Діагностичний напрямок
Онкоскринінги
Загальна характеристика
Бета-2-мікроглобулін - низькомолекулярний білок (11800 Да), компонент легкого ланцюгу системи основного комплексу гістосумісності класу I (MHC I), представлений на всіх ядромістких клітинах організму людини (крім еритроцитів).
У крові - рівень бета-2-мікроглобуліну відображає головним чином клітинний оборот і проліферацію лімфоцитів, в яких він представлений у великій кількості.
У сечі - рівень бета-2-мікроглобуліну підвищується через порушення ниркової фільтрації (в нормі тільки мінімальні кількості білків детектируються в сечі, тому що більша частина білків реабсорбується в канальцях).
Показання для призначення
Кров
- маркер розвитку хвороб з активацією клітинної імунної системи (захворювання лімфатичної системи), оцінка відповіді на терапію та подальшого прогнозу
Сеча
- високочутливий маркер дифдіагностики гломерулярних та тубулярних пошкоджень; моніторинг пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирок для виявлення ранніх ознак відторгнення; моніторинг осіб, які зазнають впливу високих рівнів кадмію та / або інших важких металів, таких як ртуть, в першу чергу внаслідок професійного впливу;
Вимірювання бета-2-мікроглобуліну в сироватці та сечі
- диференціювання між активацією лімфатичної системи та порушенням функції нирок .
Бета-2-мікроглобулін може накопичуватися в суглобах (синовіт) у пацієнтів які тривало знаходяться на гемодіалізі; це називається амілоїдоз, пов'язаний з діалізом. Дослідження бета-2-мікроглобуліну може бути використано в комплексному обстеженні особи щодо виявлення амілоїдозу, пов'язаного з діалізом.
Маркер
Маркер лімфопроліферативних захворювань. Маркер ураження проксимальних ниркових канальців
Клінічна значущість
- оцінка розвитку хвороб з активацією клітинної імунної системи (захворювання лімфатичної системи), оцінка відповіді на терапію та подальшого прогнозу
Сеча
- дифдіагностика гломерулярних та тубулярних пошкоджень; моніторинг пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирок для виявлення ранніх ознак відторгнення; моніторинг осіб, які зазнають впливу високих рівнів кадмію та / або інших важких металів, таких як ртуть, в першу чергу внаслідок професійного впливу;
Вимірювання бета-2-мікроглобуліну в сироватці та сечі
- диференціювання між активацією лімфатичної системи та порушенням функції нирок.
Бета-2-мікроглобулін може накопичуватися в суглобах (синовіт) у пацієнтів які тривало знаходяться на гемодіалізі; це називається амілоїдоз, пов'язаний з діалізом. Дослідження бета-2-мікроглобуліну може бути використано в комплексному обстеженні особи щодо виявлення амілоїдозу, пов'язаного з діалізом.
Склад показників:
Бета-2-мікроглобулін
Діапазон вимірювань: 0.004 - 1000
Одиниця виміру: Міліграм на літр
Референтні значення:
Правила підготовки пацієнта
венозна кров
Правила доставки біоматеріалів до лабораторії
венозна кров
Біоматеріал для дослідження: Сироватка ВК. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Вакутейнер з розподільним гелем, 3,5 мл. ПреА обробка перед транспортуванням: центрифуговану пробірку зберігати в холодильнику. Умови доставки: Температура від 2 до 25 градусів, 72 год.
Інтерференція:
- Рентгенконтрасти
- В сечі з кислим рН молекули білка нестійкі
Інтерпретація:
- У крові - підвищенний рівень бета-2-мікроглобуліну відображає збільшення синтезу при станах, пов'язаних із збільшенням активності імунної системи: множинна мієлома, хвороба Ходжкіна, хронічний лімфолейкоз та інші злоякісні неходжкінські лімфоми. Інші захворювання з активацією клітинної імунної системи (інфекції, аутоімунні хвороби) також викликають підвищення рівня бета-2-мікроглобуліну в сироватці.
ВІЛ - зворотна кореляція між рівнем бета-2-мікроглобулину та CD4 + T-лімфоцитами.
Підвищений рівень бета-2-мікроглобуліну у крові та низький вміст в сечі характерні для дисфункції клубочків.
Підвищений рівень бета-2-мікроглобуліну у сечі та низький вміст в крові характерний для пошкодження/захворювання нирок.
Підвищений рівень бета-2-мікроглобуліну у крові та в сечі характерний для хронічного лімфоїдного лейкозу, неходжкінської лімфоми та лімфоми Ходжкіна
У сечі
- підвищення екскреції бета-2-мікроглобуліну спостерігається при хворобі Вільсона, синдромі Фанконі, інтерстиціальному нефриті, захворюваннях сполучної тканини (ревматоїдний артрит, синдром Шегрена), інфекції верхніх сечовидільних шляхів, нефротоксичності при терапії циклоспоринами, аміноглікозидами, цисплатином. Високочутливий для дифдіагностики проксимальної тубулярної дисфункції, інфекції верхніх сечовидільних шляхів від інфекції нижніх, корисний для діагностики та моніторингу терапії гострого пієлонефриту.
Підвищений рівень бета-2-мікроглобуліну у сечі у пацієнтів, які тривало знаходяться на гемодіалізі виникає при амілоїдозі, пов'язаному з діалізом.
Підвищений рівень бета-2-мікроглобуліну у сечі у пацієнтів з трансплантацією нирок може свідчити про раннє відторгнення нирок.
Підвищений рівень бета-2-мікроглобуліну у сечі у осіб, які зазнають впливу високих рівнів кадмію або ртуті, може бути раннім маркером дисфункції нирок.
