Целіакія: сучасний алгоритм лабораторної діагностики для лікаря

Целіакія – це хронічне аутоімунне захворювання, при якому вживання глютену спричиняє ушкодження слизової оболонки тонкої кишки, порушує всмоктування поживних речовин і може призводити до ураження різних органів та систем.

За оцінками експертів, целіакія зустрічається приблизно у 1 зі 100 людей, проте значна частина випадків залишається нерозпізнаною: класичні прояви мають лише поодинокі пацієнти, тоді як у більшості захворювання перебігає малосимптомно або маскується під інші патології, через що люди роками обстежуються у лікарів різних спеціальностей без встановлення вірного діагнозу.

Класичні симптоми (гастроентерологічні)	хронічна діарея; здуття живота; біль у животі; стеаторея; втрата маси тіла; затримка фізичного розвитку у дітей.
Симптоми (коли варто запідозрити целіакію)
Порушення кровотворення	залізодефіцитна анемія, що не піддається лікуванню; дефіцит фолієвої кислоти або вітаміну B₁₂
Порушення обміну речовин:	остеопенія або остеопороз; низький зріст чи затримка росту у дітей
Репродуктивні порушення	безпліддя; звичне невиношування вагітності; затримка статевого розвитку
Гастроентерологічні прояви	синдром подразненого кишківника; ізольоване підвищення АЛТ та АСТ незрозумілого походження; рецидивуючий афтозний стоматит
Неврологічні прояви	периферична нейропатія; атаксія; мігрень
Загальні симптоми	синдром хронічної втоми; загальна слабкість; незрозуміла втрата маси тіла

Сучасні міжнародні настанови (ESPGHAN, American College of Gastroenterology, European Society for the Study of Coeliac Disease (ESsCD)) рекомендують обов'язкове лабораторне обстеження для наступних категорій пацієнтів:

Пацієнти із симптомами з боку ШКТ та дефіцитними станами:

Синдром подразненого кишківника (СПК).
Залізодефіцитна анемія нез'ясованого генезу.
Ранній або ідіопатичний остеопороз.

Пацієнти з аутоімунною патологією:

Цукровий діабет 1 типу.
Аутоімунний тиреоїдит (ХАІТ).
Аутоімунні захворювання печінки (АГ, ПБХ, ПСХ).

Групи генетичного ризику та первинні імунодефіцити:

Родичі першого ступеня спорідненості пацієнтів із целіакією.
Селективний дефіцит імуноглобуліну А (IgA).
Синдроми Дауна, Тернера чи Вільямса.

!Важливе правило: перед початком діагностики – збереження глютенового навантаження! Серологічний скринінг та біопсію виконують суворо до виключення глютену з раціону.

Чому це важливо: безглютенова дієта швидко знижує титри специфічних антитіл і відновлює слизову кишки, що призводить до хибнонегативних результатів.

Діагностичний алгоритм:

Крок 1. При підозрі на целіакію рекомендовано:

Визначення загального сироваткового IgA –обов’язковий перший крок для виключення селективного дефіциту IgA (зустрічається у 2–3% пацієнтів із целіакією, що в 10–15 разів частіше, ніж у загальній популяції).

Крок 2. Серологічний скринінг:

При нормальному рівні загального IgA:

Крок 3. Поглиблена серологічна діагностика:

За позитивних або сумнівних результатів первинного скринінгу: визначення антитіл класу IgA до ендомізію (EMA IgA);

При селективному дефіциті загального IgA визначення антитіл класу IgG до трансглутамінази- anti-tTG IgG та/або антитіл до деамінізованих пептидів гліадину – anti-DGP IgG, або EMA IgG, або Комплекс №222 «Діагностика целіакії».

Крок 4. Гістологічне дослідження біоптату слизової оболонки дванадцятипалої кишки.

«Золотим стандартом» верифікації целіакії залишається гістологічна оцінка біоптату слизової оболонки дванадцятипалої/тонкої кишки (за класифікацією Marsh). Під час дослідження беруть ≥ 4 біоптати з нисхідної частини ДПК та 1-2 з цибулини.

Дослідження дозволяє оцінити атрофію ворсинок, гіперплазію крипт, інфільтрацію внутрішньоепітеліальними лімфоцитами.

- Діти: (гайдлайни ESPGHAN): встановлення діагнозу без біопсії можливе за умови, якщо титр anti-tTG IgA ≥10 разів перевищує норму + позитивний EMA IgA у другій, незалежно взятій пробі. За дефіциту IgA або нижчих титрах антитіл біопсія залишається обов’язковою.

Крок 5. Генетичне дослідження HLA-DQ2/DQ8.

Дослідження не застосовується рутинно для первинного скринінгу. Призначається у спірних та складних клінічних випадках:

якщо пацієнт вже дотримується безглютенової дієти (коли серологія та біопсія неінформативні);
при суперечливих результатах серологічного та гістологічного обстеження;
для обстеження родичів І ступеня споріднення (відсутність гаплотипів дозволяє зняти потребу в подальших щорічних обстеженнях);
коли необхідно виключити целіакію.

Наявність HLA-DQ2 або HLA-DQ8 не підтверджує діагноз, проте їх відсутність практично виключає целіакію (>99%).

Чим целіакія відрізняється від інших захворювань?

Захворювання	Чим відрізняється
Целіакія	Аутоімунне захворювання, потребує довічної безглютенової дієти
Чутливість до глютену без целіакії	Симптоми виникають після вживання глютену, але антитіла та атрофія ворсинок відсутні
Алергія на пшеницю	IgE-опосередкована алергічна реакція, може супроводжуватися кропив'янкою, бронхоспазмом або анафілаксією
Лактазна недостатність	Ферментопатія, пов'язана з непереносимістю молочного цукру, а не глютену
СПК	Функціональний розлад без аутоімунного ушкодження слизової оболонки кишківника

Чому лікарі обирають лабораторну діагностику целіакії в Діла?

Комплексні рішення за сучасними міжнародними стандартами:
Повний спектр досліджень: серологічні панелі (anti-tTG, EMA, anti-DGP), генетичне типування HLA-DQ2/DQ8 та патоморфологічна оцінка біоптату.
Можливість поетапної діагностики: від первинного скринінгу до остаточної верифікації.
Еталонний метод НРІФ: високоспецифічне визначення антитіл до ендомізію (EMA) на препаратах зрізів тканин.
Платформа Phadia® (EliA™): автоматизована діагностика 2-го покоління з використанням людських рекомбінантних антигенів, що забезпечує найвищу відтворюваність результатів.
Висока специфічність та чутливість (до 98–100%): зведення до мінімуму хибнопозитивних та хибнонегативних результатів під час скринінгу.
Клінічна доказовість: стандартизовані алгоритми, що повністю відповідають рекомендаціям ESPGHAN, ACG та ESsCD.

Комплексні рішення:

Монодослідження:

Антитіла до тканинної трансглутамінази IgA / IgG
Антитіла до ендомізію IgA/ IgG
Антитіла до деамінізованих пептидів гліадину (DGP) IgA/ IgG
Генетика. Целіакія (HLA-DQ2/DQ8)

Підозрюєте целіакію? Дійте поетапно:

Важлива умова! Діагностика є достовірною лише на тлі звичайного харчування з вмістом глютену (щоденне споживання впродовж ≥6-ти тиж. ≥1-ї страви, що містить глютен (≈10 г глютену на день = 4 скибки хліба)).

1️. Є симптоми або фактори ризику → лабораторний скринінг.

2️. Позитивний результат → консультація гастроентеролога.

3️. За показаннями → ендоскопія з біопсією.

4️. За необхідності → генетичне тестування HLA-DQ2/DQ8.

Целіакія може маскуватися під десятки інших захворювань, тому своєчасна лабораторна діагностика дозволяє встановити правильний діагноз та уникнути безпідставних обмежень у харчуванні.

Другие новости Все новости