Антитіла IgG до SS-A/Ro (60 kDa, 52 kDa), кількісний

Загальна характеристика

Синдром Шегрена (СШ) – одне з найбільш поширених системних аутоімунних захворювань сполучної тканини, що характеризується сухістю слизових оболонок внаслідок лімфоцитарної інфільтрації  екзокринних залоз. Клінічно проявляється сухістю в роті, сухим кератокон’юнктивітом і позитивними серологічними маркерами, такими як ревматоїдний фактор, антинуклеарні антитіла, антитіла до SS-B/La та SS-A/Ro. При СШ також можуть вражатись інші органи, такі як легені, нирки, нерви, судини, печінка, підшлункова залоза, шлунково-кишковий тракт (ШКТ).
 За відсутності основного ревматичного або імунного захворювання синдром Шегрена визначається як первинний, або хвороба Шегрена. Діагноз вторинного синдрому Шегрена встановлюється, коли у пацієнта є основне ревматичне або імунне захворювання та прояви СШ.
 СШ розвивається приблизно у третини пацієнтів з іншими аутоімунними захворюваннями, як ревматоїдний артрит (РА), системний червоний вовчак (СЧВ), системна склеродермія, змішане захворювання сполучної тканини, тиреоїдит Хашімото, первинний біліарний цироз або хронічний аутоімунний гепатит.
 Основні клінічні прояви та скарги при синдромі Шегрена:
- Сухість очей - проявляється свербіжем, відчуттям піску в очах, відчуттям печії, болем, при огляді видно ознаки запалення (кон’юнктивіт), іноді - виразки або перфорація рогівки з погіршенням зору.
- Сухість у роті, що відчувається як потреба часто пити воду. Внаслідок сухості можуть розвинутись ускладнення - виразки ротової порожнини, розтріскування язика, кандидоз (білий нальот, виразки, біль під час їжі), пародонтит, карієс і втрата зубів).
- Сухість шкіри та піхви у жінок.
- Легеневі прояви (у 9-75% пацієнтів): інтерстиційне захворювання легень, аномалії дрібних дихальних шляхів. Клінічними проявами є задишка та слабкість при фізичних навантаженнях, сухий кашель, може бути кровохаркання.
- Ураження сечового міхура з розвитком інтерстиційного циститу: часті позиви до сечовипускання, нічні сечовипускання, біль в надлобковій ділянці.
- Ураження нирок: розвиток тубулоінтерстиційного нефриту з формуванням каменів в нирках, гіпокаліємією, що проявляється загальною та м’язовою слабкістю, порушеннями роботи серця.
- Неврологічні прояви (частота 10-60%):
• ураження центральної нервової системи - проявляється судомами, вогнищевою епілепсією, паралічом черепних нервів з порушеннями міміки, мієлопатією спинного мозку з розладами чутливості і рухливості кінцівок;
• ураження периферійних нервів – проявляється порушеннями ходи внаслідок розладів чутливості ніг, порушення рухливості рук та ніг,  болями у спині внаслідок пошкодження нервових корінців та ін.
- Ураження судин з розвитком їх запалення (васкуліт), феномену Рейно, що проявляється похолоданням пальців на руках і ногах, зміною забарвлення у вигляді блідих та синюшних ділянок, при важкому перебігу можуть утворитись виразки
- Пацієнти із синдромом Шегрена мають більший ризик щодо розвитку В-клітинної лімфоми – пухлини, що походить із лімфоцитів, може знаходитись в різних органах.
- Ураження шлунково-кишкового тракту з розвитком рефлюкс-езофагіту, виразкової хвороби. Рефлюкс-езофагіт проявляється відчуттям печії за грудиною внаслідок затікання кислого шлункового вмісту у стравохів, осиплістю голосу, сухим кашлем тощо. Виразкова хвороба може супроводжуватись болем в ділянці шлунка, нудотою, або призвести до важких ускладнень, таких як кровотеча, або перфорація.
- Ураження печінки з розвитком аутоімунного гепатиту. Проявами можуть бути виражена загальна слабкість, жовтяниця, свербіж шкіри, нудота, проноси та ін.
- Ураження підшлункової залози з розвитком її запалення – панкреатиту. У такому разі пацієнта турбуватимуть біль в животі, проноси, нудота, втрата ваги через нестравлення їжі тощо.
 Лабораторному обстеженню підлягають пацієнти з клінічними ознаками, які вказують на наявність аутоімунного захворювання. Дослідженням першої лінії є скринінгове дослідження на Антинуклеарні антитіла IgG (ANA, CTD скринінг), ELIA Phadia.
 Дослідженнями другого етапу лабораторної діагностики є тести на виявлення антитіла проти антигену A, пов’язаного з синдромом Шегрена (SS-A/Ro) та антитіл проти антигену B, пов’язаного з синдромом Шегрена (SS-B/La).
 Антитіла до SS-A/Ro зустрічаються при багатьох аутоімунних захворюваннях.
 Є два типи антитіл до SS-A/Ro: 60 kDa та 52 kDa. Перевагою дослідження Антитіла IgG до SS-A/Ro, кількісний в Діла є визначення сумарних антитіл IgG до обох видів SS-A/Ro (60 kDa та 52 kDa).
 Позитивність щодо антитіла до SS-A/Ro є ключовим компонентом діагностичних критеріїв первинного синдрому Шегрена.
 Діагностика первинного синдрому Шегрена ґрунтується на Класифікаційних критеріях ACR/EULAR (Shiboski, 2017), відповідно до яких діагноз встановляється за сумою балів, нарахованих кожному критерію. Сумарний бал ≥ 4 дозволяє діагностувати первинний синдром Шегрена. Серед усіх критеріїв позитивності на антитіла до SS-A/Ro надається 3 бали. Інші критерії клінічні, пов’язані з дисфункцією екзокринних залоз.
 Чутливість дослідження Антитіла IgG до SS-A/Ro, кількісний при синдромі Шегрена склала 90,7%, при СЧВ – 56,3%, специфічність - 94,9%.

Тип біоматеріалу та способи взяття:

Правила підготовки пацієнта

Правила доставки біоматеріалів до лабораторії

У лабораторному довіднику можна ознайомитися з докладним описом дослідження