусів, бактерій, алергенів, токсинів тощо. Іншими словами, імуноглобуліни — це антитіла, які відіграють головну роль у захисті організму від інфекцій і патогенів.

Отже, імуноглобулін або антитіло — це білкова молекула, що має характерну Y-подібну форму. Вона складається з чотирьох поліпептидних ланцюгів:

• двох легких (light chains);
• двох важких (heavy chains), з'єднаних між собою дисульфідними зв’язками.
  ​​​​​​​

Кожне антитіло має активні ділянки:

Верхні «кінці» Y (ручки) — це антигензв’язуючі фрагменти (Fab-фрагменти). Саме вони розпізнають і зв’язують конкретні антигени — наприклад, білки вірусу або бактерії. Ця взаємодія високоспецифічна, по типу «ключ — замок».

Нижня частина Y (стебло) — це Fc-фрагмент, який:

• взаємодіє з рецепторами на імунних клітинах (макрофагах, нейтрофілах);
• активує комплемент;
• запускає подальшу імунну відповідь.
  ​​​​​​​

Таким чином, імуноглобулін не лише розпізнає чужорідний агент, а й "мітить" його для знищення — передає сигнал іншим компонентам імунної системи, що цей об’єкт потрібно нейтралізувати або поглинути.

Існує п’ять основних класів імуноглобулінів: імуноглобулін A, імуноглобулін M, імуноглобулін G, імуноглобулін E та імуноглобулін D. Кожен з них має свої функції та з’являється на певних етапах імунної відповіді.

5 класів імуноглобулінів: IgA, IgD, IgG, IgE, IgM

Коли може бути призначений аналіз на імуноглобулін?

Аналіз на імуноглобуліни — важливе діагностичне дослідження для оцінки стану імунної системи. Коли варто пройти аналіз на імуноглобуліни?

• якщо людина часто хворіє на бронхіти, ангіни, пневмонії або отити, це може бути ознакою первинного або набутого імунодефіциту. У таких випадках імунологічні дослідження (зокрема аналіз на імуноглобуліни) дозволяють перевірити, чи виробляються антитіла в достатній кількості;
• при підозрі на алергічні захворювання (бронхіальна астма, атопічний дерматит, кропив’янка тощо) рекомендовано перевірити рівень імуноглобуліну Е, оскільки саме він є маркером алергічних реакцій. Імуноглобулін Е – це білок, який активує клітини, що беруть участь в імунній відповіді на алергени;
• при аутоімунних захворюваннях (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, тиреоїдит Хашимото), коли часто змінюється рівень імуноглобулінів А, М, G, а також з’являються аутоантитіла, які можна виявити під час комплексного тесту на антитіла;
• після щеплень або перенесених інфекційних захворювань (гепатит, кір, COVID-19 тощо) варто перевірити, чи сформувався імунітет, за допомогою визначення рівня імуноглобуліну G. Поява в крові імуноглобулінів класу G після вакцинації або хвороби вказує на сформований імунний захист;
• для моніторингу при гепатитах, цирозі, хронічних запаленнях кишечника (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт), адже імунна система може бути або пригніченою, або гіперактивною. Це супроводжується змінами рівнів імуноглобулінів класів А, М, G;
• для оцінки імунітету у пацієнтів з ВІЛ, щоб відстежувати, як інфекція впливає на продукцію антитіл. При прогресуванні хвороби рівень імуноглобулінів порушується: одні класи антитіл різко знижуються, інші – навпаки, підвищуються;
• жінкам із негативним резус-фактором крові під час вагітності можуть призначити аналіз на резус-антитіла. Якщо є ризик, що імунна система матері буде атакувати клітини плода, також перевіряють аутоантитіла. Це допомагає вчасно виявити можливий імунологічний конфлікт.
  ​​​​​​​

Суть дослідження

Дослідження на імуноглобуліни — це лабораторний аналіз, що дозволяє перевірити кількість антитіл у крові людини. Антитіла — це специфічні білки, які виробляються імунною системою у відповідь на інфекції, алергени або власні клітини організму. Визначення рівнів різних класів — імуноглобулін A, імуноглобулін M, імуноглобулін G, імуноглобулін E допомагає з’ясувати, чи є в організмі гострий або хронічний інфекційний процес, імунодефіцит, алергія чи аутоімунне захворювання.

Найпоширенішим методом є ІФА (аналіз ІФА), який забезпечує високу точність у визначенні рівнів антитіл. Це імунологічні дослідження, які дозволяють отримати не лише кількісну оцінку, а й виявити наявність специфічних антитіл до певних збудників або власних клітин.

Підготовка до дослідження та процедура здачі крові

Щоб результати дослідження були точними, важливо правильно підготуватись до процедури. Кров для визначення рівнів імуноглобулінів беруть із вени, зазвичай зранку, натще.

Рекомендації перед здачею крові:

• не їсти щонайменше за 4 години до дослідження;
• уникати фізичного та емоційного перенапруження за 1 добу;
• при застосуванні імуносупресивної терапії погодити прийом препарату з лікарем;
• не курити за годину до взяття крові.
  ​​​​​​​

Процедура займає кілька хвилин: медична сестра або медбрат бере кров на аналіз, далі зразок відправляється в лабораторію для імунологічного дослідження за допомогою методу ІФА. Результати зазвичай готові впродовж 1–3 робочих днів — залежно від типу дослідження.

Розшифровка результатів аналізу на імуноглобуліни

Рівні імуноглобулінів можуть бути в нормі, підвищеними або зниженими, залежно від стану імунної системи та наявності хвороб. Кожен клас антитіл виконує свою особливу функцію.

IgA (імуноглобулін А)

Імуноглобулін А відповідає за захист слизових оболонок (дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, сечостатева система, знаходяться в слині та сльозах).

Підвищення: при хронічних інфекціях, автоімунних хворобах, цирозі печінки.
Зниження: при імунодефіцитах, хворобах кишечника, після променевої або хіміотерапії.

IgM (імуноглобулін М)

Імуноглобуліни М — це перший клас антитіл, який з’являється у відповідь на інфекцію, є маркером гострого процесу.

Підвищення: при вірусних і бактеріальних інфекціях, паразитозах, аутоімунних процесах.
Зниження: при імунодефіцитах, хронічних інфекціях, коли імунна відповідь ослаблена.

IgG (імуноглобулін G)

Імуноглобуліни G — основний клас антитіл, що забезпечує тривалий імунітет, є маркером перенесеної хвороби або вакцинації. Вказує на те, що організм вже зустрічався із цим збудником в минулому.

Підвищення: при хронічних інфекціях, гепатитах, ВІЛ, аутоімунних захворюваннях.
Зниження: при первинних імунодефіцитах, важких хворобах печінки, онкопатологіях.

IgE (імуноглобулін Е)

Імуноглобулін E — головний маркер алергії та паразитарних інфекцій.

Підвищення: при бронхіальній астмі, дерматитах, сезонних та цілорічних алергічних реакціях, харчовій та медикаментозній алергії.
Зниження: зазвичай не має клінічного значення, однак можливе при імунодефіциті.

Резус-антитіла

Резус-антитіла виробляються, коли організм людини з негативним резус-фактором контактує з резус-позитивною кров’ю (наприклад, під час вагітності або переливання).

Позитивний результат: вказує на ймовірний конфлікт між матір’ю та плодом або після переливання.
Негативний результат: означає відсутність імунної реакції, що є бажаним під час вагітності.

Аутоантитіла

Це антитіла, які помилково атакують клітини власного організму (антинуклеарні антитіла (ANA), антитіла до тиреоїдної пероксидази (TPO), ревматоїдний фактор). Їх наявність свідчить про аутоімунні захворювання.

Позитивний результат: при системних захворюваннях сполучної тканини та інших аутоімунних захворюваннях.
Негативний результат: не виключає аутоімунну хворобу, особливо на ранній стадії, але є сприятливим прогностично.

Для оцінки імунітету також використовують такі поняття, як титр антитіл і авідність. Що це таке?

Титр — це умовне число, яке показує, скільки антитіл є в крові до конкретного вірусу чи бактерії. Це не абсолютна кількість, а показник концентрації, що визначається шляхом послідовного розведення сироватки.

Чим вищий титр, тим більше антитіл — тим, імовірно, сильніша імунна відповідь. Наприклад: титр 1:80 → сироватка ще активна навіть у 80-кратному розведенні.

Титр антитіл використовують:

• для оцінки імунітету після вакцинації (наприклад, проти гепатиту B, кору);
• для діагностики перенесеної інфекції (наприклад, токсоплазмозу, цитомегаловірусу);
• для розмежування гострої і перенесеної інфекції (у поєднанні з IgM/IgG).
  ​​​​​​​

Авідність — це сила зв’язування антитіла з антигеном. Простими словами: наскільки «міцно» антитіло тримає «ворога». Одразу після зараження з’являються антитіла з низькою авідністю — вони слабкі. З часом імунна система «удосконалює» ці антитіла → з’являються антитіла з високою авідністю.

Авідність IgG використовується для розрізнення свіжої та давньої інфекції (наприклад, при TORCH-інфекціях у вагітних):

• Низька авідність → ймовірно, гостра фаза або недавнє зараження.
• Висока авідність → інфекція була раніше, і організм виробив "якісні" антитіла.
  ​​​​​​​

Наприклад:

• IgG (+), титр 1:320, висока авідність → імунітет сформовано, інфекція давно в минулому
• IgG (+), титр 1:80, низька авідність → ймовірна недавня інфекція (1–3 міс тому)
  ​​​​​​​

Що означає підвищений рівень імуноглобуліну?

Рівень імуноглобулінів у крові — важливий показник стану імунної системи. Зміни у їхній концентрації можуть сигналізувати як про тимчасові порушення, так і про серйозні хвороби. Оскільки імуноглобуліни – це білки, які утворюються у відповідь на різні зовнішні чи внутрішні подразники, будь-яке відхилення від норми потребує уваги.

Підвищений рівень імуноглобуліну зазвичай свідчить про активну роботу імунної системи. Це може бути реакцією на гостру або хронічну інфекцію, алергію, паразитарне ураження або аутоімунний процес. В окремих випадках значне підвищення може бути ознакою онкологічних захворювань крові (наприклад, мієломи). Високий рівень антитіл може залишатися в організмі і після одужання, як ознака сформованого імунітету.

Що означає знижений рівень імуноглобуліну?

Знижений рівень імуноглобуліну вказує на ослаблення імунного захисту. Причинами цього можуть бути вроджені імунодефіцити, важкі хронічні хвороби, пригнічення імунітету після хіміо- чи радіотерапії, тривале лікування імуносупресорами. Зниження рівня антитіл підвищує ризик повторних інфекцій, ускладнень, ускладнює перебіг звичайних хвороб.

Функція імуноглобулінів кожного класу відрізняється, але разом вони формують єдину систему захисту.

Окрім того, слід розуміти, що імуноглобуліни не працюють відокремлено від інших ланок імунітету. Імуноглобуліни (антитіла), зокрема IgG, IgM, IgA та IgE, активують, координують або «мітять» мішень для:

Фагоцитів (макрофаги, нейтрофіли)

• Антитіла «огортають» мікроб (опсонізують його);
• Фагоцити через Fc-рецептори «бачать» ці антитіла і «з'їдають» об'єкт.
  ​​​​​​​

Це називається опсонізація — антитіла роблять мікроб «привабливішим» для знищення.

Системи комплементу (частина вродженого імунітету)

IgG та IgM можуть активувати каскад білків комплементу, що призводить до:

• утворення отворів у мембрані бактерій (лізис);
• залучення фагоцитів;
• посилення запалення.
  ​​​​​​​

Це — зв’язок гуморального імунітету з вродженим.

Клітинного імунітету (NK-клітини)

• IgG зв’язується з вірус-інфікованими клітинами або пухлинними клітинами.
• NK-клітини через Fc-рецептори це «бачать» → запускають антитіло-залежну цитотоксичність (ADCC).
  ​​​​​​​

Тобто антитіло виступає як «мітка на знищення».

Інших B-лімфоцитів

• IgD (на поверхні B-клітин) бере участь у первинній активації імунної відповіді.
• IgG, які циркулюють у крові, можуть блокувати надмірну активацію нових B-клітин (через зворотний зв’язок).
  ​​​​​​​

Активують мастоцити і базофіли (IgE)

• IgE фіксується на поверхні цих клітин.
• При повторному контакті з алергеном → вивільнення гістаміну → алергічна реакція (риніт, кропив’янка, анафілаксія).
  ​​​​​​​

Скільки коштує аналіз на антитіла?

Вартість аналізів на імуноглобуліни залежить від обсягу дослідження, обраного класу антитіл (IgA, IgM, IgG, IgE) та лабораторії, де ви здаєте кров. Зазвичай ціна формується окремо для кожного виду дослідження або надається у вигляді комплексного дослідження, що охоплює кілька класів імуноглобулінів одночасно.

У медичній лабораторії ДІЛА, діє прозора цінова політика, а результати можна отримати швидко — за 1–2 дні. Точну вартість досліджень можна переглянути за посиланням або ж звернутись до найближчого відділення.

Де можна здати аналізи на імуноглобуліни?

Імунологічні дослідження швидко, легко та у комфортних умовах можна пройти в лабораторії ДІЛА, що має мережу відділень по всій Україні, включаючи великі міста та обласні центри.

У ДІЛА можна здати як комплексне дослідження — імуноглобуліни A, M, G, так і окремі тести.

Також лабораторія ДІЛА пропонує два комплекси імунологічного обстеження: Комплекс №235 «Імунологічне обстеження» та Комплекс №236 «Імунологічне обстеження розширене (з DHR-тестом)». Обидва призначені для оцінки стану імунної системи, особливо у пацієнтів з частими інфекціями, хронічними захворюваннями чи підозрою на імунодефіцит.

Комплекс №235 включає основні показники гуморального та клітинного імунітету, підходить для початкової діагностики. Розширений комплекс №236 доповнений розгорнутим аналізом крові та DHR-тестом, що дозволяє детальніше оцінити функцію імунної системи.

Обравши комплексне дослідження ви не лише отримаєте важливу інформацію у одному дослідженні, але й суттєво зекономите, адже комплексне дослідження вигідніше, порівняно з окремими. Це зручний спосіб отримати повну картину імунного статусу в одному обстеженні.

Популярні питання пацієнтів та відповіді лікаря

Який зв’язок мають імуноглобуліни та ВІЛ інфекція?

ВІЛ-інфекцію зазвичай виявляють завдяки виявленню антитіл до вірусу (IgG і IgM):

• після зараження імунна система починає виробляти антитіла до ВІЛ, але не одразу;
• цей період без антитіл — “серологічне вікно” (до 3–6 тижнів);
• тести 4-го покоління виявляють одночасно антиген p24 і антитіла — це скорочує "вікно".
  ​​​​​​​

Позитивний результат на антитіла до ВІЛ означає підтвердження факту інфікування (але не фазу чи вірусне навантаження). Крім того, ВІЛ уражає самі клітини імунної системи — зокрема CD4+ T-лімфоцити, які регулюють вироблення антитіл. У пізніх стадіях ВІЛ (СНІД), коли імунна система виснажена, рівень антитіл може знижуватись, або з’являються неадекватні, нефункціональні антитіла (імунна дисфункція). Також при ВІЛ можуть порушуватись пропорції класів імуноглобулінів, зростати IgA або IgM у сироватці крові — як маркери імунної активації.

Чим небезпечний підвищений імуноглобулін?

Підвищений рівень імуноглобулінів може свідчити про активну боротьбу імунної системи з інфекцією, алергічні реакції або аутоімунне запалення. Це не завжди небезпечно, але іноді вказує на серйозні проблеми — наприклад, аутоімунні захворювання, алергію, хронічний інфекційний процес або навіть онкологію.

Який імуноглобулін є маркером алергії?

Імуноглобулін E (IgE). Саме його підвищений рівень вказує на алергічну реакцію в організмі.

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

28.05.2025

Жовчний міхур людини

19.05.2025

Дефіцит вітаміну В12: симптоми, діагностика, наслідки

19.05.2025

Кір у дорослих та дітей: від симптомів до лікування