4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку. Серед усіх видів діагностичних досліджень лабораторна маркерна діагностика займає особливе місце. Онкоскринінг можна пройти в багатьох центрах і лабораторіях. ДІЛА також пропонуєть комплекс досліджень, спрямованих на виявлення онкологічних захворювань. Однак наші експерти не рекомендують його проходити всім бажаючим. Чому інформація про онкологічні маркери далеко не завжди корисна, а іноді і зовсім може нашкодити? Ми розповімо про це.
Виявити наявність раку допомагають онкомаркери або пухлино-асоційовані білки. Це специфічні речовини, продукти життєдіяльності пухлини або білки, які виробляють здорові тканини у відповідь на інвазію ракових клітин. При наявності захворювання підвищений вміст онкомаркерів можна виявити в крові, сечі, калі та інших біологічних речовинах. У невеликій кількості пухлино-асоційовані білки продукуються і здоровими клітинами навіть за відсутності раку. Однак часто бувають і зворотні ситуації, коли організм, уражений онкологічним процесом, цих речовин не виробляє. Тому навіть позитивний результат онкоскринінгу не є 100% підтвердженням раку. Більш того, сам тест не є єдино достовірною процедурою для встановлення діагнозу.
Один із найнебезпечніших міфів, пов'язаних з онкомаркерами – омана щодо їхньої ролі в діагностиці раку. Багато хто помилково вважає, що дослідження на наявність пухлино-асоційованих білків дозволить отримати точну інформацію про стан свого здоров'я. Однак це не завжди так.
Що таке онкомаркери?
Невтішна статистика онкологічних захворювань пов'язана з низкою факторів – стадією пухлинних процесів, на якій виявлено новоутворення, типом і локалізацією пухлини. Однак вирішальним моментом в лікуванні будь-якої онкопатології є своєчасність її виявлення саме на ранніх стадіях – I-II. Тому рання діагностика онкологічних захворювань – актуальне завдання, адже більше шансів одужати у тих хворих, які раніше почали терапію. Для своєчасного виявлення та моніторингу деяких видів раку призначають дослідження на онкомаркери. Вони можуть проводитися як в процесі діагностики, так і під час лікування.
Що це? Пухлинні маркери – особливі білки, які в багатьох (але не в усіх) випадках виявляються в злоякісних (пухлиноспеціфічні) і асоційованих зі злоякісним ростом клітинах (асоційовані з пухлиною). Окрім того, ці високомолекулярні сполуки присутні також і в нормальних клітинах. Макромолекули представлені білками з вуглеводним або ліпідним компонентом, які формуються всередині або на поверхні пухлинних клітин. Але в результаті індукції вони можуть утворюватися і в інших клітинах.
Для чого проводиться онкоскринінг?
- пошук груп з високими ризиками онкопатологій;
- раннє виявлення передракових станів і пухлинних процесів;
- в поєднанні з іншими методиками діагностики – рання диференційна діагностика онкопатологій;
- відстеження динаміки перебігу захворювання та контроль ефективності терапії;
- при необхідності – внесення змін у стратегію лікування;
- контроль динаміки стану після проведеної протипухлинної терапії для раннього виявлення метастазів (за 4-6 місяців до їх клінічного виявлення).
Критерії діагностичної значущості. Щоб онкоскринінг мав високу діагностичну цінність, між пухлино-асоційованими білками і ростом пухлини повинен простежуватися чіткий зв'язок. Дослідження повинно демонструвати чітку кореляцію між вмістом маркера і стадією онкопатології, а самі білки повинні виявлятися ще до появи перших клінічних ознак раку.
Одночасне виявлення декількох онкологічних маркерів дає можливість знизити ймовірність помилки при проведенні лабораторної діагностики:
- Основний маркер (висока діагностична значимість) є найбільш чутливою речовиною до певного типу пухлинних процесів.
- Другорядний маркер (середня значимість).
- Додатковий онкологічний маркер (підвищує чутливість скринінгу).
У деяких випадках другорядні онкомаркери можуть стати основними по відношенню до певної онкопатології, а іноді – основні можуть вирішувати другорядні завдання. Певні пухлино-асоційовані білки здатні виявляти захворювання на ранніх стадіях, інші ж використовуються для моніторингу ефективності лікування.
Які онкомаркери використовуються в медицині найчастіше?
Онкологічні маркери можуть виявлятися в крові, сечі, калі, уражених тканинах і інших середовищах організму. Вже описано близько 200 сполук, які відносяться до пухлинних маркерів при різних локалізаціях раку, однак діагностичну значущість мають трохи більше двох десятків. Концентрація деяких з них може збільшуватися тільки при певних новоутвореннях, інших - при декількох різновидах онкопатологій.
| Наразі не описано жодного онкомаркера, що має 100% специфічність по відношенню до будь-якого органу. Лабораторний маркерний скринінг не завжди достовірний. Однак сьогодні онкоскринінг є єдиним методом, використовуваним для діагностики раку на ранніх стадіях. |
Найчастіше в клінічній практиці застосовуються такі пухлинні маркери:
Онкомаркери раку молочної залози:
Онкомаркери раку яєчників:
Маркер спадкової схильності до раку молочної залози і раку яєчників:
- BRCA1 і BRCA2
Онкомаркери раку сечового міхура:
Онкомаркер колоректального раку:
- онкомаркер товстої кишки Tu M2-піруваткіназа*
* для діагностики раку кишечника також використовується дослідження «Прихована кров у калі (гемоглобін і трансферин)»
На початкових стадіях пухлинних процесів концентрація специфічних білків може залишатися низькою. Збільшення рівня онкологічних маркерів часто викликають і непухлинні фактори, що також вносить додаткові труднощі в процес діагностики.
| Однак онкомаркери в деяких випадках є дуже цінним джерелом інформації – наприклад, при виявленні раку яєчників, при якому біопсія зазвичай не проводиться. Для диференціації добро- і злоякісних утворень розроблений діагностичний алгоритм ROMA, який базується на розрахунку співвідношення пухлино-асоційованих маркерів CA 125 і HE-4. Він дозволяє з високою точністю визначити ймовірність наявності раку яєчників. |
Коли потрібен онкоскринінг?
Онкологічний скринінг повинен призначати виключно лікар. Це означає, що пацієнтові потрібно звернутися до фахівця, пройти огляд, отримати результати інструментальних досліджень, біопсії. Тільки після цього, і в залежності від клінічної ситуації, може знадобитися тест на онкологічні маркери.
Онкоскринінг призначається в таких випадках:
- Коли діагноз вже поставлений, і потрібно контролювати перебіг хвороби.
- Для оцінки ефективності хірургічного видалення пухлини.
- При ще невстановленому діагнозі, якщо пацієнт знаходиться в групі ризику – спадковість, професійні фактори ризику, супутні або призводять патології.
- Для своєчасного виявлення можливих рецидивів захворювання.
Але навіть в цих випадках онкологічний скринінг – лише одна зі складових комплексного обстеження.
Однак підвищення концентрації пухлино-асоційованих білків не може служити діагнозом, так само як і нормальна кількість онкомаркерів не виключає наявності онкологічного процесу. У деяких клінічних випадках концентрація специфічних і пухлино-асоційованих білків залишається в межах референсних значень навіть на пізніх стадіях раку. Більш того, вона може залишатися нормальною і на ранніх стадіях. Для багатьох видів онкопатологій специфічних маркерів взагалі не існує.
| Саме з цієї причини онкоскринінг як метод загальної діагностики організму неефективний. Хибно позитивні або помилково негативні результати можуть як призвести до марних тривог, стресів і додаткових витрат, так і до втрати часу – життєво цінного ресурсу для хворого на рак. |
Замість висновку
Експерти ДІЛА не рекомендують проходити маркерний онкоскринінг без направлення лікаря. Ми пропонуємо обстеження на виявлення пухлин-асоційованих білків тим пацієнтам, у яких за результатами інструментальних досліджень є підозри на рак – в якості методики уточнюючої діагностики, а також пацієнтам з уже поставленим діагнозом для оцінки та моніторингу терапії.
