Системні захворювання сполучної тканини (СЗСТ) – гетерогенна група аутоімунних захворювань, що характеризуються системним імунозапальним ураженням сполучної тканини та мультиорганним ураженням. До них належать системний червоний вовчак (СЧВ), системна склеродермія, синдром Шегрена, ідіопатичні запальні міопатії, змішане захворювання сполучної тканини та інші.
Незважаючи на відмінності клінічних проявів, усі СЗСТ мають спільні риси:
- Системний характер ураження;
- Аутоімунний механізм розвитку;
- Наявність специфічних аутоантитіл;
- Необхідність комплексної клініко-лабораторної оцінки для встановлення діагнозу.
Саме тому лабораторна діагностика має суттєве значення не лише у підтвердженні клінічної підозри на СЗСТ, а й у визначенні конкретної нозології.
Коли можна запідозрити СЗСТ?
Лабораторне обстеження доцільно призначати пацієнтам з такими проявами:
- Артрит або артралгії;
- Феномен Рейно;
- Фоточутливість;
- Незрозумілі висипання;
- Сухість очей або ротової порожнини;
- М'язова слабкість;
- Інтерстиціальне ураження легень;
- Незрозуміле ураження нирок;
- Перикардит або плеврит;
- Цитопенії нез'ясованого походження.
Діагностика СЗСТ – це завжди складний клінічний квест, у якому лабораторна серологічна діагностика відіграє важливу роль. Ця група захворювань має спільну патогенетичну рису – вироблення аутоантитіл задовго до появи маніфестної симптоматики. Своєчасне виявлення цих маркерів дозволяє розпочати патогенетичне лікування на ранніх стадіях, що мінімізує ризик незворотного ураження органів-мішеней.
Сучасні міжнародні рекомендації (ACR/EULAR, ICAP) рекомендують етапну лабораторну діагностику: первинний високочутливий скринінг з наступним уточненням специфічного профілю аутоантитіл.
Сучасний алгоритм лабораторної діагностики СЗСТ
І етап. Скринінг антинуклеарних антитіл
«Золотим стандартом» первинного скринінгу системних захворювань сполучної тканини (СЗСТ) залишається метод непрямої імунофлуоресценції (IIFT) на клітинах HEp-2, який дозволяє виявляти антинуклеарні антитіла (ANA). Клітини HEp-2 містять широкий спектр природних антигенів, завдяки чому цей метод дозволяє виявляти різні аутоантитіла та оцінювати характер їхнього світіння. Метод має високу чутливість, зокрема понад 95% при системному червоному вовчаку (СЧВ).
Клінічна цінність дослідження Антинуклеарні антитіла (ANA HEp-2, IFT):
- Титр антитіл – дозволяє оцінити вираженість аутоімунного процесу (клінічно значущими вважаються титри від 1:160, для СКВ від 1:80).
- Тип світіння (патерн) – класифікується за міжнародною системою ICAP (International Consensus on ANA Patterns). Патерн (гомогенний, крапчастий, ядерцевий, периферичний тощо) надає лікарю перші підказки щодо ймовірної антигенної мішені та нозології.
Коли призначати дослідження Антинуклеарні антитіла (ANA HEp-2, IFT):
- При наявності мультисистемних скарг нез'ясованого генезу;
- Суглобовий синдром (артралгії, синовіїти);
- Феномен Рейно;
- Шкірні прояви (еритема у формі «метелика», фоточутливість, дискоїдні осередки);
- Сухий синдром (ксерофтальмія, ксеростомія);
- Непояснені цитопенії, тривала лихоманка, підвищення ШОЕ/СРБ без вогнища інфекції;
- Лабораторні та клінічні ознаки ураження нирок або легень (інтерстиціальний процес).
Важливо! Використання ANA-скринінгу як рутинного тесту у безсимптомних пацієнтів не рекомендоване через ризик хибнопозитивних результатів (особливо у пацієнтів похилого віку або осіб із патологією щитоподібної залози).
Антинуклеарні антитіла IgG (ANA, CTD скринінг), ELIA Phadia
Автоматизований мультиантигенний скринінговий тест рекомендований як високочутливий метод первинної лабораторної діагностики СЗСТ.
Переваги дослідження:
- Висока чутливість і специфічність;
- Автоматизоване виконання;
- Мінімізація людського фактора;
- Одночасне визначення антитіл до 14 найбільш клінічно значущих ядерних антигенів.
Позитивний результат підтверджує клінічну підозру на СЗСТ та є підставою для проведення специфічної серологічної діагностики. При негативному результаті ймовірність СЗСТ є низькою.
ANA-профіль IgG (ANA Profile, імуноблот), мультиантигенна панель
ІІ етап. Підтвердження спектра аутоантитіл
Отримання позитивного результату ANA HEp-2 (або наявність високої клінічної підозри при негативному/пограничному скринінгу) вимагає деталізації антигенної специфічності антитіл.
Для цього використовують мультиантигенну панель (імуноблот) – високоспецифічний метод, що дозволяє одночасно визначити наявність та рівень IgG до широкого спектра ядерних і цитоплазматичних антигенів:
- nRNP/Sm, Sm, RNP70, RNP-A, RNP-C
- SS-A (Ro60), Ro-52, SS-B (La)
- Scl-70, PM-Scl, CENP B
- Jo-1
- dsDNA, нуклеосоми, гістони
- PCNA, рибосомальний P-протеїн, AMA-M2
Виявлений профіль аутоантитіл допомагає:
- Підтвердити конкретну нозологію;
- Провести диференційну діагностику між СЧВ, синдромом Шегрена, запальними міопатіями та змішаним захворюванням сполучної тканини, синдромом Перекриття, системною склеродермією, обмеженою формою прогресуючого системного склерозу (синдром CREST) та первинним біліарним холангітом;
- Оцінити ризик окремих органних уражень;
- Провести моніторинг пацієнтів з встановленими аутоімунними захворюваннями та оцінити імунологічний профіль;
- Обґрунтувати подальшу тактику обстеження.
ІІІ етап. Визначення високоспецифічних аутоантитіл
За показаннями виконуються окремі кількісні дослідження відповідно до нозології, що підозрюється.
|
Захворювання |
Основні лабораторні маркери |
Дослідження Діла ДН Системні захворювання сполучної тканини |
|
Системний червоний вовчак |
dsDNA, Sm, антифосфоліпідні антитіла, вовчаковий антикоагулянт |
Антитіла IgG до двоспіральної (нативної) ДНК (dsDNA, ADNA II), кількісний Антитіла IgG до Smith (Sm, SmDP-S антигену), кількісний Антитіла IgM до кардіоліпіну (CL), кількісний Антитіла IgG до кардіоліпіну (CL), кількісний Антитіла IgM до В2-глікопротеїну (β2 GP1), кількісний Антитіла IgG до В2-глікопротеїну (β2 GP1), кількісний Вовчаковий антикоагулянт (LАC), антитіла IgG, кількісний |
|
Системна склеродермія |
Scl-70, CENP-B, RNA polymerase III |
Антитіла IgG до топоізомерази I (Scl-70), кількісний Антитіла до центромеру В (CENP) IgG, кількісний Антитіла IgG до РНК-полімерази ІІІ (RNA Pol III), кількісний |
|
Синдром Шегрена |
SSA/Ro, SSB/La |
Антитіла IgG до SS-A/Ro (60 kDa, 52 kDa), кількісний Антитіла IgG до SS-A/Ro (60 kDa, 52 kDa) та SS-B/La, кількісний |
|
Дерматоміозит/поліміозит |
Jo-1 та інші міозит-асоційовані антитіла |
Антитіла IgG до Jo-1 (гістидил-тРНК-синтетази), кількісний |
|
Змішане захворювання сполучної тканини |
U1-RNP |
Антитіла IgG до U1-рибонуклеопротеїну (U1-RNP), кількісний |
Такий підхід відповідає сучасним міжнародним рекомендаціям щодо лабораторної діагностики СЗСТ.
Алгоритм діагностики СЗСТ в Діла
Клінічна підозра на СЗСТ
↓
Антинуклеарні антитіла (ANA HEp-2, IFT) – визначення титру та типу світіння або Антинуклеарні антитіла IgG (ANA, CTD скринінг), ELIA Phadia – автоматизований мультиантигенний скринінг, а також можливе поєднання цих досліджень, що підвищує діагностичну точність.
↓
ANA-профіль IgG (імуноблот, мультиантигенна панель) – визначення спектра специфічних аутоантитіл
↓
Специфічні кількісні аутоантитіла (dsDNA, Sm, SSA/Ro, SSB/La, Scl-70, CENP-B, RNA Pol III, Jo-1, U1-RNP тощо)
↓
Інтерпретація результатів у поєднанні з клінічною картиною та класифікаційними критеріями EULAR/ACR
Переваги лабораторної діагностики СЗСТ в Діла
- Дотримання міжнародних протоколів: алгоритм побудований відповідно до рекомендацій ACR/EULAR та ICAP. Повний лабораторний маршрут – від ANA-скринінгу до підтверджувальних досліджень.
- Наявність дослідження Антинуклеарні антитіла (ANA HEp-2, IFT) – референтний метод визначення ANA з оцінкою титру та типу світіння.
- Високий рівень точності та стандартизація: використання стандартизованих тест-систем високого класу мінімізує операційні помилки та забезпечує високу відтворюваність результатів. Антинуклеарні антитіла IgG (ANA CTD скринінг, ELIA Phadia) – високочутливий автоматизований тест для первинного лабораторного скринінгу.
- Виявлення Overlap-синдромів: завдяки розширеній мультиантигенній панелі лікар отримує можливість діагностувати перехресні (overlap) форми ревматичних захворювань на ранніх етапах. ANA-профіль IgG (імуноблот, мультиантигенна панель) – одночасне визначення широкого спектра клінічно значущих аутоантитіл.
- Скорочення часу до встановлення діагнозу: можливість одночасного визначення спектра з 15+ антитіл дозволяє уникнути тривалого та витратного каскадного обстеження пацієнта. Комплексний підхід дозволяє скоротити час до встановлення діагнозу та оптимізувати подальшу тактику ведення пацієнта.
