Мідь — важливий мікроелемент, що бере участь в енергетичних, антиоксидантних, гормональних і кровотворних процесах. Її дефіцит або надлишок призводить до тяжких обмінних і неврологічних порушень.
Загальна характеристика
Доцільно досліджувати вміст міді у плазмі разом із визначенням рівня міді у сечі та церулоплазміну.
Кому рекомендоване дослідження
- людям із симптомами нестачі міді: зниження рівня клітин крові нейтрофілів, анемія, нечутлива до лікування препаратами заліза, зниження щільності кісток – остеопороз, інші ураження кісток і суглобів, порушення роботи нервової системи, порушення роботи серця;
- людям із симптомами отруєння солями міді: протигрибкові препарати, поглинання розчинів, що містять мідь, характеризуються нудотою, блюванням, головними болями, проносом, болями в животі. При отруєнні міддю можливі ураження печінки, жовтяниця та масивне руйнування еритроцитів (гемолітичний шок).
Коли потрібно здавати дослідження
- при станах, що викликають нестачу міді: дефіцит всмоктування міді може спостерігатися при захворюваннях тонкого кишечника, у грудних дітей (особливо недоношених) на молочному харчуванні з недостатнім вмістом міді, у пацієнтів при тривалому внутрішньовенному введенні поживних речовин, що містять недостатню кількість мікроелементів;
- при симптомах отруєння солями міді;
- при вроджених захворюваннях – синдром Менкеса (генетично обумовлене порушення всмоктування міді в кишечнику), хвороба Вільсона-Коновалова (призводить до накопичення міді в органах та тканинах).
Що дозволить дізнатися результат дослідження
Оцінити нестачу або надлишок міді, провести контроль лікування.
Тип біоматеріалу та способи взяття:
| Тип БМ | ||||
|---|---|---|---|---|
| венозна кров |
Правила підготовки
венозна кров
У лабораторному довіднику можна ознайомитися з докладним описом дослідження
