Загальна характеристика
Свинець - важкий метал c токсичними властивостями. Свинець і його сполуки широко застосовують у повсякденному житті людини. Свинець може викликати професійні отруєння та пов'язані з проживанням у «отруєних» будівлях, переважно у дітей (феномен «Піка»). Через період напіврозпаду в крові (30 днів) присутність свинцю в крові відображає недавній вплив.
Свинець, що потрапив у шлунково-кишковий тракт всмоктується погано, але при вдиханні зараженого ним повітря, поглинається майже повністю. Абсорбція свинцю посилюється при дефіциті в раціоні кальцію, фосфору і заліза. У крові основна частина свинцю знаходиться в еритроцитах і лише близько 5% - у плазмі, у вигляді комплексів з фосфатами, білками і органічними кислотами. Виведення свинцю здійснюється, в основному, нирками. При перевищенні певного рівня надходження він починає накопичуватися в організмі з утворенням стійких депо, головним чином, в кістковій тканині. Характерним симптомом хронічної свинцевої інтоксикації є анемія. Найбільшу небезпеку свинець (несприятливі екологічні умови) представляє для дітей в період активного росту (3 - 12 років). Відмічені подовження пубертатного періоду і неврологічні зміни у дітей з субклінічним рівнем отруєння свинцем. Гострі отруєння свинцем проявляються патологією еритроцитів, поліневритом, свинцевою енцефалопатією, диспепсією і свинцевими коліками.
Кращим індикатором свинцевого отруєння є дослідження вмісту свинцю в цільної крові, але застосовують також і дослідження сечі.
Тип біоматеріалу та способи взяття:
| Тип БМ | ||||
|---|---|---|---|---|
| венозна кров |
Правила підготовки пацієнта
венозна кров
Правила доставки біоматеріалів до лабораторії
венозна кров
Біоматеріал для дослідження: цільна ВК/Na-He. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Вакутейнер з содіум-гепаріном, 2 пробірки по 4,0 мл. ПреА обробка перед транспортуванням: зберігати у холодильнику. Умови доставки: Температура від 2 до 8 градусів, 24 год.
У лабораторному довіднику можна ознайомитися з докладним описом дослідження
