Діагностичний напрямок
Оцінка стану щитоподібної залози
Загальна характеристика
Щитоподібна залоза синтезує 2 основні гормони - це тироксин (Т4), який містить 4 атоми йоду, і трийодтиронін (Т3). Синтез Т3 в щитоподібній залозі становить приблизно 20% від загальної кількості Т3, решта утворюється шляхом перетворення (дейодування) Т4 в Т3 у периферичних тканинах.
Рівень циркулюючого Т4 набагато вищий за рівень Т3 (співвідношення Т4 до Т3 становить близько 10:1), але Т3 біологічно у 3-4 рази потужніший за Т4, його дія коротша через коротший період напіввиведення порівняно з Т4. Т4 вважається прогормоном для Т3 - біологічно найактивнішого гормону щитоподібної залози. Трийодтиронін має в 15 разів більш високу спорідненість до рецептора щитоподібної залози порівняно з Т4.
Гормони циркулюють в зв'язаній (загальна фракція) та незв'язаній (вільна фракція) з білками формах. Метаболічно активними є вільні форми.
Маркер
оцінки функції щитоподібної залози.
Клінічна значущість
застосовується для комплексної оцінки функції щитоподібної залози.
Склад показників:
Трийодтиронін загальний (Т3 заг.)
Одиниця виміру: Наномоль на літр
Референтні значення:
Правила підготовки
венозна кров
Правила доставки біоматеріалів до лабораторії
венозна кров
Біоматеріал для дослідження: Сироватка ВК. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Вакутейнер з розподільним гелем, 3,5 мл. ПреА обробка перед транспортуванням: центрифугувати пробірку. Умови доставки: Температура від 2 до 8 градусів, 24 год.
Інтерференція:
• Аномалії зв'язуючих білків можуть спричинити значення, що відхиляються від очікуваних результатів. Патологічні концентрації зв'язуючих білків можуть призвести до результатів за межами референтного діапазону у пацієнта, який фактично перебуває в еутиреоїдному стані. У таких випадках показано проведення дослідження на вільний Т3 або вільний Т4.
• Терапія аміодароном може призвести до зниження рівня Т3.
• Фенітоїн, фенілбутазон та саліцилати спричиняють вивільнення Т3 зі зв'язку з зв'язуючими білками, що призводить до зниження рівня загального Т3 при нормальному рівні вільного Т3.
• Аутоантитіла до гормонів щитоподібної залози можуть впливати на хід лабораторного процесу, що призводить до хибних результатів.
• У рідкісних випадках у деяких людей можуть утворюватися антитіла до мишачих або інших тваринних антитіл (часто їх називають людськими антимишачими антитілами [HAMA] або гетерофільними антитілами), що може спричинити інтерференцію при імуноаналізах.
• Присутність антитіл до стрептавідину зустрічається рідко але може впливати на результати дослідження.
• Спостерігається перехресна реактивність L-T3, D-T3
Інтерпретація:
• при гіпертиреозі рівні загального Т4 і загального Т3 зазвичай підвищені, але у деяких пацієнтів з гіпертиреозом може бути підвищеним тільки загальний Т3 (Т3 тиреотоксикоз).
• при збільшенні рівня білків, що зв'язують гормон щитоподібної залози• при гіпотиреозі, кретинізмі, хронічному тиреоїдиті та зрідка, при підгострому тиреоїдиті. Зниження рівня заг Т3 не є надійним маркером гіпотиреоза.
• рівень загального Т3 часто низький при синдромі нетиреоїдної патології у госпіталізованих пацієнтів.
