Леся Старухіна: «Професійний досвід у лабораторній діагностиці – те, що збирається по крихтах»
19.10.2022
Із 40 квадратних метрів до 3600! Важко уявити, але великий лабораторний комплекс ДІЛА виріс лише з двох апаратів, придбаних свого часу для того, щоб показати Україні ринок лабораторної діагностики з іншого боку. Про велику ідею, прогрес, екологію, відкриття нової лабораторії у Львові та про війну – в інтерв'ю з Лесею Старухіною, виконавчим директором мережі лабораторій ДІЛА
Лесю, ви безпосередньо брали участь у створенні першої в історії ДІЛА лабораторії. Розкажіть як це було?
Влітку 1998 року відбулася перша зустріч робочої групи, після якої ми почали процес створення власної лабораторії. Це було приміщення розміром 40 квадратних метрів, розділене навпіл. У ньому стояла наша гордість – автоматизований імунохемілюмінесцентний аналізатор. На той момент це була революційна технологія для України, яку ніхто не міг собі дозволити, окрім деяких наукових центрів. Друга технологія, яка у нас з'явилася – це імуноферментний апарат. Ось із такого скромного оснащення ми трансформувалися у велику лабораторію з автоматизованими комплексами. Символічно, що попри те, що через роки у нас з'явилися інші лабораторії, це невелике приміщення у нас досі збереглося.
Наскільки важко було привчити клієнтів до нового сервісу?
Спочатку ми дійсно пояснювали, чому ДІЛА краще і в чому її відмінність. Але коли клієнти почали користуватись лабораторією, ця різниця була настільки явною, що слова вже були не потрібні, вони просто звикали до хорошого сервісу та високої якості. Наші клієнти завжди були людьми, які поважають себе та своє здоров'я, а ми допомагали їм у цьому.
Як ви вважаєте, що стало відмінною рисою ДІЛА з першого дня?
Крім якості, ми завжди намагалися надати нашим клієнтам відчуття безпеки, стерильності, чистоти. З першого дня і до сьогодні ми не зрадили собі у цьому – всі матеріали в лабораторіях і відділеннях у нас одноразові. При величезних масштабах виробництва ми ніколи не використовуємо скляний посуд, лише одноразові матеріали, а все використане – утилізуємо. Одноразові контейнери, пробірки, халати це вже must have.
Але одноразовість – це завжди багато розхідників. Як ви утилізуєте відходи?
У ДІЛА є спеціальній підрозділ який опікується саме санітарною безпекою, та питаннями екології. В нас розроблені процедури поводження з відпрацьованими матеріалами, утилізації відходів, безпеки навколишнього середовища. Один тип пластику перед утилізацією ми замочуємо у спеціальних розчинах, інші відходи після використання спалюємо. У цьому нам допомагають професійні компанії, що спеціалізуються на переробці та утилізації матеріалів багато років. Окремий напрямок – це переробка скла та спецодягу (шапочки, марлеві пов'язки, одноразові халати та ін.). Крім того, ми завершили проєкт із заміни потенційно небезпечних люмінесцентних ламп у лабораторії на більш ергономічні та безпечні для навколишнього середовища. І ще один проект – це перехід до системи електронного документообігу. Частково ми вже давно відмовилися від паперових носіїв для зручності клієнтів та з метою збереження ресурсів, але продовжуємо ще працювати у цьому напрямі. Ми чудово розуміємо, що компанія знаходиться вже на такому рівні, що має бути соціально відповідальною.
Розкажіть про технологій, які використовуються у лабораторії?
Лабораторія ДІЛА завжди позиціонувала себе як лабораторія найкращих технологій. Світ не стоїть на місці, особливо в медицині, регулярно з’являються нові підходи. Ось уже 25 років, як ми стежимо за інноваціями, маємо стратегічний план розвитку продуктів, в який дуже гармонійно вплітаються нові технології. В результаті нашого розвитку маленька лабораторія із 40 квадратних метрів перетворилася на великий лабораторний комплекс із 3600 квадратних метрів. Ми пишаємося цим проєктом, оскільки наша основна лабораторія побудована згідно з найвищими міжнародними стандартами і спланована з одного боку з урахуванням ергономічності, а з іншого – на основі роботизації процесів, тобто об'єднання різних систем в одне ціле за допомогою унікального програмного забезпечення. Напрямки гематології, біохімії, імунохімії та ін. ми поєднуємо в одну систему за допомогою технологічних рішень. Тому маємо можливість лише з однієї пробірки зробити відразу весь широкий спектр замовлення.
Як Ви прийшли до того, щоб поєднати невеликі лабораторії у великий лабораторний комплекс?
Ми швидко росли. Починаючи з одного кабінету, ми розросталися та орендували дедалі більше приміщень. Коли їх стало занадто багато, ми почали переживати, щоб ця розрізненість не позначалася на процесах, якості та швидкості надання результатів. Будь-які рухи персоналу між робочими місцями – це витрати часу та ресурсів. Ми чітко змоделювали ланцюжок переміщення біоматеріалу від моменту взяття у відділенні до результату, і поклали цю логіку в основу створення нової лабораторії. Плюс ми орієнтувалися на світових лідерів. Тепер наша лабораторія – окрема будівля, обладнана згідно з останніми новинками інженерії: системою кондиціювання, забезпечення життєдіяльності, спеціальним підведенням води, відеоспостереженням та головне – безцінним обладнанням. Будували лабораторію ми близько 1,5 роки.
Враховуючи такий глобальний і трудомісткий процес, важко навіть уявити, що ви відчули, коли почалася війна і виникла загроза втратити лабораторію…
Звичайно, до війни ми опрацьовували проєкт із ризиків, обговорювали можливі дії за різних сценаріїв – як захищатимемо лабораторію, персонал. Ця підготовка допомогла нам. Перший день повномасштабної війни ми консервували виробництво згідно з планом. Було тривожно, ми не знали, наскільки далеко зайдуть військові дії і чи не втратимо лабораторію. Але варто зазначити, що перестала працювати лише наша основна лабораторія. При цьому ми маємо інші лабораторії, які не припиняли свою роботу ні на один день. Буквально за рік до війни ми відкрили та активно розвивали лабораторію патоморфології, призначену для складних досліджень. За день до воєнних дій ми зібрали цінний післяопераційний біоматеріал, який потрібно було зберегти за всяку ціну. Результат був дуже важливий людям для подальшого лікування, тому співробітники ДІЛА по можливості виходили у лабораторію, щоб таки надати висновок тим, хто його чекав. Люди, які працюють у ДІЛА, кожен на своєму місці і дуже добре знають важливість своєї ролі.
Найбільша лабораторія у Києві відновила роботу разом із відділеннями 14 березня?
Навіть раніше. 14 березня лабораторія запрацювала на приймання нового матеріалу, одномоментно з логістикою та відділеннями. Але для того, щоб розконсервувати виробництво, прокачати, промити, прокалібрувати обладнання, переконатися, що вся електроніка працює, нам потрібно було 4 дні повної активної роботи. Крім того, до відкриття ми почали працювати з тим біоматеріалом, який був узятий ще до війни і який вдалося зберегти (певний тип матеріалу зберігається в холодильниках до 30 днів). Результати таких досліджень ми почали видавати клієнтам вже 12 березня. При цьому всім, кому ми затримали результати через об'єктивні причини, ми надали персональну знижку до кінця року. Впевнена, що наші клієнти і так були лояльні до цієї затримки, але одна з важливих для ДІЛА речей – це терміни надання результатів. Ми завжди були відповідальні за них, тому знижка – це наше вибачення за затримку, хай навіть через війну в країні. Я пишаюся цим рішенням.
Якщо говорити про терміни, то наскільки важливу роль відіграє лабораторія для їх зменшення?
Важлива взаємодія всіх підрозділів. Чим швидше ми отримаємо біоматеріал, тим швидше ми дамо результат. До війни наша логістика по Києву була налаштована таким чином, що протягом 2-3 годин біоматеріал потрапляв до лабораторії. Потім проводяться безпосередньо лабораторні дослідження, валідація, верифікація та видача бланка з результатом. Від моменту забору біоматеріалу до отримання кінцевого результату у Києві це займало 8 годин. У регіонах трохи довше, адже там у нас не було лабораторій і потрібно було витратити більше часу на логістику.
Але тепер у ДІЛА є нова лабораторія у Львові?
Так, ми планували її відкриття ще до війни. Але воєнні дії прискорили процес. Спочатку ми оперативно шукали майданчик для перевезення дорогого обладнання з Києва, оскільки ми не знали, наскільки далеко зайдуть військові дії. Але зараз ми змінили стратегію та продовжуємо повноцінно розвивати лабораторії як у Києві, так і у Львові. Наразі ми маємо триповерхову лабораторію у Львові розміром 600 квадратних метрів, працюємо на повну силу та створюємо робочі місця.
У Вас один з найбільших відділів у ДІЛА. Наскільки складно знайти та утримати персонал, особливо у воєнний час?
Персонал – ще одна гордість нашої компанії. Одне зі стратегічних завдань ДІЛА – мати найкращих людей на ринку за рівнем кваліфікації. Ми завжди стежили за показником плинності персоналу, оскільки професійний досвід у лабораторній діагностиці – те, що збирається по крихтам, і іноді потрібні десятиліття, щоб стати хорошим фахівцем. Наприклад, у таких галузях як клінічна біохімія потрібно щонайменше 2 роки, щоб увійти в курс справи, навчитися методиці, влитися у процеси та почати самостійно виконувати роботу. А якщо говорити про сферу патоморфології, цитології, цитогенетики, цей термін може бути і 10 років. Тому ми не лише цінуємо персонал, ми допомагаємо людям розвиватись як за допомогою самонавчання, так і професійними курсами, конференціями. Я завжди кажу, що в ДІЛА можна себе реалізувати на 100%, якщо людина цього хоче. Багато наших співробітників пройшли шлях в ДІЛА і виросли з початкових позицій до керівних посад. В тому числі і я.
А який середній вік працівників у лабораторії?
У нас немає певних обмежень за віком для працівників лабораторії. Ми маємо і 20-річних випускників медичних установ, і персонал, який працює в лабораторії багато років. І це унікальне об'єднання, коли є люди з досвідом, які можуть багато чому навчити молодих спеціалістів.
Під час робочої зустрічі у 1998 році ви могли уявити, що ДІЛА досягне таких результатів?
Я була впевнена, що проєкт буде успішним. Створюючи ДІЛА, було створено насамперед посилання на добро і користь суспільству. І ця користь, у яку ми всі вірили – це те, завдяки чому ми досягли сьогоднішніх результатів. Тож сумнівів в успіху не було. Я більше 20 років працюю в ДІЛА, але зовсім їх не відчуваю. Ми постійно розвиваємось, реалізовуємо нові проєкти, не йдемо, а біжимо вперед. У 2005 році, озирнувшись назад, я зрозуміла, як багато ми зробили і який прогрес досягли. Упевнена, що ще через п'ять років те, що ми робимо зараз, також буде видаватись недостатнім. Для мене ДІЛА – це моє професійне зростання, розвиток, моя емоційна стабільність та гарний настрій. Я вірю в нашу справу, бо ми маємо місію, принципи та правильні посилання. І коли ми переможемо у війні і подолаємо труднощі, які випали на долю українського народу, ми ще активніше розвиватимемося у вільній та квітучій країні.
для iOS та Android
© ДІЛА 1998 - 2024 Всі права захищені.