Дізнайтесь, чим небезпечний гепатит С, як розпізнати його симптоми та які лабораторні дослідження обрати — кількісні чи якісні. Пояснюємо, коли і яке тестування потрібне, як контролювати вірус та що дає діагностика методом FDA.
Є хвороби, які не проявляють свою небезпеку тоді, коли можливо від них позбутися без особливих втрат для організму. Вони не викликають гострого болю, не мають яскравих симптомів і роками розвиваються приховано, поки не завдають незворотної шкоди життєво важливим органам.
Гепатит С – одне з найнебезпечніших вірусних захворювань сучасності, яке часто називають «тихим вбивцею». Він здатен роками не проявляти жодних симптомів, поступово руйнуючи гепатоцити та підвищуючи ризик розвитку цирозу чи раку печінки. Саме тому багато людей навіть не підозрюють, що є інфікованими, і дізнаються про нього вже тоді, коли організму завдано серйозної шкоди.
Гепатит С — це інфекційне захворювання, спричинене вірусом гепатиту С (HCV), яке вражає печінку. У більшості випадків інфекція переходить у хронічну форму, що може призвести до серйозних ускладнень: фіброзу, цирозу, печінкової недостатності або гепатоцелюлярної карциноми (раку печінки).
Найбільшою небезпекою гепатиту С є те, що інфекція протікає практично безсимптомно, через що хвороба може прогресувати непомітно протягом 10–20 років.
Вірус гепатиту С уражає печінку — орган, який не має нервових закінчень і не «болить» у звичному розумінні. Саме тому захворювання часто не має явних симптомів або ознак, які легко сплутати з іншими порушеннями: від перевтоми до сезонної слабкості. У медичній практиці виділяють дві фази: ранню (гостру) та пізню (хронічну або стадію ускладнень) і для кожної з них характерні свої прояви.
На ранніх стадіях
Період після інфікування може тривати кілька тижнів або місяців. У 80–85% випадків людина не помічає жодних симптомів. Проте у деяких пацієнтів можуть з’явитися неспецифічні симптоми гепатиту С, такі як:
Ці симптоми можуть зникати самі по собі, що створює ілюзію одужання, проте в більшості випадків вірус не зникає, а захворювання переходить у хронічну форму.
На пізніх стадіях
Якщо вірус тривалий час залишається в організмі, печінка поступово втрачає свою функціональність. На цій стадії симптоми гепатиту С стають більш вираженими й тривожними:
У найважчих випадках ускладненням хронічного гепатиту С стає цироз або рак печінки. Ці стани можуть призвести до повної втрати функції органа та вимагати трансплантації.
Гепатит С — це не просто вірусна інфекція, а підступна загроза, яка часто протікає безсимптомно, але може мати фатальні наслідки.
Гепатит С переважно передається через контакт із зараженою кров’ю. Тобто для інфікування вірус має потрапити безпосередньо у кровотік людини. Гепатит С не передається повітряно-крапельним шляхом, через побутові контакти, обійми чи побутовим шляхом. Проте є ряд ситуацій, у яких ризик зараження зростає.
До основних шляхів передачі належать:
Чи передається гепатит С статевим шляхом? Передача через статеві стосунки можлива, але рідкісна (менше 1% у стабільних гетеросексуальних парах, без ІПСШ і при використанні бар'єрної контрацепції ризик зараження вважається низьким. Проте, все одно, захист (презервативи, регулярне тестування) — запорука безпеки, навіть якщо ризик здається мінімальним. Ризик зростає при наявності травм, відкритих ран, ВІЛ або нетрадиційних формах сексуальних контактів.
У лабораторії ДІЛА є два точні дослідження для виявлення гепатиту С, обидва засновані на методі REAL TIME ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу). Це золотий стандарт у молекулярній діагностиці вірусних інфекцій, який дозволяє виявити навіть незначну кількість вірусу в крові.
Аналізи на гепатит С розділяються на якісні та кількісні, і кожен має своє призначення, показання та інтерпретацію результатів.
Основна перевага цього дослідження — висока чутливість тест-системи, яку використовує лабораторія ДІЛА. Це означає, що вірус гепатиту С можна виявити навіть у дуже малій кількості — від 15 міжнародних одиниць в мілілітрі крові. Така точність відповідає міжнародним і українським стандартам діагностики.
Це дослідження, що визначає, чи присутній вірус гепатиту С у крові пацієнта на момент його проведення. Він виявляє РНК вірусу, тобто генетичний матеріал самого збудника, що є підтвердженням активної інфекції.
Коли варто пройти дослідження?
Якщо результат позитивний, то це означає, що у крові виявлено РНК вірусу. Це підтверджує наявність активної форми гепатиту С, незалежно від наявності симптомів. Негативний — РНК вірусу не виявлено. Або інфекції немає, або вона на дуже ранній стадії/вже завершилася (наприклад, після успішного лікування).
Це дослідження дозволяє виміряти точну кількість вірусу гепатиту С в крові, так зване вірусне навантаження. Воно показує, наскільки активно вірус реплікується в організмі.
Коли варто пройти дослідження?
Високе вірусне навантаження свідчить про активну реплікацію вірусу, підвищений ризик ускладнень і необхідність термінового лікування. Низьке вірусне навантаження вказує на те, що інфекція менш активна, але лікування все одно потрібне.
FDA (Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США) один із найвпливовіших міжнародних органів, який перевіряє та затверджує медичні тести, препарати й обладнання. Схвалення FDA означає, що дослідження пройшло сувору перевірку на точність, ефективність і безпечність.
Для пацієнта це гарантія того, що результат аналізу максимально достовірний, а методика відповідає міжнародним стандартам. Це особливо важливо при діагностиці гепатиту С, де від точності тесту залежить постановка діагнозу, вибір лікування тощо.
Виявлено антитіла до гепатиту С, що робити? Перш за все, не варто панікувати, адже сучасна медицина має ефективні методи лікування, і гепатит С можна повністю вилікувати.
Сучасні прямодіючі противірусні препарати дозволяють вилікувати гепатит С у понад 95% випадків. Якщо через 12 тижнів після завершення курсу лікування вірус більше не виявляється в крові, це називається стійкою вірусологічною відповіддю (SVR). У такому випадку вважається, що людина вилікувана.
Повернення вірусу (рецидив) трапляється дуже рідко, зазвичай у людей зі зниженим імунітетом або при порушенні режиму прийому ліків.
Найбільший ризик після лікування — це повторне інфікування. Воно можливе, якщо людина знову контактує з інфікованою кров’ю (наприклад, через спільне використання шприців або нестерильні інструменти для тату чи пірсингу), або веде сексуальне життя з підвищеним ризиком.
Після лікування важливо регулярно контролювати стан печінки, особливо якщо була діагностована фіброз або цироз. Також слід уникати алкоголю та інших факторів, що можуть негативно вплинути на печінку.
Гепатит С може тривалий час протікати безсимптомно, тому багато людей навіть не підозрюють про наявність вірусу. Щоб уникнути ускладнень і вчасно розпочати лікування, важливо виявити інфекцію якомога раніше — особливо тим, хто входить до груп ризику.
До зони підвищеного ризику належать:
Також рекомендовано пройти дослідження:
Профілактична діагностика — найпростіший крок, щоб зберегти здоров’я. Адже чим раніше виявлено гепатит С, тим легше його вилікувати без ускладнень.
– Одноразовий скринінг на гепатит С рекомендований усім дорослим (навіть без симптомів або факторів ризику).
– Щорічно або частіше, залежно від ризику. 3. Особи з хронічним гепатитом С:
– Після лікування — контрольні тести через 12 тижнів.