Герпетична інфекція: симптоми, шляхи передачі та сучасна діагностика

1. Що таке герпес?
2. Типи вірусів герпесу
3. Як виглядає вірус герпесу?
4. Симптоми наявності вірусу герпесу в організмі
5. Чим небезпечний вірус герпесу?
6. Діагностика герпесу
7. Як лікується вірус герпесу?
8. Популярні запитання пацієнтів та відповіді лікаря ДІЛА

Іноді достатньо невеликого стресу, переохолодження чи ослаблення імунітету, щоб на губі з’явився знайомий сверблячий пухирець. Герпес на губі – проблема, знайома багатьом, але за цією, здавалося б, дрібницею стоїть один з найпоширеніших вірусів на планеті. Вірус герпесу має здатність «засинати» в організмі на роки, а потім активуватись у найнесподіваніший момент. Це хронічна нейроінфекція, яка потребує регулярного контролю, адже її вплив не обмежується лише зовнішніми висипами.

Що таке герпес?

Герпес – це інфекційне захворювання, спричинене вірусом герпесу (Herpesviridae). Його особливість полягає у тому, що після первинного зараження він залишається в організмі назавжди. Вірус може «дрімати» в нервових клітинах, а при зниженні імунітету – знову активуватись.

За даними ВООЗ, вірус простого герпесу (ВПГ) мають близько 67% населення планети віком до 50 років, що становить приблизно 3,7 мільярди людей.

Існує кілька типів вірусу, які по-різному впливають на організм: одні викликають герпес на губі, інші – герпес на тілі, відомий як герпес зостер, або навіть більш серйозні ураження внутрішніх органів.

Типи вірусів герпесу

Як виглядає вірус герпесу?

Якщо говорити простими словами, вірус герпесу – це малесенька сфера з білковою оболонкою, всередині якої зберігається ДНК. Після потрапляння в організм він оселяється в нервових клітинах, опиняючись наче у сховищі, де може залишатись роками. При зниженні імунітету вірус виходить зі стану спокою і на шкірі або слизових з’являються характерні пухирці. Як виглядає герпес? Це невеликі сверблячі висипання, заповнені рідиною, які можуть зливатися у більші бульбашки. Найчастіше зʼявляється на губах, обличчі, тілі або геніталіях.

Симптоми наявності вірусу герпесу в організмі

Вірус герпесу – підступний, адже після потрапляння в організм він може тривалий час залишатися неактивним, не проявляючи себе жодними зовнішніми ознаками. Проте при ослабленні імунної системи, стресі, застудах чи гормональних змінах вірус «прокидається» та викликає характерні симптоми герпесу. Їхній вигляд і вираженість залежать від типу вірусу герпесу, стану імунітету та місця ураження.

​​​​​​​

Найпопулярніші симптоми має герпес на губах (Herpes simplex 1 типу). У більшості людей саме він викликає короткочасне поколювання, свербіж чи печіння в ділянці губ або носа, після чого з’являються дрібні пухирці з прозорою рідиною, які з часом лопаються, утворюючи кірочку. Через кілька днів шкіра загоюється без сліду, але вірус залишається в організмі.

При генітальному герпесі (Herpes simplex 2 типу) зʼявляються висипання на статевих органах, у ділянці промежини, стегон або сідниць. Симптоми часто супроводжуються свербежем, печінням, болем під час сечовипускання чи статевого акту. У деяких випадках можливе підвищення температури, загальна слабкість, збільшення лімфовузлів у паховій ділянці.

Вірус Varicella Zoster (герпес 3 типу) викликає вітряну віспу у дітей, а у дорослих – оперізувальний лишай. Для нього характерні больові висипання вздовж нервових закінчень, які можуть супроводжуватися поколюванням, свербежем або пекучим болем. Після загоєння висипів іноді зберігається постгерпетична невралгія – тривалий біль у місцях уражень.

У людей зі зниженим імунітетом, наприклад, після важких хвороб, при ВІЛ-інфекції або тривалому прийомі імунодепресантів герпес може проявлятися атипово: без висипань, але з лихоманкою, головним болем, болем у м’язах, збільшенням лімфовузлів. Іноді вірус уражає внутрішні органи, очі (герпетичний кератит), мозок (герпетичний енцефаліт) або печінку.

Важливо! Деякі люди є носіями вірусу герпесу, навіть не підозрюючи про це. Вони можуть інфікувати інших під час активної фази або навіть без видимих проявів, тому герпес часто передається непомітно. Якщо ви помічаєте часті висипання, біль, свербіж чи інші підозрілі симптоми, варто звернутися до лікаря та здати аналізи на герпес, які допоможуть точно визначити тип вірусу та стадію інфекції.

Чим небезпечний вірус герпесу?

На перший погляд герпетична інфекція здається несерйозною: кілька пухирців, що проходять за кілька днів. Але насправді вірус герпесу має серйозний вплив на організм. Його небезпека полягає в здатності залишатись у нервових клітинах і періодично активуватись, викликаючи рецидиви. Кожне повторне загострення свідчить про ослаблений імунітет або стресовий стан для організму.

Хронічна герпетична інфекція може стати фоном для інших хвороб, уражати внутрішні органи, нервову систему, очі, слизові оболонки. При певних типах (зокрема герпес 4 типу – вірус Епштейна-Барр, герпес 5 типу – цитомегаловірус, герпес 8 типу) можливі серйозні ускладнення, такі як гепатит, запалення головного мозку, навіть онкопатології.

Для жінок

Для жінок вірус герпесу небезпечний, насамперед, через вплив на репродуктивну систему. Часті рецидиви генітального герпесу (герпес 2 типу) можуть спричинити хронічне запалення шийки матки, маткових труб і яєчників. Це підвищує ризик безпліддя, ускладнень під час вагітності та передчасних пологів.

Для чоловіків

У чоловіків вірус герпесу 2 типу може викликати не лише неприємні висипи в інтимній зоні, а також запалення уретри, передміхурової залози, яєчок. Тривалий перебіг герпесу на тілі або геніталіях здатен впливати на якість сперми, що іноді стає причиною безпліддя.

Крім того, рецидиви герпетичної інфекції супроводжуються больовими відчуттями, свербежем, печінням і психологічним дискомфортом, адже інфекція передається статевим шляхом і має високу заразність.

Для дітей та вагітних

Герпес у дітей часто проявляється герпесом 3 типу, а саме вітряної віспи. Зазвичай хвороба проходить легко, але іноді після одужання вірус залишається в нервовій тканині та може активуватись пізніше у вигляді герпесу зостер (оперізувального лишаю).

У немовлят, особливо тих, що заразились під час пологів, герпес може вражати нервову систему, легені, печінку. При загостренні у жінки герпесу під час вагітності у дитини може виникнути неонатальний герпес. Це рідкісне, але дуже серйозне захворювання, яке виникає, коли дитина інфікується під час пологів або в перші тижні життя.

Найчастіше виникає при контакті з герпетичними висипаннями у родовому каналі матері. Ризик значно зростає, якщо у жінки є активні висипання або продромальні симптоми (свербіж, поколювання) на момент пологів.

Для вагітних жінок небезпечним є вірус герпесу 5 типу (цитомегаловірус), який може викликати внутрішньоутробні вади розвитку, затримку росту плода або передчасні пологи. Саме тому майбутнім мамам рекомендують проходити обстеження на герпес ще до зачаття або на ранніх термінах вагітності. У лабораторії ДІЛА доступний спеціальний Комплекс №134 «Розширений скринінг TORCH-інфекцій (герпес, краснуха та інші)».

Діагностика герпесу

Виявити вірус герпесу лише за зовнішніми проявами неможливо, адже симптоми можуть бути схожими на інші інфекції. Саме тому важливо пройти лабораторне обстеження, яке дозволяє підтвердити наявність вірусу, визначити його тип, активність і стадію перебігу – первинну чи хронічну.

Основним методом діагностики є аналіз крові на антитіла IgM та IgG до вірусів герпесу. Антитіла IgM з’являються першими – при гострій або нещодавній інфекції. Їх виявлення вказує на активну фазу хвороби. Натомість IgG свідчать про те, що організм вже контактував з вірусом і інфекція перебуває у прихованому (латентному) стані. Важливо враховувати, що наявність лише IgG не означає небезпеку: більшість людей мають ці антитіла без проявів захворювання.

У медичній лабораторії ДІЛА можна пройти як комплексні обстеження для визначення герпесвірусної інфекції, так і окремі дослідження на кожнн вид.

Також доступні дослідження на антитіла до різних типів вірусу герпесу, зокрема:

• Herpes simplex 1/2 типи, антитіла IgM та IgG;
• Herpes simplex 2 тип, антитіла IgG;
• Varicella Zoster (герпес типу 3), антитіла IgM та IgG.
  ​​​​​​​

​​​​​​​Для уточнення активності інфекції використовується ПЛР-діагностика (полімеразна ланцюгова реакція). Вона виявляє ДНК вірусу герпесу навіть при відсутності симптомів, що важливо у випадках прихованої або внутрішньоутробної інфекції.

Сучасні методи REAL TIME ПЛР дозволяють не лише підтвердити наявність вірусу, а й визначити його тип (наприклад, Herpes simplex типи 1 та 2 або Human herpesvirus 6 та 7).

Комплексна діагностика допомагає лікарю встановити точний діагноз, підібрати ефективне лікування герпесу та оцінити ризики для близьких, особливо у випадках, коли йдеться про планування вагітності або наявність уражень слизових оболонок.

Як лікується вірус герпесу?

Попри значні досягнення медицини, вірус герпесу залишається одним із найпоширеніших і найскладніших у лікуванні. Все через те, що після первинного зараження вірус залишається в організмі назавжди, «ховаючись» у нервових клітинах і періодично активуючись під дією стресу, переохолодження, ослаблення імунітету чи гормональних змін. Вірус герпесу використовує унікальну стратегію виживання – перехід у прихований (латентний) стан у нервових клітинах, які є недоступними для імунної системи. Адже масована атака на них призвела б до непоправних пошкоджень нервової системи. Тому основною метою лікування є зменшення активності вірусу, частоти та інтенсивності рецидивів і запобігання ускладненням.

Вибір методів залежить від типу вірусу, локалізації уражень, частоти загострень і загального стану пацієнта.

Вакцинація

Питання вакцинації проти герпесу наразі активно досліджується. У деяких країнах застосовується вакцина проти вірусу Varicella Zoster, що запобігає вітряній віспі та оперізувальному герпесу.

Вакцина рекомендована дітям, людям старшого віку та пацієнтам з підвищеним ризиком рецидивів. Вакцина проти вітрянки – одна з найуспішніших вакцин у сучасній медицині. В Україні вона є в переліку рекомендованих щеплень. Це жива атенуйована (ослаблена) вакцина. Це означає, що вона містить справжній вірус вітрянки, але настільки ослаблений в лабораторних умовах, що він не може викликати повноцінне захворювання.

Дві дози вакцини забезпечують захист:

• на 90-95% від захворювання в будь-якій формі;
• майже на 100% від важких форм вітрянки та її ускладнень (пневмонії, енцефаліту, бактеріальних інфекцій шкіри).
  ​​​​​​​

Навіть якщо вакцинована дитина все ж захворіє (що трапляється рідко), хвороба протікає в надзвичайно легкій формі: кілька прищиків, без температури та ускладнень.

Детально про вакцинацію проти вітрянки можна прочитати за посиланням.

Для вірусів Herpes simplex 1 та 2 типів поки не існує повноцінної вакцини, здатної повністю захистити від інфекції, однак вчені активно працюють над створенням ефективних профілактичних препаратів.

Медикаментозна терапія

Основу лікування герпесвірусної інфекції становлять противірусні препарати, що блокують розмноження вірусу в клітинах. Найчастіше застосовуються діючі речовини на основі ацикловіру, валацикловіру, фамцикловіру або панцикловіру. Вони можуть призначатися у вигляді таблеток, мазей, кремів або ін’єкцій залежно від локалізації ураження.

У всьому світі існує єдиний, визнаний стандарт лікування рецидивуючого герпесу (як простого герпесу HSV-1/HSV-2, так і вірусу вітряної віспи VZV). Цей стандарт базується на одній групі противірусних препаратів прямої дії. Це єдині ліки, що довели свою ефективність у боротьбі з активною реплікацією (розмноженням) вірусу герпесу.

Основні діючі речовини:

• ацикловір (найстаріший і найвивченіший);
• валацикловір (більш сучасна форма ацикловіру з кращою біодоступністю, що дозволяє приймати його рідше);
• фамцикловір.
  ​​​​​​​

Ці препарати не вбивають вірус, що «спить» у нервових вузлах. Але коли вірус активується і починає розмножуватися, він помилково вбудовує цей препарат у свою ДНК. Це блокує подальше копіювання вірусу. Розмноження зупиняється, імунна система швидше пригнічує спалах, і симптоми зникають.

Існує два доказових режими лікування:

1. Епізодична терапія. Пацієнт приймає коротким курсом (1-5 днів) противірусний препарат при перших же ознаках рецидиву (свербіж, поколювання, почервоніння). Це дозволяє значно скоротити тривалість епізоду, зменшити вираженість симптомів або навіть повністю запобігти появі висипань. Застосовується при нечастих рецидивах (менше 6 разів на рік).
2. Супресивна (пригнічувальна) терапія. Пацієнт приймає щодня низьку дозу противірусного препарату протягом тривалого часу (місяці, іноді роки). Це підтримує постійну концентрацію ліків в організмі, що не дає вірусу почати розмноження. Ефективність цього методу у зменшенні частоти рецидивів сягає 70-80%. Застосовується при частих, болісних рецидивах (6 і більше разів на рік) або для зменшення ризику передачі вірусу партнеру.
   ​​​​​​​

Про сучасні доказові підходи до лікування генітального герпесу можна прочитати за посиланням.

Важливо! Креми та мазі з ацикловіром мають дуже низьку доказову ефективність при генітальному герпесі і значно менш ефективні, ніж таблетки, при лабіальному («застуді на губах»). Міжнародні протоколи рекомендують саме пероральний (у таблетках) прийом препаратів.

А тепер про те, що часто призначається, але не входить до міжнародних протоколів лікування герпесу через відсутність доказів ефективності:

1. Імуномодулятори та імуностимулятори. Це велика група препаратів (інтерферони та їх індуктори, рослинні екстракти, синтетичні речовини), які, за твердженням виробників, «зміцнюють» або «модулюють» імунітет. Вони не входять в жодні міжнародні рекомендації: ані американські (CDC), ані європейські (IUSTI, EADV), ані британські (BASHH) протоколи лікування герпесу не згадують імуномодулятори як рекомендований метод. Це найвагоміший аргумент.
2. Гомеопатія: не має наукового обґрунтування.
3. Рослинні засоби (ехінацея, чистотіл тощо): немає переконливих доказів ефективності. Дієтичні добавки (L-лізин): деякі невеликі дослідження показували можливу користь, але великі та якісні огляди не змогли це підтвердити.

Популярні запитання пацієнтів та відповіді лікаря ДІЛА

Який лікар лікує герпес?

Залежно від локалізації – дерматолог, інфекціоніст або гінеколог.

Де може бути герпес?

Вірус може проявлятись на губах, обличчі, тілі, у роті, на статевих органах, а іноді навіть на очах.

Чи можна повністю вилікувати герпес?

Ні, але можна досягти тривалої ремісії. Регулярна профілактика, дослідження та лікування під контролем лікаря дозволяють жити без рецидивів.

Чи можна цілуватись при наявності вірусу герпесу?

Під час активної фази – ні. Герпес передається саме через контакт з висипом або слиною.

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

16.09.2025

Гіпотиреоз (Гіпотиреоїдизм)

19.05.2025

Дефіцит вітаміну В12: симптоми, діагностика, наслідки

10.12.2024

Хелікобактер пілорі (Helicobacter pylori)