Кашель — це життєво важливий захисний рефлекс, що запобігає аспірації та покращує очищення дихальних шляхів. Кашель виникає при подразненні аферентних сенсорних рецепторів блукаючого нерву, які розташовані в епітелії дихальних шляхів у глотці, гортані, трахеї, бронхах, легенях та обумовлюють респіраторні причини кашлю.
Кашель може бути пов'язаний із подразненням рецепторів блукаючого нерва, які розташовуються в стравоході та шлунку, плеврі, перикарді або в інших органах, наприклад, вушному проході («вушний кашель») та, навіть, у матці («матковий кашель»). Аферентні імпульси з чутливих закінчень за участю сенсорних нейропептидів передаються в кашльовий центр, локалізований в ядрі солітарного тракту довгастого мозку, який сполучається з центральним генератором дихання. Інтеграція цієї інформації ініціює моторні команди еферентними шляхами до респіраторної мускулатури.
Патологічний кашель — сильний і тривалий, є поширеною скаргою і може бути ознакою тяжкого захворювання та формування інвалідності. Частота патологічного кашлю за даними літератури коливається від 5 до 10% серед дорослого населення https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25657027/
Близько 35% дітей дошкільного віку повідомляють про кашель у будь-який момент протягом місяця, однак досі жодне дослідження не порівнювало систематично поширеність хронічного кашлю у дітей у всьому світі. Хронічний кашель може призводити до розвитку інших патологічних станів та захворювань:
Дотепер тривають дискусії, який кашель вважати хронічним. Останні рекомендації визначають тривалість хронічного процесу — кашель спостерігається у період більше восьми тижнів для дорослих і чотирьох тижнів для дітей. У той час як деякі пацієнти кашляють щодня протягом багатьох років, в інших хвороба має рецидивуючий і інтермітуючий перебіг, що ускладнює визначення, засноване виключно на основі його тривалості.
Остання настанова Європейського респіраторного товариства (ERS-2020) рекомендує встановлювати діагноз хронічного кашлю на основі глобальної клінічної оцінки з урахуванням різних (не тільки часових) особливостей фенотипу кашлю. Нездатність розпізнати, що пацієнт страждає від синдрому хронічного кашлю, може призвести до помилкового діагнозу.
Незалежно від точної тривалості, хронічний кашель у дітей відрізняється від кашлю у дорослих через відмінності в морфології дихальних шляхів, вищий ступінь вразливості до шкідливих факторів, зниженому контролі кашльового рефлексу та відмінності в дозріванні нервової та імунної систем в різні вікові періоди.
Важливо! Хронічний кашель у дітей найкраще розглядати як симптом основного захворювання.
Хронічний кашель значно впливає на життя як самих хворих, так і їх оточення. Найпоширеніші причини, чому пацієнти з кашлем звертаються за медичною допомогою:
Вплив кашлю можна офіційно оцінити та кількісно визначити за допомогою валідованих інструментів HRQOL, таких як Лестерський опитувальник щодо кашлю (LCQ) або Опитувальник якості життя щодо кашлю (CQLQ). У клініці просте запитання «оцініть свій кашель за шкалою від 1 до 10» є, мабуть, найпростішим суб’єктивним показником успішності лікування, і його слід запитувати на кожній консультації. У дітей занепокоєння батьків про основну причину кашлю є головним приводом для звернення до лікаря.
Кашель може бути спричинений надмірною стимуляцією нормального кашльового рефлексу, наприклад, після вдихання стороннього тіла або шкідливих парів. Проте більшість пацієнтів із хронічним кашлем мають ознаки гіперчутливості кашльового рефлексу, реагуючи на низькі рівні термічної, хімічної чи механічної стимуляції. Вважається, що гіперчутливість кашльового рефлексу пов’язана як з центральними, так і з периферичними механізмами. Етіологічні механізми підвищеної чутливості до кашлю залишаються суперечливими. Але вважається що причиною запалення мінімум у 25% пацієнтів є реакція Т2 залежної ланки. Це призводить до появи фенотипів кашльового варіанту астми та еозинофільного бронхіту. Серед інших причин кашлю розглядають рефлюкс і порушення моторики стравоходу. Нейропатичний процес також може стати причиною хронічного кашлю у дорослих і дітей.
Хронічний рефрактерний кашель — кашель, який не відповідає на лікування. Це проблема, яка ще не має рішення у сучасній медицині.
Більшість хронічних респіраторних захворювань також пов'язані з кашлем. Рак легенів або бронхорея при кістозному фіброзі та хронічному бронхіті, викликає кашель через механічний вплив. Кашель при інтерстиційних захворюваннях легень є поширеним явищем (від 30% до 90%).
Паління також розглядається як одна із основних причин хронічного кашлю та нерозривно пов’язане з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Епідеміологічні дослідження продемонстрували зв'язок між сукупним впливом паління та хронічним кашлем. Крім того, історія паління та поточне споживання сигарет є предикторами об’єктивно виміряної частоти кашлю. Цікаво, що з іншого боку, один еквівалент тютюнової сигарети викликав значне пригнічення чутливості кашльового рефлексу. Ці дані узгоджуються з попередніми клінічними спостереженнями транзиторного посилення кашлю протягом першого місяця після припинення паління. Усі пацієнти повинні кинути палити, і їх слід попередити про можливе короткочасне посилення кашлю. Для тих, хто не може кинути палити через надмірний кашель, електронні сигарети, на деякий час, можуть бути підтримуючою терапією.
Довготривалий або хронічний кашель потребує пошуку причин, які його викликають. Діагностичний алгоритм починається з аналізу скарг та історії хвороби. Наступними методами діагностики є:
Серед основних причин хронічного кашлю як у дітей, так і у дорослих перше місце займає бронхіальна астма (БА). Одним з постійних та основних клінічних симптомів БА є хронічний кашель. Але крім алергічної природи у хронічного кашлю можуть бути інші причини, наприклад, таке інфекційне захворювання як кашлюк.
Медична лабораторія ДІЛА розробила та впровадила комплексний продукт для диференційної діагностики причин хронічного кашлю - Пакет "Хронічний кашель».
Клінічну значущість дослідження важко переоцінити:
Призначення дослідження Пакет "Хронічний кашель" скоротить час діагностики та дасть змогу швидко визначити причину і призначити лікування.
Джерела:
Song WJ, Chang YS, Faruqi S, Kim JY, Kang MG, Kim S, Jo EJ, Kim MH, Plevkova J, Park HW, Cho SH, et al. The global epidemiology of chronic cough in adults: a systematic review and meta-analysis. Eur Respir J. 2015;45(5):1479–1481.