Вірус Епштейна-Барр EBV, Human herpesvirus 4, АТ до капсид. антигена IgG (VCA IgG)

Вірус Епштейна–Барр (EBV, Human herpesvirus 4) є ДНК-вмісним вірусом із родини герпесвірусів, який характеризується вираженим тропізмом до В-лімфоцитів та епітеліальних клітин ротоглотки. Після первинного інфікування вірус зберігається в організмі довічно у латентній формі з можливістю періодичної реактивації.

EBV асоційований із розвитком інфекційного мононуклеозу, а також низки лімфопроліферативних і онкологічних захворювань, особливо у пацієнтів з імунодефіцитними станами.

Антитіла класу IgG до капсидного антигену (VCA IgG) є серологічним маркером імунної пам’яті: вони з’являються після первинної інфекції та зберігаються протягом усього життя. Їх наявність свідчить про перенесену інфекцію, але не дозволяє самостійно диференціювати стадію процесу без визначення інших маркерів EBV.

Комплексна серологічна оцінка (VCA IgM, VCA IgG, EBNA IgG) дозволяє визначити фазу інфекції – гостру, реконвалесцентну або латентну.

Дослідження виконується сучасними імунохімічними методами, що забезпечують високу аналітичну точність і мінімізують вплив інтерферуючих факторів, зокрема біотину.

• дорослим і дітям для оцінки імунного статусу щодо вірусу Епштейна-Барр і підтвердження перенесеної інфекції;
• людям із хронічною втомою, тривалою субфебрильною температурою, рецидивуючими лімфаденопатіями для виключення хронічно активної EBV-інфекції;
• людям перед трансплантацією органів або кісткового мозку для визначення серологічного статусу донора та реципієнта;
• вагітним у складі комплексного серологічного обстеження (разом з іншими маркерами EBV);
• людям з ослабленим імунітетом (ВІЛ-інфекція, тривала імуносупресивна терапія)  для моніторингу EBV-асоційованих ускладнень.

• після перенесеного інфекційного мононуклеозу – для підтвердження сероконверсії та динамічного спостереження;
• при підозрі на реактивацію EBV-інфекції: рецидив лімфаденопатії, гепатиту, підвищена стомлюваність у серопозитивних осіб;
• при хронічному активному EBV-синдромі (CAEBV) – у динаміці разом із авідністю IgG та EBNA IgG;
• для визначення наявності імунітету до EBV у рамках передопераційного або передтрансплантаційного обстеження;
• при діагностиці EBV-асоційованих лімфопроліферативних захворювань – лімфоми Беркітта, назофарингеальної карциноми;
• при диференційній діагностиці гетерофільнонегативного мононуклеозоподібного синдрому.

• встановити факт попереднього контакту з вірусом – антитіла IgG до VCA формуються протягом 1-3 місяців після первинної інфекції та зберігаються довічно;
• відрізнити первинну інфекцію від перенесеної: у поєднанні з VCA IgM і EBNA IgG дозволяє точно визначити стадію інфекції;
• виявити реактивацію інфекції – різке підвищення рівня IgG у динаміці (≥4-кратне зростання титру) у серопозитивних людей.