Професійні алергічні захворювання – це патологічні стани, в основі розвитку яких лежать ураження тканин, спричинені імунними реакціями з екзогенними алергенами, і які розвиваються у людей відповідної професії.
Епідеміологічні дані та статистика
Для розуміння важливості проблеми професійних алергічних захворювань необхідно враховувати світові епідеміологічні дані.
За даними Європейського Союзу професійні алергії складають до 25% усіх зареєстрованих професійних захворювань.
За даними Європейського респіраторного товариства (ERS):
Найбільше випадків професійної алергії виявляють серед медичних працівників, харчовиків та будівельників.
Статистика в Україні за даними фонду соціального страхування (ФССУ)
Відзначається зростання професійної алергії серед медичних працівників (особливо через латекс і антисептики) та висока частка алергії на борошняний пил (пекарська астма).
Професійні алергії найчастіше виникають при тривалому контакті з пилом, хімічними реагентами, латексом, біологічними агентами.
|
Професійна група |
Характерні алергени |
|
Медичні працівники |
Латексні рукавички, антисептики (спирти, хлоргексидин), лікарські препарати (антибіотики, анестетики) |
|
Працівники харчової промисловості |
Борошняний пил, ферменти (амілаза, протеаза), спеції, риба, морепродукти |
|
Працівники сільського господарства та тваринництва |
Пилок культурних рослин, спори грибів, шерсть та епітелій тварин, кормові добавки |
Найпоширеніші клінічні форми професійних алергічних захворювань
До найбільш поширених варіантів професійних алергічних захворювань відносяться:
Основним етіологічним фактором професійної алергії, як і будь-якої іншої, є алергени та/або подразнюючі (токсичні) речовини.
Подразнюючі та токсичні речовини не завжди спричинюють розвиток алергії, але створюють умови для впливу інших алергенів або самі з часом провокують алергічні захворювання, зумовлюючи зміни білкових структур організму. У більшості здорових осіб в умовах професійної діяльності сенсибілізація з часом трансформується в імунологічну толерантність, яка виключає можливість розвитку алергійного захворювання в майбутньому.
Приклади: хром, нікель, кобальт, формальдегід, диізоціанати, хлоровані нафталіни, платина та ін.
Професійні алергени – це більш серйозна проблема. Щоб мати антигенні властивості, антиген повинен бути достатньо великим (молекулярна маса 1 кДа і більше), але не настільки, щоб перешкоджати проникненню речовин через ушкоджений і неушкоджений епітелій слизової оболонки та шкіри. Алергени з молекулярною масою до 1 кДа не є повноцінними антигенами. Це гаптени, які кон’югують з білковим носієм через -NH2, -SH, -S-S групи.
Більшість професійних алергенів належить до гаптенів і спричинює розвиток імунологічної реакції за гаптеновим типом. Вони обумовлюють утворення антитіл тільки після сполучення гаптену з білками організму. Для виникнення гіперчутливості до згаданих сполук потрібен тривалий контакт без будь-яких негативних наслідків.
З розвитком хімічної промисловості та переходом сільського господарства на промислову основу перелік професійних алергенів постійно розширюється.
Деякі хімічні речовини, які застосовують у промисловості, можуть бути водночас алергенами і подразниками. Бурхливий розвиток хімічної промисловості призвів до того, що професійні алергени набули найбільшого поширення саме в цій галузі. А з переходом сільського господарства на промислову основу перелік речовин, які мають властивості алергенів, останніми роками значно розширився. Тому в професійній патології межі поняття професійний алерген весь час розширюються. На сучасному етапі професійними алергенами вважають не тільки речовини промислового походження, а й інші алергени, з якими людина контактує в умовах професійної діяльності.
Професійну алергію розглядають як алергію до будь-яких елементів виробничого та навколишнього середовища в період професійної діяльності.
Професійні алергени та чинники у сільському господарстві
|
Галузь/Чинник |
Джерело впливу/типові алергени |
|
Польові роботи |
Пилок різних рослин, пил льону та тютюну, ефіроолійні культури, пестициди. |
|
Тваринництво |
Бактеріальні субстанції, грибкові, епідермальні субстанції, пил шерсті, складові комбікормів. |
| Технічна галузь (механізатори) | Пестициди, пально-мастильні матеріали, мінеральні добрива, пил різного складу. |
|
Розширений перелік речовин На сучасному етапі перелік розширюється за рахунок все більшого впливу речовин, які раніше використовували переважно в промисловості. |
Барвники, консерванти, синтетичні смоли, розчинники, цемент, та інші речовини, що раніше використовувались переважно в промисловості. |
|
Особлива група (фізичні чинники) Вважають, що у багатьох випадках в організмі утворюються певні речовини, які і стають алергенами. |
Тепло, холод, механічний вплив (тиск, вібрація та ін.). |
Професійні алергени мають низку загальних характеристик залежно від їх впливу на організм людини:
Проте, найбільш небезпечними вважаються алергени, які здатні викликати реакції негайного типу (IgE залежні) з високим ризиком розвитку анафілаксії.
Клінічною особливістю переважної більшості професійних захворювань, у тому числі і алергічних є латентний період розвитку – від декількох тижнів до декількох десятків років.
Можна визначити загальні положення вивчення а професійних алергічних захворювань:
Встановити діагноз професійної алергії часто складно через унікальність професійних алергенів і варіабельність симптомів, тому провідне місце посідає специфічна діагностика. Специфічна діагностика професійних алергійних захворювань полягає у виявленні сенсибілізації організму до певного промислового алергену.
Приклади сценаріїв та молекул для компонентної діагностики
ТАБЛИЦЯ
|
Професійна група |
Алерген (цільова молекула) |
|
Медпрацівники |
|
| Пекарі та харчова промисловість | |
|
Тваринництво |
Алергени собаки, алергени кота |
| Сільське господарство, пліснява |
Практична інтерпретація результатів
Використання компонентної діагностики дозволяє: