Гістамін (в плазмі крові)

Діагностичний напрямок

Ентеропатії

Загальна характеристика

Гістамін – це біогенний амін та нейромедіатор, що утворюється з амінокислоти L-гістидину. Він синтезується та зберігається в тучних клітинах і базофілах, доки не вивільниться при відповідній стимуляції, і, зрештою, не розкладається діаміноксидазою та N-метилтрансферазою.
Гістамін – це речовина, яка відіграє важливу роль в організмі, зокрема
•бере участь в алергічних реакціях, запальних процесах,
•стимулює секрецію кислоти парієтальними клітинами шлунку,
•впливає на судини (вазодилатація), перистальтику кишечника, імунну відповідь.
Рівень гістаміну в крові та сечі зазвичай дуже низький,  значне збільшення його концентрації  спостерігається у людей з алергічними реакціями та у пацієнтів із захворюваннями, які викликають збільшення (проліферацію) кількості тучних клітин та/або їх активацію, незважаючи на відсутність алергічної реакції.
У продуктах гістамін накопичується внаслідок діяльності бактерій, що декарбоксилюють гістидин (ферментація, псування, дозрівання). 

Ентеральний гістаміноз- непереносимість гістаміну : розвивається,  унаслідок:
•дисбіозу (зростання гістамін-продукуючих бактерій — Morganella, Klebsiella, Enterobacter),
•порушення бар’єрної функції кишечника,
•дефіциту DAO.
Причини зниження активності DAO:
•Генетичні варіанти (поліморфізми AOC1-гена).
•Медикаменти (метронідазол, ізоніазид, антидепресанти, НПЗП).
•Запальні захворювання кишечника (НВК, хвороба Крона)
•Дисбіоз, целіакія.
Таким чином, непереносимість гістаміну, яку також називають  чутливістю до харчового гістаміну, це розлад, який виникає внаслідок зниження здатності до розпаду гістаміну в кишечнику через порушення активності DAO (діаміноксидази), що призводить до його накопичення в плазмі та появи побічних ефектів .
Накопичення гістаміну в організмі відбувається:
•Якщо споживати продукти з високим вмістом гістаміну протягом кількох днів → відбувається кумуляція, і симптоми можуть з’явитися із затримкою.
•Особливо важливо при низькій активності DAO.
•Інколи симптоми проявляються лише при поєднанні кількох факторів: харчування + алкоголь + стрес + ліки, що блокують DAO.

Симптоми непереносимості гістаміну:
•З боку ШКТ: здуття, діарея, біль у животі, печія.
•Системні прояви: головний біль, мігрень, тахікардія, зниження артеріального тиску.
•Дерматологічні: свербіж, висип, кропив’янка, почервоніння шкіри.
•Дихальні: нежить, чхання, набряк слизових.
•Гінекологічні: дисменорея, загострення ПМС (гістамін стимулює скорочення матки).

Дослідження рівня гістаміну в крові або сечі також призначають для діагностики рідкісних захворювань, пов’язаних з аномально високим вивільненням гістаміну.
Найчастіше це:
1.Мастоцитоз: Група захворювань, що характеризується аномальним накопиченням тучних клітин у шкірі та інших органах (кістковий мозок, печінка, селезінка та шлунково-кишковий тракт).
2.Анафілаксія: Рівень гістаміну може зростати під час гострих, важких алергічних реакцій.
3.Карциноїдний синдром: карциноїдні пухлини, що розташовані в травному тракті, виробляють надлишок гістаміну. Клінічні симптоми можуть бути схожі на алергічну реакцію, але пов'язані з пухлиною.

Показання для призначення

1.Для діагностики ентерального гістамінозу або підвищеної чутливості до харчового гістаміну
2.За наявності симптомів, що вказують на  надлишок гістаміну або його непереносимість, включаючи шкірні висипання, свербіж, набряки, хронічний головний біль або мігрені, порушення травлення, прискорене серцебиття, тривожність і безсоння  
3.При симптомах системного мастоцитозу (біль у животі, нудота, діарея та інше)  
4.Діагностика низки пухлин (мастоцитома, мастоцитарний лейкоз, мастоцитарна саркома, поліцитемія віра, карциноїди)
5.Моніторинг пацієнтів з карциноїдними пухлинами або іншими нейроендокринними синдромами.
6.Для діагностики анафілактичних реакцій, особливо у разі рецидивуючих епізодів анафілаксії, а також коли причину захворювання встановити неможливо.

Маркер

Гістамін є: 

Біологічним маркером активації та дегрануляції тучних клітин і базофілів.
Маркером порушення метаболізму гістаміну (дисбаланс «надходження ↔ деградація»).
Непрямим індикатором дефіциту DAO-активності.
Додатковим діагностичним інструментом, який у комплексі з визначенням DAO, клінічною картиною та харчовим щоденником допомагає підтвердити ентеральний гістаміноз.

Клінічна значущість

Склад показників:

Гістамін (в плазмі крові)

Правила підготовки

Інтерференція:

• Продуктів, багатих на гістамін, та продуктів, що сприяють вивільненню гістаміну, слід уникати мінімум протягом 24 годин до забору крові.
  Це головним чином: алкогольні напої, сир, фрукти, горіхи, морепродукти та сирокопчені та в’ялені ковбаси. 

  Деякі ліки (інгібітори діаміноксидази, інгібітори гістамін-N-метилтрансферази) можуть впливати на рівень гістаміну: антибіотики, H2-блокатори, антидепересанти, анальгетики, протизапальні: диклофенак, системні глюкокортикостероїди, омалізумаб, антималярійні, антигістамінні, ліки, що призначаються  при хворобі Альцгеймера: хлорохін, амітриптилін, мефенамінова кислота, ацетилсаліцилова кислота (аспірин), амодіакін, дифенгідрамін (дімедрол), такрин.

• Гемолітичні, жовтяничні та ліпемічні зразки крові та  зразки, що містять преципітати або нитки фібрину, можуть призвести до неточних результатів.

  Деякі ліки (інгібітори діаміноксидази, інгібітори гістамін-N-метилтрансферази) можуть впливати на рівень гістаміну: антибіотики, H2-блокатори, антидепересанти, анальгетики, протизапальні: диклофенак, системні глюкокортикостероїди, омалізумаб, антималярійні, антигістамінні, ліки, що призначаються  при хворобі Альцгеймера: хлорохін, амітриптилін, мефенамінова кислота, ацетилсаліцилова кислота (аспірин), амодіакін, дифенгідрамін (дімедрол), такрин.
  
  

Інтерпретація:

• Інтерпретацією результату повинен займатися кваліфікований фахівець, який чітко розуміє переваги та обмеження тесту, у контексті всіх клініко-анамнестичних даних. Неправильне використання тесту може збільшити ймовірність постановки помилкового діагнозу та призвести до непотрібних втручань і зниження якості життя пацієнта.

  Плазма: ≤ 1.98 нг/мл

  1.Для отримання максимально точного результату рекомендується здавати кров на дослідження на фоні симптомів захворювання або одразу після стабілізації стану.
  2.Результат дослідження слід оцінювати з урахуванням додаткових клінічних, лабораторних та інструментальних даних.
  Підвищення значення:
  •харчова інтоксикація гістаміном, карциноїдний синдром, деякі мігрені
  •мастоцитоз;
  •анафілактична реакція та інші алергічні реакції.

• Інтерпретацією результату повинен займатися кваліфікований фахівець, який чітко розуміє переваги та обмеження тесту, у контексті всіх клініко-анамнестичних даних. Неправильне використання тесту може збільшити ймовірність постановки помилкового діагнозу та призвести до непотрібних втручань і зниження якості життя пацієнта.

  Зниження:
  •може спостерігатись при виснаженні запасів опасистих клітин або високій DAO-активності
  •нормалізація показника і натомість лікування мастоцитозу;
  •спонтанна нормалізація показника після епізоду анафілаксії

  1.Для отримання максимально точного результату рекомендується здавати кров на дослідження на фоні симптомів захворювання або одразу після стабілізації стану.
  2.Результат дослідження слід оцінювати з урахуванням додаткових клінічних, лабораторних та інструментальних даних