ГРВІ: симптоми, лікування та коли потрібно звернутися до лікаря

1. Що таке ГРВІ?
2. У чому відмінність грипу від ГРВІ?
3. Перші симптоми ГРВІ та інкубаційний період
4. Види та збудники ГРВІ
5. Діагностика гострих респіраторних вірусних інфекцій
6. Лікування гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ)
7. Особливості перебігу ГРВІ під час вагітності
8. Як легше перенести ГРВІ?
9. Популярні запитання та відповіді
10. Список літератури

Кожної осені та зими мільйони людей стикаються з одними і тими ж неприємними симптомами: закладений ніс, першіння в горлі, ломота в тілі та несподівана втома. Найчастіше їхньою причиною є ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція) – найпоширеніша інфекційна патологія у світі.

Що таке ГРВІ?

Гостра респіраторна вірусна інфекція – це група схожих за проявами захворювань, які спричиняють різні віруси та вражають слизову оболонку верхніх дихальних шляхів: носа, горла, гортані, трахеї та бронхів. ГРВІ – це не окрема хвороба, а збірний діагноз, під яким ховаються понад двісті збудників. Саме тому одна людина може хворіти кілька разів на рік: імунітет до одного вірусу не захищає від іншого. Більше того, навіть один і той самий вірус постійно мутує та має безліч різних штамів, тому повторно заразитися можна навіть тим самим вірусом, але його новою мутацією.

У Міжнародній класифікації хвороб (ГРВІ МКХ-10) ці стани належать до блоку J00–J06 (гострі інфекції верхніх дихальних шляхів), найчастіше застосовують код J06.9 «Гостра інфекція верхніх дихальних шляхів, неуточнена». Віруси передаються повітряно-крапельним шляхом, а також через руки та поверхні, на яких вони зберігаються кілька годин. Найчастіше хворіють діти, які відвідують садок чи школу, а також літні люди, вагітні жінки та люди зі слабким імунітетом.

Важливо! Ротавірус – це кишкова інфекція, до ГРВІ вона не належить, адже її головні прояви – нудота та діарея, а не нежить і кашель.

У чому відмінність грипу від ГРВІ?

Формально грип є однією з ГРВІ, проте його виокремлюють через вищий ризик тяжкого перебігу та ускладнень. Проти вірусів грипу існують щорічна вакцина та специфічні противірусні засоби, тоді як для більшості інших збудників таких інструментів немає. Різницю між грипом і ГРВІ залежно від симптомів наводимо у таблиці.

Важливо розуміти: за зовнішніми ознаками навіть досвідчений лікар не завжди може відрізнити грип від COVID-19 чи інших вірусних інфекцій, особливо в перші дні. Докладніше про грип можна прочитати на сторінці Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Перші симптоми ГРВІ та інкубаційний період

Інкубаційний період ГРВІ – проміжок від зараження до перших проявів, зазвичай становить від одного до семи днів, залежно від збудника. Головний орієнтир безпеки для оточуючих — відсутність температури протягом щонайменше 24 годин без використання жарознижувальних засобів та загальне покращення самопочуття.

Перші ознаки зазвичай непомітні: легке першіння, чхання, відчуття «ватної» голови, водянисті виділення з носа, швидка втома. Згодом у процес втягується ротоглотка: горло при ГРВІ стає яскраво-червоним (гіперемованим), на слизовій оболонці м’якого піднебіння та задньої стінки глотки може з’являтися дрібноплямиста висипка (енантема), відчувається виражене першіння, біль під час ковтання та дискомфорт, що часто провокує сухе покашлювання. Температура при ГРВІ може бути від 37 до 38–38,5 °C, а різке підвищення з ознобом частіше свідчить про грип чи аденовірусну інфекцію.

Важливо! Раптове високе підвищення температури, яке супроводжується млявістю, сильним головним болем та появою навіть поодинокого темно-бордового геморагічного висипу (зокрема на ногах чи сідницях, який не зникає при натисканні), може бути проявом блискавичної менінгококцемії. Цей стан на початку часто імітує звичайне ГРВІ, але потребує екстреного виклику швидкої допомоги.

У більшості дорослих всі симптоми ГРВІ минають за 7–10 днів, проте залишковий кашель може турбувати до трьох тижнів.

Види та збудники ГРВІ

Кількість збудників ГРВІ дуже велика: риновіруси, коронавіруси, аденовіруси, віруси парагрипу, респіраторно-синцитіальний вірус, метапневмовірус, бокавірус та інші. Розглянемо найпоширеніших з них.

Риновірусна інфекція

Риновірусна інфекція – найчастіша причина звичайної застуди. Відомо понад сто серотипів риновірусів, тому колективного імунітету до них немає. Хвороба починається через 1–3 доби після контакту з хворим і проявляється переважно нежитем, чханням, закладеністю носа та слабким болем у горлі. Температура підвищується рідко. Проте у людей з бронхіальною астмою чи хронічними хворобами легень навіть риновірус здатен спровокувати загострення.

Коронавірусна інфекція

Коронавіруси людини відомі задовго до пандемії: чотири сезонні типи регулярно спричиняють застуду, зазвичай легку. Сезонні коронавіруси викликають нежить, кашель і біль у горлі та помірне підвищення температури. Окремо стоїть SARS-CoV-2, який викликає COVID-19: його перебіг може бути від безсимптомного до тяжкого з ураженням легень, а втрата нюху та смаку – характерна, але не обов’язкова ознака. Відрізнити сезонну коронавірусну інфекцію від COVID-19 лише за симптомами неможливо – потрібне лабораторне підтвердження.

Аденовірусна інфекція

Аденовірус – це ДНК-вмісний вірус без ліпідної оболонки, що налічує понад півсотні типів і добре зберігається у зовнішньому середовищі. У здорових людей хвороба зазвичай минає без наслідків, проте у дітей та людей з ослабленим імунітетом може бути тяжчою. Аденовірусна інфекція вирізняється довшою лихоманкою (до 5–7 днів), вираженим болем у горлі, збільшенням шийних лімфовузлів і нерідко кон’юнктивітом – почервонінням і сльозотечею. Інколи можуть приєднуватися також розлади травлення. Інкубаційний період – від 2 до 14 днів. Щоб підтвердити діагноз, лікар може призначити тест на аденовірус – ПЛР-дослідження мазка з носа чи рота.

Парагрип і РС-інфекція (респіраторно-синцитіальна)

Парагрип – це інфекція, яку спричиняють чотири типи вірусів парагрипу. Важливо підкреслити, що попри схожу назву, збудники не споріднені з вірусом грипу. Симптоми парагрипу досить типові: охриплість, «гавкаючий» кашель, нежить, помірна температура. У малюків парагрип є однією з головних причин крупу – запалення гортані зі стенозом, що потребує негайної допомоги лікаря. Захворюваність зазвичай найбільш поширена восени та навесні.

Респіраторно-синцитіальний вірус (РС-вірус, RSV) – основна причина бронхіолітів і пневмоній у немовлят. Цей збудник інфікує практично всіх дітей до двох років. Респіраторно-синцитіальна інфекція у дорослих здебільшого нагадує звичайну застуду, але для літніх людей, а також з хронічними хворобами серця та легень вона небезпечна. До симптомів респіраторно-синцитіального вірусу належать нежить, кашель, чхання, помірна температура, а в тяжких випадках – прискорене дихання, свистячі хрипи та відмова дитини від їжі.

Діагностика гострих респіраторних вірусних інфекцій

Діагностика ГРВІ починається з огляду: лікар з’ясовує, коли почалася хвороба, чи був контакт з хворими, оцінює стан горла, лімфовузлів, слухає легені. Для більшості людей з легким перебігом цього достатньо. Але коли симптоми незвичні або стан тяжчий, потрібна диференційна діагностика ГРВІ – відмежування від грипу, COVID-19, бактеріального тонзиліту, пневмонії, алергічного риніту, кашлюку та інфекційного мононуклеозу.

Лабораторна діагностика

Золотим стандартом виявлення збудника вважають ПЛР-дослідження мазка з носоглотки та ротоглотки: воно визначає генетичний матеріал вірусів грипу, SARS-CoV-2, РС-вірусу, аденовірусу та інших патогенів, зокрема в мультиплексних панелях. У лабораторії Діла такі ПЛР-дослідження доступні як окремими тестами, так і комплексами.

Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою допомагає оцінити характер запалення: для вірусних інфекцій типові нормальна або знижена кількість лейкоцитів і відносний лімфоцитоз, тоді як підвищені лейкоцити з нейтрофільним зсувом частіше вказують на бактеріальне ускладнення. Додатково лікар може призначити С-реактивний білок і прокальцитонін, які допомагають вирішити, чи потрібна антибактеріальна терапія.

Інструментальна діагностика

Якщо є кашель з задишкою, біль у грудях або незрозуміла лихоманка понад три-п’ять днів, лікар може призначити інструментальні методи. Пульсоксиметрія дозволяє швидко виміряти насичення крові киснем, рентгенографія чи комп’ютерна томографія органів грудної клітки виявляє пневмонію тощо. Ці дослідження потрібні не всім, але вчасно проведені при потребі, запобігають серйозним ускладненням.

Лікування гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ)

Основна мета лікування – полегшити стан і дати організму час самостійно подолати вірус. Постільний режим у перші дні, питний режим (тепла вода, трав’яні чаї, морси, бульйони), провітрювання кімнати та вологе повітря знижують вираженість симптомів. Їсти потрібно за апетитом, без «героїчного» насичення. Сольові розчини для промивання носа розріджують слиз і полегшують дихання, а полоскання горла теплими розчинами допомагає зволожити слизову.

Медикаментозна терапія при ГРВІ

Лікування ГРВІ здебільшого симптоматичне. Жарознижувальні засоби доречні, якщо температура піднялася вище 38,5 °C або людина погано її переносить, збивати при нижчих значеннях не обов’язково, адже підвищена температура частково допомагає імунній відповіді. Для полегшення закладеності носа та болю в горлі лікар може порадити відповідні спреї чи пастилки, а за вологого кашлю – засоби, що полегшують відкашлювання. Дозування та тривалість застосування завжди підбирає лікар, особливо для дітей.

Важливе застереження для батьків! Дітям раннього віку (особливо до 4–6 років) муколітики та відхаркувальні препарати протипоказані. Через вузькі дихальні шляхи та несформований кашльовий рефлекс малюки не можуть відкашляти збільшений об’єм розрідженого слизу, що створює ризик застою мокротиння в бронхах («затоплення» легень) та ускладнень. Найкращий і найбезпечніший спосіб полегшити кашель у дитини – це рясне тепле пиття, зволоження повітря в кімнаті (50–60%) та промивання носа сольовими розчинами.

Окремо варто сказати про противірусні препарати при ГРВІ. Доведену ефективність мають лише засоби проти вірусів грипу, і найкращий результат вони дають, якщо їх призначено в перші 48 годин хвороби. Для більшості інших збудників специфічного лікування немає, а численні «імуномодулятори» та «універсальні противірусні» засоби не мають переконливої доказової бази. Тому не варто самостійно купувати ліки – це зайве навантаження на організм.

А чи потрібні вітаміни при ГРВІ? Систематичний огляд Cochrane показав, що вітамін С, який приймають постійно, не знижує ризику застуди в загальній популяції, а лише трохи скорочує тривалість симптомів. Вітамін D може мати захисний ефект, передусім у людей з його вираженим дефіцитом. Тому, замість того щоб приймати вітаміни навмання, важливо перевірити їхній рівень у крові та отримати рекомендації щодо вживання від лікаря.

Отже, єдиний доказовий підхід – симптоматична терапія: лікування ГРВІ спрямоване на полегшення стану, поки імунна система самостійно знищить вірус (відпочинок, рясне пиття, сольові розчини, НПЗП при болю/лихоманці та за потреби льодяники з цинком у першу добу – систематичні огляди Cochrane підтверджують, що прийом льодяників із цинком (у дозі ≥ 75 мг/добу) протягом перших 24 годин від початку симптомів скорочує тривалість ГРВІ приблизно на 1–2 дні та зменшує вираженість симптомів).

Чому при ГРВІ не призначають антибіотики?

Антибіотик при ГРВІ не діє на віруси, адже ці препарати спрямовані проти бактерій. Він не скорочує тривалість звичайної застуди і не запобігає ускладненням, проте може викликати побічні ефекти. Безпідставне застосування також сприяє формуванню стійкості бактерій.

Антибіотики призначають лише тоді, коли до вірусної інфекції приєдналася бактеріальна: наприклад, при гнійному отиті, бактеріальному синуситі, що не минає понад 10 днів, стрептококовій ангіні чи пневмонії. Рішення щодо прийому завжди ухвалює лікар на основі огляду та результатів лабораторних досліджень.

Особливості перебігу ГРВІ під час вагітності

Вагітність природно змінює імунну відповідь, тому респіраторні інфекції можуть протікати тяжче, а грип у вагітних вважають станом підвищеного ризику. Будь-яке самолікування в цей період небезпечне, тому з першими симптомами краще проконсультуватися з акушером-гінекологом або терапевтом.

ГРВІ при вагітності в 1 триместрі потребує особливої уважності: це час, коли формуються органи плода, і тривала висока температура у ранні терміни сприяє підвищеному ризику вад розвитку. Тож жарознижувальний засіб, його безпечну дозу та тривалість прийому визначає лише лікар. У 2 триместрі перебіг зазвичай легший, проте тяжка інфекція, зокрема грип, може ускладнитися пневмонією. ГРВІ при вагітності у 3 триместрі небезпечна ризиком ускладнень з боку дихальної системи матері, а за тяжкого перебігу – передчасними пологами. Щороку жінкам радять вакцинацію проти грипу на будь-якому терміні, і вона захищає також новонародженого в перші місяці життя.

Важливо! Негайно звертайтеся по допомогу, якщо температура тримається понад добу, виникли задишка, біль у грудях, кров у мокротинні або ви помітили зменшення рухів плода.

Як легше перенести ГРВІ?

Головне – не ігнорувати хворобу і піклуватися про себе. Ось декілька простих правил, які допоможуть швидше одужати та уникнути можливих ускладнень.

1. Залишайтеся вдома щонайменше перші 3–5 днів, не «переносьте» інфекцію на ногах, оскільки це підвищує ризик ускладнень і заражає колег.
2. Пийте достатньо рідини, це допомагає запобігти зневодненню на тлі температури.
3. Зволожуйте повітря та регулярно провітрюйте приміщення.
4. Від болю в горлі рекомендовано тепле пиття, полоскання та пастилки, що зволожують слизову.
5. Спіть більше, не навантажуйте себе роботою і спортом, поки температура не стабілізується.
6. Не приймайте залишки старих ліків та антибіотики без призначення лікаря.

Хоча від більшості застудних вірусів щеплень не існує, від найнебезпечніших респіраторних загроз є надійний доказовий захист.

Вакцинація від грипу (щороку)

Грип швидко мутує, тому склад вакцин оновлюється щосезону відповідно до рекомендацій ВООЗ.

• Коли робити: у вересні-жовтні, до початку активного епідсезону, проте щепитися не пізно протягом усього осінньо-зимового періоду.
• Кому критично необхідно: дітям від 6 місяців, вагітним, людям віком 65+, пацієнтам із хронічними захворюваннями (діабет, астма, серцево-судинні патології) та медикам.
• Чому це важливо: вакцинація не завжди гарантує 100% захист від легкого перебігу, але майже нанівець зводить ризик важких ускладнень (вірусної пневмонії, міокардиту) та госпіталізації.

Пневмококова вакцинація (захист від «вторинної» пневмонії)

Бактерія Streptococcus pneumoniae (пневмокок) – головний «винуватець» важких бактеріальних пневмоній, гнійних отитів та синуситів, які виникають як ускладнення після перенесеного грипу чи ГРВІ.

• Які є вакцини: найчастіше застосовують кон’юговані та полісахаридні вакцини (зокрема «Превенар 13» та «Пневмовакс 23»).
• Перевага: на відміну від щеплення проти грипу, пневмококову вакцину не потрібно робити щороку. Залежно від віку та графіку, дорослим часто достатньо 1–2 щеплень на все життя.
• Кому особливо рекомендовано: малюкам до 5 років, дорослим від 65 років, курцям, а також людям із хронічними хворобами легень (ХОЗЛ, астма), цукровим діабетом чи ослабленим імунітетом.

Одночасне або послідовне щеплення від грипу та пневмококу – це міжнародний стандарт захисту для груп ризику.

Список літератури

1. Центр громадського здоров’я МОЗ України. Інформаційні бюлетені «Грип та ГРВІ в Україні». phc.org.ua
2. World Health Organization. Influenza (seasonal). who.int
3. Centers for Disease Control and Prevention. Adenovirus. cdc.gov
4. Centers for Disease Control and Prevention. Respiratory Syncytial Virus (RSV). cdc.gov
5. Centers for Disease Control and Prevention. Human Parainfluenza Viruses. cdc.gov
6. Centers for Disease Control and Prevention. Antibiotic Prescribing and Use. cdc.gov
7. Hemilä H., Chalker E. Vitamin C for preventing and treating the common cold. Cochrane Database Syst Rev. 2013. PubMed
8. Martineau A.R. et al. Vitamin D supplementation to prevent acute respiratory tract infections: systematic review and meta-analysis of individual participant data. BMJ. 2017. PubMed
9. Kenealy T., Arroll B. Antibiotics for the common cold and acute purulent rhinitis. Cochrane Database Syst Rev. 2013. PubMed
10. Андрейчин М.А., Васильєва Н.А., Йосик Я.І. Респіраторні вірусні інфекції: клініко-лабораторна характеристика. Infectious Pathology (Тернопільський медичний університет), 2014. ojs.tdmu.edu.ua

Популярні запитання та відповіді