Меланома: небезпечний ворог, якого можна перемогти

1. Що таке меланома?
2. Чому виникає меланома шкіри? Ознаки та симптоми
3. Як виглядає меланома шкіри?
4. Діагностика меланоми
5. Види меланом
6. Методи лікування меланоми
7. Профілактика меланоми

Що таке меланома?

Одне з найпоширеніших і найнебезпечніших онкозахворювань сьогодення – це меланома. Вона розвивається при порушенні механізму пігментації, коли в клітинах, що виробляють пігмент шкіри - меланоцитах – виникають мутації, внаслідок яких вони перетворюються на злоякісні.

У більшості випадків доброякісні або злоякісні новоутворення з'являються на шкірі, але можуть розвиватися на слизовій оболонці рота, прямої кишки або піхви, а також на сітківці ока. «Найулюбленішою» локалізаціє меланоми у жінок є шкіра ніг, а у чоловіків – тулуба. Проте виникнути вона може абсолютно будь-де на тілі, тому потрібно бути уважним до кожної зміни на своїй шкірі.

За даними Центру з контролю та профілактики захворювань (CDC) протягом життя шанси захворіти на меланому мають 3% людей зі світлою шкірою, 0,5% латиноамериканців і 0,1% чорношкірих американців. В Україні, станом на 2023 рік, на диспансерному обліку перебувало 30 457 хворих на меланому.

Захворіти на меланому шкіри можна в будь-якому віці, її виникнення не залежить від статі, проте дещо вищий процент захворюваності спостерігається серед чоловіків, а середній вік на момент встановлення діагнозу становить 66 років. Натомість у США меланома вважається одним із найпоширеніших видів раку у молодих жінок.

Чому виникає меланома шкіри? Ознаки та симптоми

Основними факторами ризику вважають природне сонячне ультрафіолетове випромінювання та популярність штучної засмаги в соляріях, які, у поєднанні з генетичними факторами, можуть викликати мутації клітин, які відповідають за те, як виглядає наша шкіра під впливом сонця.

У нормально функціонуючому організмі меланоцити, що виробляють пігмент, розташовані в найглибшому шарі епідермісу і поступово виштовхують назовні старі клітини, де вони замінюються новими. Після виникнення мутації меланоцити починають безконтрольно розмножуватись, утворюючи зони пухлинного росту на шкірі або змінюючи наявні родимки, які згодом перетворюються у меланому. Зовні цей процес може бути ледь помітним, тому дуже важливо самостійно оглядати родимки на шкірі й щорічно проходити профілактичний огляд у дерматолога, який може провести дерматоскопію для більш детального огляду родимок, а за наявності підозрілої родимки провести біопсію для встановлення діагнозу.

Самостійно огляд родимок можна проводити за, використовуючи правило «ABCDE»:

	А (Асиметрія): одна половина родимки не відповідає іншій.
	В (Вирізнення країв): краї родимки нерівні або розмиті.
	С (Колір): родимка має кілька кольорів або відтінків.
	D (Діаметр): родимка більша, ніж гумка для олівця (6 мм).
	Е (Еволюція): родимка змінилася за розміром, формою, кольором або висотою.

До генетичних факторів ризику належать:

• перший (кельтський) та другий (нордичний) фототипи шкіри за шкалою Фіцпатрика. Люди цих типів відрізняються світлим відтінком шкіри, рудим, білим або каштановим волоссям, (часто з ластовинням), блакитними, зеленими або сірими очима. Шкіра кельтського типу взагалі не приймає засмаги;
• наявність родичів, які раніше хворіли на меланому;
• якщо на тілі налічується понад 50 родимок (пігментних невусів).
   

За деякими даними, до 10% усіх випадків меланоми пов'язані зі спадковими факторами. Розроблено й методи, що дозволяють встановити наявність вроджених патогенних мутацій у 9 генах, асоційованих з підвищеним ризиком розвитку меланоми: BAP1, BRCA2, CDK4, CDKN2A, MITF, POT1, PTEN, RB1, TP53. 

Як виглядає меланома шкіри?

Оскільки, як ми з'ясували, сигналом про можливу появу меланоми є нові родимки на тілі або зміна зовнішнього вигляду вже наявних, дуже важливо не пропустити цей момент, хоча виявити пігментні плями, які спочатку не перевищують 1 мм в діаметрі, не кровоточать і не мають незвичайної пігментації, не так вже й легко. Проте це лише вчергове натякає на важливість оглядів у дерматолога та неабияку уважність до власного здоров’я.

Тривожним «дзвіночком» вважається, якщо новоутворення на шкірі:

• має більш темне або неоднорідне забарвлення (гіперпігментація);
• асиметричну форму;
• розмір понад 6 мм;
• відрізняється незвичайним блиском;
• під пігментною плямою відчувається підшкірний вузол;
• місце локалізації свербить.
   

Якщо ви виявили у себе хоча б деякі із зазначених симптомів, негайно зверніться до фахівця, оскільки раннє виявлення та початок лікування помітно збільшує шанси на виживання!

Діагностика меланоми

Діагностувати меланому або спростувати зайві побоювання має фахівець – онкодерматолог. Спочатку проводиться візуальний огляд та збирання анамнезу. При виявленні підозрілих утворень на шкірі відбувається їх огляд за допомогою дерматоскопа.

Діагноз меланоми можна підтвердити або спростувати виключно на підставі гістологічного висновку біопсії пухлинного утворення. Пухлина повністю висікається з накладенням післяопераційних швів та подальшою гістологічною оцінкою країв резекції (щоб в операційній рані не залишилися частки пухлини).

Мережа лабораторій ДІЛА пропонує дослідження, які дозволять з високою точністю та достовірністю встановити правильний діагноз:

1. Біоптат шкіри, панч-біоптати при запальних процесах (до 3 біоптатів включно).
2. Інцизійні, панч та радіохвильові біоптати шкіри при доброякісних пухлинних та пухлиноподібних процесах (до 3 біоптатів включно).
3. Мутації BRAF (V600), FFPE, ПЛР.
4. OncoRisk Melanoma - Панель спадкових форм меланоми (9 генів).
5. OncoTarget Melanoma  – панель пошуку мішеней для таргетної терапії меланоми (6 генів).

Види меланом

Відповідно до клініко-морфологічної класифікації меланобластоми (пухлини) бувають:

Поверхнева. Розвивається повільно і довгий час не йде вглиб епідермісу. Помітна у вигляді пласкої коричневої або чорної цятки, що "сповзає" з родимки. Найчастіше вражає спину та руки, а у жінок – ноги. Добре піддається лікуванню. Про проникнення вглиб сигналізує свербінням та виразкою.

Вузлова (нодулярна). Зустрічається рідше за інших, але швидко зростає і дає метастази в інші органи. Виглядає, як куполоподібна пляма коричневого або чорного кольору з вкрапленнями або без, щільна на дотик. Найчастіше виникає на спині, обличчі та під волоссям. Може розвиватися на поверхні інших утворень.

Злоякісне лентиго (лентигіозна меланома, меланоз Дюбрея, злоякісна ластовиння Хатчінсона). Розвивається на відкритих ділянках обличчя та тіла. Не має певної форми та чітких країв. Має нерівномірне забарвлення та візуально виглядає як плями білого, сірого чи коричневого кольору. Росте повільно – протягом 10-15 років.

Акральна (плямиста) меланома кінцівок. Розвивається на долонях, стопах, пальцях рук та ніг. Виглядає, як темна пляма чи смуга. Досить рідкісний тип захворювання, що вражає переважно темну шкіру. Швидко прогресує у людей похилого віку.

Розрізняються також меланоми обличчя, очей, слизових оболонок. Останні зустрічаються відносно рідко, але швидко дають метастази та вимагають невідкладного лікування.

Методи лікування меланоми

Американська статистика показує швидке зниження рівня смертності від меланоми в період 2013-2017 рр - на 6-7% щорічно, завдяки широкому інформуванню населення про цю хворобу та досягнення у лікуванні.

На даний час більше 90% пацієнтів, які приступили до лікування на стадії локалізації меланоми без ознак її поширення, долають цю хворобу і продовжують жити далі, виконуючи профілактичні рекомендації.

Основним методом лікування є хірургічне втручання, хоча в ряді випадків для повного видалення пухлини потрібно видалити значну ділянку шкіри навколо пухлини, а в деяких випадках необхідна пересадка шкіри. Якщо у пацієнта діагностована локалізована меланома І-ІІ стадії без поширення, як правило, можна обійтися лише хірургією.

У складніших випадках застосовуються:

• імунотерапія, коли для перемоги над захворюванням необхідно різними методами посилити можливості власної імунної системи. Наприклад, розроблені препарати, що допомагають розпізнавати та знищувати ракові клітини;
• таргента терапія, що використовує препарати, що цілеспрямовано впливають на мутації. Наприклад, близько половини випадків меланоми пов'язані з мутацією гена BRAF. Для таких пацієнтів блокада аномальних білків за допомогою інгібіторів може бути ефективною;
• хіміотерапія застосовується для лікування меланоми, яка вже дала метастази. Вона може бути системною (впливає весь організм) або регіонарною, проводитися внутрішньовенно або перорально.
• променева терапія є найбільш складним видом лікування, оскільки ушкоджує не тільки ДНК, що мутували, але і здорові клітини. У багатьох випадках променева терапія застосовується комплексно, разом із хірургічним втручанням та хіміотерапією.

Профілактика меланоми

Загальні рекомендації профілактики меланоми пов'язані з обмеженням контакту шкіри з сонячним світлом, особливо в найбільш активні години з 12 до 16 години. Щоб захистити себе від можливості появи злоякісних пухлин на шкірі:

• частіше оглядайте шкіру на предмет змін та новоутворень;
• не користуйтесь соляріями та іншими засобами штучної засмаги;
• обмежуйте вплив сонця на шкіру, прикриваючи її одягом та носіть на голові панаму;
• використовуйте сонцезахисні засоби з високим ступенем захисту щонайменше SPF30;
• перед вживанням ліків, з'ясуйте, чи не підвищують вони чутливість до сонячного світла.
   

Взагалі, навіть при дотриманні усіх правил захисту, не лінуйтеся звертатися до лікаря негайно, якщо виявляєте у себе якісь незвичні зміни. І нехай ваше перебування на сонечку буде виключно в радість!

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

18.11.2024

Тромбоцити: норма, функції та що робити при відхиленнях

24.07.2024

Дієта при панкреатиті: що можна та не можна їсти? + меню на тиждень

05.06.2024

Норма цукру в крові та цукровий діабет