Імуноглобулін G (cубклас 2)

Діагностичний напрямок

Оцінка стану імунної системи

Загальна характеристика

Імуноглобулін G (IgG) є найбільш поширеним типом антитіл у сироватці крові людини. Він відіграє важливу роль у захисті організму від інфекцій, є основним компонентом гуморальної імунологічної пам’яті. Існує чотири субкласи IgG: IgG1, IgG2, IgG3 та Ig G4
IgG2:
- складає близько 20-25% від загального рівня IgG в сироватці крові;
- спеціалізується на захисті від полісахаридних антигенів, які переважно містяться в      бактеріальних капсулах;
-менш ефективний в активації комплементу в порівнянні з IgG1.
Дефіцит IgG2:
-є найпоширенішим клінічно значущим дефіцитом субкласів IgG, іноді асоціюється з селективним дефіцитом IgA, що свідчить про подібний механізм виникнення даних дефектів;
-пов'язаний з підвищеною схильністю до інфекцій, особливо тих, що викликаються бактеріями з полісахаридними капсулами, такими як Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Neisseria meningitidis;
-більш поширений у дітей, може бути фізіологічним у віці до 4 років, може асоціюватися з транзиторною гіпогаммаглобулінемією немовлят та бути причиною важких інфекцій, включаючи пневмонію і менінгіт;
-дефіцит IgG2 зустрічається приблизно у 1 із 1000 дорослої популяції, чоловіки страждають частіше, ніж жінки;
-дефіцит IgG2 у реєструється у багатьох пацієнтів з обструктивним захворюванням легенів, особливо у тих, хто має тривале захворювання та отримує стероїдну терапію;
часто асоціюється з алергією та астмою.
.

Показання для призначення

1. Рецидивні інфекції дихальних шляхів та ЛОР-органів (отити, бронхіти, пневмонії) та важкі бактеріальні інфекції (флегмона, абсцес внутрішніх органів, менінгіт, сепсис) у пацієнтів із нормальними показниками рутинного імунологічного обстеження.
2. Наявність дефіциту імуноглобуліну А в попередніх обстеженнях.
3. Зниження рівня загального IgG в попередніх обстеженнях при нормальних показниках IgM.
4. Наявність діагностованого первинного імунодефіциту, що супроводжується варіабельними змінами в продукції антитіл (синдром Віскотта-Олдрича, WHIM синдром, синдром Луї-Бар, синдром Ніймеген тощо) для прийняття рішення про необхідність замісної терапії імуноглобулінами.

Маркер

Маркер антитілопродукції

Клінічна значущість

Склад показників:

Імуноглобулін G (cубклас 2)

Правила підготовки пацієнта

Правила доставки біоматеріалів до лабораторії

Інтерпретація:

• Підвищення рівня імуноглобулінів може відмічатися внаслідок переливання препаратів крові або препаратів імуноглобулінів за рахунок отримання донорських антитіл
  Імуносупресивна терапія (цитостатики, глюкокортикостероїди, моноклональні антитіла, антицитокінові препарати) можуть приводити до зниження рівня імуноглобулінів