Антитіла IgA до ендомізію (EMA), метод IIFT – напівкількісний

Діагностичний напрямок

Ентеропатії

Загальна характеристика

Антитіла до ендомізію (EMA) – це аутоантитіла, що взаємодіють із сполучнотканинною оболонкою м'язевого волокна (ендомізієм). Основний антиген до них – фермент тканинна трансглутаминаза. Антитіла до ендомізію є клініко-лабораторним маркером глютенової ентеропатії. Їх концентрацію визначають для скринінгу, діагностики та контролю лікування Целіакії.

Целіакія-  це генетично детерміноване аутоімунне захворювання з переважним ураженням тонкого кишківника, яке пов’язане з вживанням в їжу глютена. Якщо в раціоні присутній глютен, імунна система хворого на целіакію перебуває під постійним антигенним пресингом. Під впливом глютену утворюються специфічні антитіла (до тканинної трансглютамінази типу 2 [tTG], антиендомізіальні [EMA], до дезамінованих пептидів гліадину [DGP]) і розвивається аутоімунна запальна реакція, яка призводить до атрофії ворсинок слизової оболонки тонкого кишківника. Аутоімунне запалення слизової оболонки тонкого кишківника викликає порушення всіх його функцій, а саме травлення, засвоєння, секреторної і рухової діяльності.

Серологічна діагностика корисна в якості попереднього скринінгового обстеження при підозрі на целіакію і вирішенні питання про направлення на біопсію з гістологічним дослідженням. Поєднання тестів підвищує специфічність і чутливість дослідження (тест на антитіла до гліадину більш чутливий, тести на антитіла до ендомізію і ретикуліну - більш специфічні).  

Згідно оновленого Керівництва Європейського товариства дитячих гастроентерологів, гепатологів і нутриціологів 2020 (European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition; ESPGHAN),  щодо діагностики целіакії в дітей та підлітків :

«Підтверджено, що діагноз целіакії може бути встановлений і без проведення біопсії в дітей з високим рівнем tTG -IgA (перевищує верхню межу норми ≥10 разів) та за наявності ендомізіальних антитіл (EMA-IgA) у другому зразку сироватки крові. Це міркування спрямоване на те, щоб уникнути неправильного маркування зразків або технічних помилок та підтвердити аутоімунітет целіакії за допомогою іншого тестового аналізу з високою специфічністю. IgA до ендомізію (IgA against endomysium) та IgG до дезамінованих пептидів гліадину (IgG against deamidated gliadin; DGP-IgG) не  визначають  на первинному етапі .У дітей з низьким рівнем загального IgA (низьким для відповідного віку або <0,2 г/л у дітей старше 3 років) як другий етап слід визначати IgG (DGP, EMA або tTG ).» 

Показання для призначення

• діагностика глютенової ентеропатії у пацієнтів із клінічними симптомами: втрата ваги у дорослих, хронічні або періодичні діарея/закреп/біль у животі, анемія, гіпокальціемія або остеомаляція, нез’ясованої етіології та інш. у комплексі з іншими серологічними тестами;

• підтвердження діагнозу без проведення біопсії у дітей з високим рівнем tTG -IgA (перевищує верхню межу норми ≥10 разів);

• скринінг глютенової ентеропатії у пацієнтів із підвищеним ризиком цього захворювання (спадкова схильність: наявність целіакії у родичів 1-го ступеня; цукровий діабет 1-го типу; синдром Дауна; аутоімунні захворювання печінки і/або щитоподібної  залози; синдром Шерешевського-Тернера;  синдром Вільямса- Бойрена; нефропатія IgА; дефіцит IgA ) 

• відбір для біопсії тонкого кишківника у пацієнтів з підозрою на целіакію ( наприклад: атипова, німа, латентна форми целіакії);

•  для диференційної діагностики у пацієнтів з алергією на пшеницю та гіперчутливістю до глютену, неспричиненою целіакією
  

• оцінка дотримання пацієнтом безглютенової дієти та оцінка активності захворювання

Маркер

Серологічний маркер діагностики целіакії.

Клінічна значущість

Склад показників:

Антитіла IgA до ендомізію (EMA), метод IIFT – напівкількісний

<1:10 - негативний
>1:10 - позитивний

Правила підготовки пацієнта

Правила доставки біоматеріалів до лабораторії

Інтерференція:

• Не виявлена.
• Не виявлена.

Інтерпретація:

• 1. Целіакія
  2. Герпетиформний дерматит
• 1. Здорові люди
  2. Ефективне лікування целіакії - безглютенова дієта (антитіла зникають через кілька місяців, але з'являються знову при порушенні дієти і надходженні глютену з їжею).