Імуноглобулін G (cубклас 4)

Діагностичний напрямок

Оцінка стану імунної системи

Загальна характеристика

Імуноглобулін G (IgG) є найбільш поширеним типом антитіл у сироватці крові людини. Він відіграє важливу роль у захисті організму від інфекцій, є основним компонентом гуморальної імунологічної пам’яті. Існує чотири субкласи IgG: IgG1, IgG2, IgG3 та Ig G4.
IgG4:
-найменш поширений субклас, складає менше 4% від загального рівня IgG в сироватці крові;
-характеризується низькою здатністю активувати комплемент;
-часто асоціюється з хронічними інфекціями та алергічними реакціями;
-має здатність до "помилкового" з'єднання своїх ланцюгів, що може зменшувати його афінність
 
Дефіцит IgG4:
-рідко зустрічається як ізольований дефіцит.
-часто безсимптомний (до 15% дітей і 10% дорослих можуть мати дефіцит IgG4), але може супроводжуватись з хронічними інфекціями легень і бронхоектазами;
-у дітей молодше 5 років дефіцит IgG4 вищий, але, як правило, у більшості з віком продукція даного імуноглобуліну нормалізується
-дефіцит IgG4 часто поєднується з дефіцитом IgG2, дефіцитом IgA або комбінованим дефіцитом IgG2-IgA.

Показання для призначення

1. Рецидивні інфекції дихальних шляхів та ЛОР-органів (отити, бронхіти, пневмонії) та важкі бактеріальні інфекції (флегмона, абсцес внутрішніх органів, менінгіт, сепсис) у пацієнтів із нормальними показниками рутинного імунологічного обстеження.
2. Наявність дефіциту імуноглобуліну А в попередніх обстеженнях.
3. Зниження рівня загального IgG в попередніх обстеженнях при нормальних показниках IgM.
4. Наявність діагностованого первинного імунодефіциту, що супроводжується варіабельними змінами в продукції антитіл (синдром Віскотта-Олдрича, WHIM синдром, синдром Луї-Бар, синдром Ніймеген тощо) для прийняття рішення про необхідність замісної терапії імуноглобулінами

Маркер

Маркер антитілопродукції

Клінічна значущість

Склад показників:

Імуноглобулін G (cубклас 4)

Інтерпретація:

• Підвищення рівня імуноглобулінів може відмічатися внаслідок переливання препаратів крові або препаратів імуноглобулінів за рахунок отримання донорських антитіл
  Імуносупресивна терапія (цитостатики, глюкокортикостероїди, моноклональні антитіла, антицитокінові препарати) можуть приводити до зниження рівня імуноглобулінів