Гепатит С, РНК вірусу методом REAL TIME ПЛР - кількісн.

Загальна характеристика

Діагностичний напрямок
Інфекційне ураження організму

Загальна характеристика

Вірусний гепатит C (ВГC) — це захворювання, спричинене вірусом, який може передаватися через кров від однієї людини до іншої. Інкубаційний період ВГС (період від інфікування до перших клінічних проявів) складає від двох тижнів до шести місяців. У 80% випадків після інфікування немає жодних симптомів.
У деяких інфікованих людей можливі: виражена загальна слабкість, висока температура, втома, втрата апетиту, нудота, блювання, болі в животі, потемніння сечі, світлий кал, болі в суглобах, жовтяниця (пожовтіння шкіри та слизових оболонок). Також можливі позапечінкові прояви хронічної інфекції ВГС:кріоглобулінемія, гломерулонефрит, васкуліти, артрити тощо. Виявлення вірусної РНК методом REAL TIME ПЛР — це «золотий стандарт» у діагностиці гепатиту С, оскільки тест дозволяє виявити та кількісно визначити РНК вірусу гепатиту С (HCV) у плазмі або сироватці крові пацієнтів, інфікованих цим вірусом. Виявлення РНК HCV свідчить про розмноження вірусу в організмі та є методом діагностики захворювання. Генетичний матеріал вірусу можна виявити за допомогою ПЛР через 10-12 днів після інфікування - у цей період специфічні антитіла, які утворюються через кілька місяців після зараження, відсутні і біохімічні показники функції печінки знаходяться в межах референтних значень. Кількісне визначення вірусного навантаження дозволяє контролювати терапію, що проводиться, і прогнозувати перебіг хвороби. Ефективність лікування оцінюється за кількістю РНК до та під час терапії.

Показання для призначення
· Позитивний результат на антитіла до HCV (anti-HCV) для підтвердження активної інфекції.
· Підозра на гепатит С за наявності клінічних симптомів (жовтяниця, підвищені рівні АЛТ, загальна слабкість).
· Обстеження пацієнтів із факторами ризику (ін'єкційне вживання наркотиків, гемотрансфузії в анамнезі, контакт з інфікованою кров’ю).
· Оцінка активності хронічного гепатиту С.
· Контроль прогресування захворювання печінки, включаючи цироз та ризик розвитку гепатоцелюлярної карциноми.
· Перед початком противірусної терапії — для визначення базового рівня вірусного навантаження.
· Під час лікування — для оцінки ранньої вірусологічної відповіді.
· Після завершення лікування — для підтвердження стійкої вірусологічної відповіді.

Маркер
Маркер наявності збудника вірусу гепатиту С в тестованому БМ (вірусне навантаження).

Клінічна значущість
Діагностика:
· Оцінка ступеня віремії при ВГС в динаміці
· Реплікативної активності ВГС
· ВГС в кінці інкубаційного періоду
· Новонароджений від матері з anti-HCV, інфікованим ВГС
· Перехода процесу захворювання в хронизацію

Тип біоматеріалу та способи взяття:

Правила підготовки пацієнта

Правила доставки біоматеріалів до лабораторії

У лабораторному довіднику можна ознайомитися з докладним описом дослідження