Загальна характеристика
Гістамін – це біогенний амін та нейромедіатор, що утворюється з амінокислоти L-гістидину. Він синтезується та зберігається в тучних клітинах і базофілах, доки не вивільниться при відповідній стимуляції, і, зрештою, не розкладається діаміноксидазою та N-метилтрансферазою.
Гістамін – це речовина, яка відіграє важливу роль в організмі, зокрема
•бере участь в алергічних реакціях, запальних процесах,
•стимулює секрецію кислоти парієтальними клітинами шлунку,
•впливає на судини (вазодилатація), перистальтику кишечника, імунну відповідь.
Рівень гістаміну в крові та сечі зазвичай дуже низький, значне збільшення його концентрації спостерігається у людей з алергічними реакціями та у пацієнтів із захворюваннями, які викликають збільшення (проліферацію) кількості тучних клітин та/або їх активацію, незважаючи на відсутність алергічної реакції.
У продуктах гістамін накопичується внаслідок діяльності бактерій, що декарбоксилюють гістидин (ферментація, псування, дозрівання).
Ентеральний гістаміноз- непереносимість гістаміну : розвивається, унаслідок:
•дисбіозу (зростання гістамін-продукуючих бактерій — Morganella, Klebsiella, Enterobacter),
•порушення бар’єрної функції кишечника,
•дефіциту DAO.
Причини зниження активності DAO:
•Генетичні варіанти (поліморфізми AOC1-гена).
•Медикаменти (метронідазол, ізоніазид, антидепресанти, НПЗП).
•Запальні захворювання кишечника (НВК, хвороба Крона)
•Дисбіоз, целіакія.
Таким чином, непереносимість гістаміну, яку також називають чутливістю до харчового гістаміну, це розлад, який виникає внаслідок зниження здатності до розпаду гістаміну в кишечнику через порушення активності DAO (діаміноксидази), що призводить до його накопичення в плазмі та появи побічних ефектів .
Накопичення гістаміну в організмі відбувається:
•Якщо споживати продукти з високим вмістом гістаміну протягом кількох днів → відбувається кумуляція, і симптоми можуть з’явитися із затримкою.
•Особливо важливо при низькій активності DAO.
•Інколи симптоми проявляються лише при поєднанні кількох факторів: харчування + алкоголь + стрес + ліки, що блокують DAO.
Симптоми непереносимості гістаміну:
•З боку ШКТ: здуття, діарея, біль у животі, печія.
•Системні прояви: головний біль, мігрень, тахікардія, зниження артеріального тиску.
•Дерматологічні: свербіж, висип, кропив’янка, почервоніння шкіри.
•Дихальні: нежить, чхання, набряк слизових.
•Гінекологічні: дисменорея, загострення ПМС (гістамін стимулює скорочення матки).
Дослідження рівня гістаміну в крові або сечі також призначають для діагностики рідкісних захворювань, пов’язаних з аномально високим вивільненням гістаміну.
Найчастіше це:
1.Мастоцитоз: Група захворювань, що характеризується аномальним накопиченням тучних клітин у шкірі та інших органах (кістковий мозок, печінка, селезінка та шлунково-кишковий тракт).
2.Анафілаксія: Рівень гістаміну може зростати під час гострих, важких алергічних реакцій.
3.Карциноїдний синдром: карциноїдні пухлини, що розташовані в травному тракті, виробляють надлишок гістаміну. Клінічні симптоми можуть бути схожі на алергічну реакцію, але пов'язані з пухлиною.
Тип біоматеріалу та способи взяття:
| Тип БМ | ||||
|---|---|---|---|---|
| венозна кров |
Правила підготовки
венозна кров
У лабораторному довіднику можна ознайомитися з докладним описом дослідження
