Олександр Дьяченко: «Наше завдання зробити так, щоб внутрішні процеси не було видно клієнту»
26.10.2022
Отримати результат вчасно. Здавалося б, такий простий та звичний для кожного клієнта процес. Однак, коли йдеться про медичні дослідження, за кожним повідомленням про готовність результатів ховається справжній трудомісткий процес, у якому залучена велика кількість професіоналів своєї справи. І логістика – одна з найважливіших ланок цього процесу. Особливо під час повітряних тривог, перебоїв зі світлом та інших випробувань. Про те, з якими викликами ДІЛА зіткнулася під час війни, як вдалося перебудувати логістичні процеси та налагодити їх без шкоди для клієнтів, розповів керівник відділу логістики Олександр Дьяченко.
Олександре, як давно ви в компанії ДІЛА і скільки людей працює у вашому підрозділі?
На позиції керівника відділу логістики працюю з 2019 року. До війни у підрозділі працювало 121 людей. На сьогодні 60% моїх співробітників повернулися повноцінно на свої робочі місця, чотири людини з підрозділу служать у ЗСУ. За кожним ми зберігаємо їхні робочі місця та допомагаємо виплатами.
Як був налаштований процес логістики до війни, і з якими професійними цілями та планами ви заходили у 2022 році?
Наша компанія давно працює на українському ринку, тож процеси логістики у ДІЛА були налаштовані досить добре. Кожні дві години ми забирали біоматеріал з наших відділень та медичних установ наших партнерів, потім привозили його у лабораторію для подальшої роботи. У середньому протягом дня кожне відділення ми відвідували 5-7 разів на день. У 2022 ми заходили з метою ще більше скоротити термін доставки, відповідно, і термін надання результатів нашим клієнтам. Крім того, ще до війни ми почали працювати над питанням розвитку мережі та відкриття другої лабораторії у західному регіоні. Власне війна і застала мене у робочому відрядженні, де я якраз і займався питанням пошуку відповідного приміщення.
Як саме ви дізналися про початок війни?
22 лютого ми з колегами поїхали у відрядження до Львова, і вже наступного дня, вирішивши наші завдання, рушили до Києва. Вже о 5-й ранку я прокинувся від дзвінка своєї дружини, яка сказала, що Київ почали бомбити. Весь масштаб лиха я усвідомив, коли вже за годину після цього їхав зі столичного вокзалу до себе додому на лівий берег. Вперше в житті я побачив такі великі затори та нескінченні черги на заправках.
Співробітникам вашого підрозділу довелося залишитись того дня вдома?
Саме першого дня повномасштабної війни відділ логістики ще активно працював, адже за день до цього з наших регіонів було відправлено біоматеріал для досліджень. Кур'єри самовіддано працювали 24 лютого, зустрічаючи поїзди та машини та доставляючи біоматеріал у лабораторію. Тільки після того, як роботу було виконано, вони роз'їхалися додому, і ми змогли «видихнути» і вирішити, що робити далі, виходячи з нової реальності. Перші дні ми щодня проводили наради, розбудовуючи існуючі процеси. Разом з керівниками секторів ми обдзвонювали наших колег, збираючи інформацію та відновлюючи їх місцезнаходження. Вже на початку березня ми знову запустили роботу, трансформувавши деякі процеси. А у квітні ми почали завозити обладнання та облаштовувати нову лабораторію у Львові.
Як змінилися процеси логістики компанії в перші дні війни?
Клієнти почали приходити з першого дня, як тільки відчинялися відділення. З відкриттям відділень також запускалися і логістичні процеси. Спочатку було складно перелаштуватись та робити прогнози, оскільки з'явилося багато зовнішніх факторів, таких як комендантська година, транспортні евакуаційні маршрути. Ми зіткнулися з великими викликами для себе. Частина поїздів, на яких ми відправляли біоматеріал у лабораторію з регіонів, йшла вже глибоко вночі, тому в деяких містах нашим кур'єрам доводилося навіть залишатися ночувати на вокзалі до закінчення комендантської години. Поки ми шукали інші варіанти, люди настільки самовіддано підходили до роботи та намагалися допомагати, що це не може не захоплювати. Також, одним із серйозних викликів для нас стало питання логістики сухого льоду, який використовується як холодоагент для заморожування медичних досліджень. Раніше ми мали налагоджені логістичні ланцюжки, але після початку війни з цим стало складніше. Зараз нам доводиться шукати альтернативні шляхи доставки та відправлення сухого льоду.
Зараз, більш ніж через півроку війни, ви переглянули організаційні підходи в логістиці?
Так, за умов війни деякі процеси довелося переглянути. Наприклад, якщо раніше процес відправки та зустрічі біоматеріалу працював як годинник і буквально не вимагав контролю з боку персоналу, то зараз ми постійно коригуємо його та стежимо за ситуацією у регіонах, щоб не підвести своїх клієнтів. З боку логістики багато процесів стали набагато жорсткішими, ніж до війни. Десь можуть скасувати поїзд, або водії стикаються з непередбачуваними транспортними проблемами, знову ж таки, існує комендантська година. Доводиться дуже швидко орієнтуватися у ситуації та бути гнучкими. Зустріччю та відправленням біоматеріалу в ДІЛА займається окремий сектор. У разі затримки транспорту диспетчер регіону повідомляє про це лабораторію і далі процес іде «ланцюжком». Якщо говорити про Київ, тут також змінився підхід. У столиці у нас працює 20 кур'єрів на 75 активних відділень, багато з яких закриваються одномоментно. Ми повинні підлаштовувати процес таким чином, щоб до моменту закриття забрати весь біоматеріал, щоб медсестра могла вчасно поїхати додому, лабораторія отримала біоматеріал, а клієнт отримав свій результат у строк.
Терміни логістики відбилися на клієнтах та у швидкості надання результатів?
Наше завдання зробити так, щоб внутрішні процеси жодним чином не впливали на клієнта та не були йому помітні. Після війни нам довелося збільшити термін доставки до 24 години, але зараз ситуація вже дещо стабілізувалася, ми регулярно оцінюємо та переглядаємо підходи та повернулися вже практично до термінів довоєнного періоду. У західному регіоні з цим трохи простіше, оскільки з огляду на медичну сферу та важливість нашої роботи для людей нам вдалося організувати спецперепустки для наших кур'єрів, які дозволяють їм пересуватися містом після настання комендантської години і робити останню відправку о 23:30. У Києві цей процес значно складніший, але навіть за цих умов доставка в наших відділеннях у столиці відбувається протягом дня, і ми продовжуємо покращувати цей показник. Термін доставки біоматеріалу по Києву – до 5 годин, видача результатів – 14-16 годин.
Як ви вважаєте, що допомогло встояти команді в такий непростий час та впоратися з усіма викликами?
Відчуття міцного колективу і наша згуртованість – те, що допомогло правильно реагувати на зміни і приймати правильні командні рішення. Ми працювали чітко та злагоджено, люди допомагали один одному і багато працювали заради спільної справи. ДІЛА дуже багато допомагає від початку війни і кожен робить внесок у перемогу на своєму рівні. Наприклад, один із наших водіїв розпочинав свій день, розвозивши бутерброди, зроблені його дружиною, для Територіальної оборони. Потім він завантажував машину гуманітарною допомогою, яку доставляв у військовий шпиталь. Після цього їхав за біоматеріалом до наших відділень і потім у лабораторію. І так кожного дня! Інший співробітник весь березень та квітень щодня їздив маршрутом Київ-Чернівці, доставляючи гуманітарну допомогу. Ми вивозили людей із Бучі ще до повної її окупації. Все було побудовано таким чином, що ці ланцюжки працювали і складалися самі собою завдяки залученості людей і їх бажанню допомагати один одному. Таких прикладів можна перераховувати дуже багато, гадаю, ця готовність і була визначальною в якийсь момент. І, озираючись назад і спостерігаючи згуртованість людей і до цього дня, я вірю, що в нас все буде добре, і ми обов'язково переможемо, бо з такою командою інакше просто не можна!
Все буде Україна!
Все буде ДІЛА!
для iOS та Android
© ДІЛА 1998 - 2024 Всі права захищені.