Діагностика професійних алергічних захворювань. Структурований огляд для лікарів

Професійні алергічні захворювання – це патологічні стани, в основі розвитку яких лежать ураження тканин, спричинені імунними реакціями з екзогенними алергенами, і які розвиваються у людей відповідної професії.

Епідеміологічні дані та статистика
Для розуміння важливості проблеми професійних алергічних захворювань необхідно враховувати світові епідеміологічні дані.
За даними Європейського Союзу професійні алергії складають до 25% усіх зареєстрованих професійних захворювань. 

За даними Європейського респіраторного товариства (ERS):

• Професійна астма становить до 15–20% усіх випадків бронхіальної астми у дорослих.
• Професійний алергічний риніт у середньому зустрічається у 10–15% працівників ризикових професій.
• Контактний дерматит становить до 80–90% усіх професійних шкірних хвороб, з них близько 40% – алергічний.

Найбільше випадків професійної алергії виявляють серед медичних працівників, харчовиків та будівельників.

Статистика в Україні за даними фонду соціального страхування (ФССУ)

• За 2023 рік зареєстровано близько 4 000 нових випадків професійних захворювань.
• У 2022 році спостерігалося збільшення загальної кількості професійних захворювань на 31,6%. Найбільше випадків зафіксовано у Дніпропетровській, Львівській, Донецькій областях.

Відзначається зростання професійної алергії серед медичних працівників (особливо через латекс і антисептики) та висока частка алергії на борошняний пил (пекарська астма).

Групи ризику та характерні алергени

Професійні алергії найчастіше виникають при тривалому контакті з пилом, хімічними реагентами, латексом, біологічними агентами.

Найпоширеніші клінічні форми професійних алергічних захворювань
До найбільш поширених варіантів професійних алергічних захворювань відносяться:

• бронхіальна астма;
• гіперчутливий альвеоліт;
• алергічний риніт;
• контактний алергічний дерматит;
• кропив’янка;
• алергічний кон’юнктивіт;
• нерідко спостерігають одночасний розвиток декількох алергічних захворювань.​​​​​​​

Етіологічні фактори та патогенетичні механізми

Основним етіологічним фактором професійної алергії, як і будь-якої іншої, є алергени та/або подразнюючі (токсичні) речовини.

Подразнюючі та токсичні речовини не завжди спричинюють розвиток алергії, але створюють умови для впливу інших алергенів або самі з часом провокують алергічні захворювання, зумовлюючи зміни білкових структур організму. У більшості здорових осіб в умовах професійної діяльності сенсибілізація з часом трансформується в імунологічну толерантність, яка виключає можливість розвитку алергійного захворювання в майбутньому.

Приклади: хром, нікель, кобальт, формальдегід, диізоціанати, хлоровані нафталіни, платина та ін.

Професійні алергени – це більш серйозна проблема. Щоб мати антигенні властивості, антиген повинен бути достатньо великим (молекулярна маса 1 кДа і більше), але не настільки, щоб перешкоджати проникненню речовин через ушкоджений і неушкоджений епітелій слизової оболонки та шкіри. Алергени з молекулярною масою до 1 кДа не є повноцінними антигенами. Це гаптени, які кон’югують з білковим носієм через -NH2, -SH, -S-S групи.

Більшість професійних алергенів належить до гаптенів і спричинює розвиток імунологічної реакції за гаптеновим типом. Вони обумовлюють утворення антитіл тільки після сполучення гаптену з білками організму. Для виникнення гіперчутливості до згаданих сполук потрібен тривалий контакт без будь-яких негативних наслідків.

• Неорганічні (прості хімічні речовини): бром, йод, похідні миш’яку, ртуті, кобальту, нікелю, хрому, платини, берилію.
• Органічні хімічні речовини (складна хімічна будова та більш виражені алергенні властивості): ароматичні аміни, нітро- та нітрозосполуки, формальдегід, смоли, клеї, пластмаси, поліефірні лаки, латекси, каніфоль та ін.
• Органічні природного походження: пил льону, бавовни, шерсті, коконів шовкопряду, деякі породи деревини, пил зерна та борошна, пилок різних рослин, тютюну, ефіроолійних культур, епідермальні субстанції та ін.

З розвитком хімічної промисловості та переходом сільського господарства на промислову основу перелік професійних алергенів постійно розширюється.

Деякі хімічні речовини, які застосовують у промисловості, можуть бути водночас алергенами і подразниками. Бурхливий розвиток хімічної промисловості призвів до того, що професійні алергени набули найбільшого поширення саме в цій галузі. А з переходом сільського господарства на промислову основу перелік речовин, які мають властивості алергенів, останніми роками значно розширився. Тому в професійній патології межі поняття професійний алерген весь час розширюються. На сучасному етапі професійними алергенами вважають не тільки речовини промислового походження, а й інші алергени, з якими людина контактує в умовах професійної діяльності.

Професійну алергію розглядають як алергію до будь-яких елементів виробничого та навколишнього середовища в період професійної діяльності.

Професійні алергени та чинники у сільському господарстві

​​​​​​​Загальні характеристики та перебіг професійних алергічних захворювань

​​​​​​​Професійні алергени мають низку загальних характеристик залежно від їх впливу на організм людини:

1. Поріг алергічного впливу нижчий, ніж токсичний.
2. Можуть викликати ефекти у різних агрегатних станах.
3. Комплексний вплив: одні й ті самі алергени можуть мати різні шляхи надходження в організм.
4. Комбінований вплив: на організм одночасно можуть впливати різні алергени.

Проте, найбільш небезпечними вважаються алергени, які здатні викликати реакції негайного типу (IgE залежні) з високим ризиком розвитку анафілаксії.

Клінічною особливістю переважної більшості професійних захворювань, у тому числі і алергічних є латентний період розвитку – від декількох тижнів до декількох десятків років.

Можна визначити загальні положення вивчення а професійних алергічних захворювань:

1. Етапність розвитку патологічного процесу.
2. Ранні ураження виникають у найближчі 2 роки після впливу і можуть характеризуватися алергічними ураженнями шкіри (екзема, дерматит, кропив’янка), пізніші – ураженням органів дихання з розвитком алергічного риносинуситу, бронхіальної астми, екзогенного алергічного альвеоліту. Нерідко спостерігають одночасний розвиток декількох алергічних захворювань.
3. Ураження клітинної ланки системи імунітету спричинює в більшості випадків розвиток алергодерматозів, відповідно гуморальної – захворювань дихальних шляхів.

Діагностика професійних алергічних захворювань

Встановити діагноз професійної алергії часто складно через унікальність професійних алергенів і варіабельність симптомів, тому провідне місце посідає специфічна діагностика. Специфічна діагностика професійних алергійних захворювань полягає у виявленні сенсибілізації організму до певного промислового алергену.

Приклади сценаріїв та молекул для компонентної діагностики

ТАБЛИЦЯ

Практична інтерпретація результатів
Використання компонентної діагностики дозволяє:

• Встановити зв’язок між виявленою сенсибілізацією та професійною експозицією.
• Відмежувати істинну сенсибілізацію від перехресних реакцій.
• Ідентифікувати маркери ризику тяжких реакцій (тропоміозин, ω-5-гліадин, nsLTP, паравальбумін).
• Формувати рекомендації щодо засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), модифікації умов праці та лікувальної тактики.

Інші новини Всі новини

01.12.2025

Грудень турботи! Почніть зимовий сезон із теплом разом із ДІЛА та АНЦ

24.11.2025

Саме час подбати про своє здоров’я – та ще й з вигодою! Даруємо -15% на дослідження у Здолбунові!

13.11.2025

14 листопада – Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом