Кров людини

1. Що таке кров?
2. Склад крові
3. Функції крові
4. Діагностика та аналізи крові
5. Хвороби крові
6. Як лікують хвороби крові?
7. Поради лікарів ДІЛА щодо збереження нормальних показників крові
8. Популярні запитання та відповіді

Кров рідко стає темою розмов у повсякденному житті, проте саме вона є основним показником того, що відбувається всередині організму. Її склад і властивості можуть розповісти про наявність запальних процесів, анемій, інфекцій, порушення згортання та десятків інших станів. Саме тому лабораторні дослідження крові є основою для діагностики більшості захворювань.

Складно уявити, що одна крапля крові містить мільйони клітин: одні доставляють кисень, інші захищають від вірусів, треті зупиняють кровотечу, рятуючи життя. Її склад, рух, здатність згортатися – це все дивовижна система, про яку ми зараз розповімо детальніше у цій статті.

Що таке кров?

Кров – це рідка тканина організму, що циркулює по судинах і забезпечує життєдіяльність усіх органів. Вона безперервно рухається по кровоносних судинах, забезпечуючи зв’язок між усіма органами та клітинами. Без крові жоден орган не зміг би отримати кисень, харчування чи захист від інфекцій.

На відміну від води чи інших рідин, кров має складну структуру. Вона складається не лише з плазми, а й з мільйонів клітин, кожна з яких виконує своє завдання: одні переносять кисень, інші борються з мікробами, треті залучені до системи згортання крові.

Кров є головним інформатором організму. За її показниками лікар може визначити, що відбувається всередині: чи достатньо вітамінів та заліза, чи є запалення, інфекція або ризик серйозних хвороб.

Корисна інформація про кров людини

Кров здається звичайною рідиною, але насправді є складною системою з унікальними властивостями.

1. Об’єм крові. У середньому доросла людина має 5-6 літрів крові, що становить приблизно 7–8% від маси тіла.
2. Безперервний рух. За добу кров проходить повне коло організмом понад 1000 разів, рухаючись по кровоносних судинах від серця до кожної клітини.
3. Оновлення клітин. Еритроцити живуть близько 120 днів, тромбоцити – 7–10 днів, лейкоцити – від кількох годин до кількох днів. Організм постійно створює нові клітини крові у кістковому мозку.
4. Температурний баланс. Кров підтримує стабільну температуру тіла – близько 36,6 °C, розподіляючи тепло між органами.
5. Реакція на ушкодження. Завдяки коагуляції крові будь-яке пошкодження шкіри запускає механізм згортання, що зупиняє кровотечу та захищає від її надмірної втрати
6. Стан здоров’я. Зміни у крові можуть вказувати на анемію, інфекції, запалення, гормональні порушення, проблеми у роботі внутрішніх органів.

Склад крові

Щоб зрозуміти, як працює кров людини, потрібно знати, з чого складається кров. Це складна, багатокомпонентна система, що поєднує плазму та формені елементи крові, або простіше кажучи – її клітини, кожна з яких виконує певну функцію.

До основного складу крові людини належать:

1. Плазма крові – рідка частина, яка становить близько 55% від загального об’єму. Плазма складається на 90% з води, а решта — це білки (альбуміни, глобуліни, фібриноген), глюкоза, електроліти (натрій, калій, кальцій), гормони, ферменти, продукти обміну.

2. Формені елементи крові – це клітини, які виконують спеціалізовані функції. Вони становлять 45% крові й поділяються на:

• еритроцити, що переносять кисень завдяки гемоглобіну;
• лейкоцити, які захищають від бактерій та вірусів (імунна функція);
• тромбоцити, що відповідають за згортання крові та загоєння ран.
  ​​​​​​​

​​​​​​​

А тепер про цікаве: скільки клітин містить одна крапля крові? Для розрахунку візьмемо стандартний об'єм однієї краплі крові, що становить приблизно 50 мікролітрів (мкл), або 0,05 мілілітра. Ось приблизна кількість клітин у такій краплі:

• еритроцити (червоні кров'яні тільця): ~250 мільйонів, вони переносять кисень від легень до тканин. Норма для дорослих становить приблизно 4-6 мільйонів клітин на один мікролітр (млн/мкл). Вони є найчисельнішими клітинами крові;
• тромбоцити (кров'яні пластинки): ~12,5 мільйонів. Вони відповідають за згортання крові та зупинку кровотеч. Нормальний діапазон становить 150 000 – 400 000 клітин на мікролітр; лейкоцити (білі кров'яні тільця): ~350 тисяч. Їхня задача – захист організму від інфекцій (імунна система). Норма — від 4 000 до 11 000 клітин на мікролітр.
  ​​​​​​​

Щоб уявити масштаби, можна подивитись на співвідношення клітин. На кожен 1 лейкоцит в краплі крові припадає приблизно 35 тромбоцитів і понад 700 еритроцитів.

Це пояснює, чому кров має червоний колір – через величезну перевагу еритроцитів, що містять червоний пігмент гемоглобін. Лейкоцити та тромбоцити, хоч і є життєво важливими, складають лише незначну частину від загальної кількості клітин.

Функції крові

Кров – це не просто рідина, що циркулює судинами. Вона виконує цілий комплекс життєво важливих завдань, від забезпечення органів киснем до участі в імунному захисті. Кожен її компонент має свою роль, а злагоджена робота систем забезпечує стабільність внутрішнього середовища (гомеостаз) організму.

Які функції виконує кров?

1. Транспортна та дихальна функція. Одне з головних завдань крові – транспортування кисню від легень до кожної клітини організму. Це забезпечують еритроцити, що містять гемоглобін. У зворотному напрямку кров забирає вуглекислий газ і доставляє його до легенів для видиху. Так само кров переносить глюкозу, амінокислоти, жири та інші поживні речовини до органів, які потребують енергії. Варто зазначити, що кисень і вуглекислий газ утворюють з гемом зворотній зв’язок, який легко розривається. Проте існують сполуки, які утворюють з гемоглобіном міцний нерозривний зв’язок, що фактично блокують його здатність переносити кисень. Це призводить до важких, іноді смертельних, отруєнь. Найвідомішою такою сполукою є монооксид вуглецю (CO) або чадний газ. Постраждалій людині потрібна не просто вентиляція легенів, а дихання чистим киснем під високим тиском (гіпербарична оксигенація), щоб фізично «витіснити» CO з його зв'язку з гемоглобіном. Також незворотно змінювати гемоглобін можуть сильні окисники (нітрати, нітрити, деякі ліки), які утворюють метгемоглобін (MetHb), який також не здатний зв'язувати та переносити кисень. Це важливо для немовлят і маленьких дітей, для яких ЗАБОРОНЕНО вживати воду з каптажів джерел та колодязів, а також використовувати її для приготування дитячих сумішей із-за високого вмісту нітратів.
2. Захисна функція крові, щоб боротись з бактеріями, вірусами та іншими шкідливими агентами. Лейкоцити розпізнають чужорідні мікроорганізми, знищують їх або виробляють антитіла. У випадку інфекції саме кров першою «подає сигнал», збільшуючи кількість імунних клітин.
3.  Регуляторна функція. Через кров передаються гормони, ферменти та інші біологічно активні речовини, що забезпечують злагоджену роботу органів. Завдяки крові організм може адаптуватися до змін (нагрівання, охолодження, фізичне навантаження).
4. Гомеостатична і функція згортання. Коли судина ушкоджується, запускається коагуляція крові – система згортання, в якій беруть участь тромбоцити та спеціальні білки. Вони утворюють згусток, що зупиняє кровотечу та захищає від великої втрати крові.
5. Видільна або екскреторна функція. Кров збирає продукти обміну, такі як токсини, сечовина, вуглекислий газ та доставляє їх до органів виведення (нирки, печінка, легені), забезпечуючи очищення організму.
   ​​​​​​​

Коагуляція крові

Коагуляція крові – це природний процес, який забезпечує зупинку кровотечі та захист організму від надмірної втрати крові. Коли судина ушкоджується, тромбоцити та білки плазми взаємодіють між собою, утворюючи згусток, який «закриває» рану.

Система згортання крові дуже чутлива до різних факторів: її порушення може призводити до затяжних кровотеч або, навпаки, до утворення тромбів у судинах. Тому перевірка коагуляції крові є важливою частиною діагностики.

У лабораторії ДІЛА для цього застосовують сучасні методи дослідження. Коагулограма на автоматичному аналізаторі дозволяє комплексно оцінити, як швидко і ефективно працює система згортання крові. А протромбіновий тест оцінює швидкість згортання крові та ризики розвитку тромбозів або кровотеч.

​​​​​​​Регулярна перевірка коагуляції крові допомагає вчасно виявити порушення та забезпечити безпеку організму під час травм, операцій або прийому ліків, що впливають на згортання.

Транспортування кисню та поживних речовин

Одна з найважливіших функцій крові – доставка всіх необхідних елементів до клітин і органів. Транспортування кисню здійснюють еритроцити, які містять гемоглобін. Вони забирають кисень з легенів і переносять його до кожної клітини, де він використовується для вироблення енергії. Після цього кров забирає вуглекислий газ та повертає його до легень для видиху.

Також плазма крові переносить глюкозу, амінокислоти, жири, вітаміни та мінерали від органів травлення до тканин, завдяки чому клітини отримують енергію для роботи, ріст і відновлення. Окрім цього, вона переносить і гормони та сигнальні молекули, які регулюють роботу органів і систем.

Без ефективного транспортування кисню та поживних речовин організм не міг би працювати, а клітини швидко відчували б нестачу енергії. Саме тому регулярне обстеження показників крові допомагає вчасно виявити порушення та зберегти здоров’я.

Боротьба з інфекціями

Кров відіграє основну роль у захисті організму від бактерій, вірусів та інших чужорідних агентів, що і називається імунітет, тобто розпізнавання та знищення патогенів (вірусів, бактерій), а також власних змінених клітин. І роблять це саме лейкоцити, які виявляють чужорідні частинки, атакують їх або виробляють антитіла, які довго «пам’ятають» інфекцію. Завдяки цьому організм здатен швидше реагувати на повторні зараження.

Головну роль у захисті відіграють лейкоцити (білі кров'яні тільця), які є «армією» нашої імунної системи. Вони поділяються на кілька типів, кожен зі своєю спеціалізацією.​

1. Фагоцити. Це клітини вродженого імунітету, які першими реагують на вторгнення. Їхня основна задача – фагоцитоз: поглинання та перетравлення чужорідних частинок.​ До них належать:

• нейтрофіли: найчисельніша група лейкоцитів. Це «солдати першої лінії», які першими прибувають у місце запалення, масово поглинають бактерії і зазвичай гинуть, утворюючи гній;
• макрофаги: «великі пожирачі», що розвиваються з моноцитів крові. Вони не тільки поглинають патогени, а й «прибирають» залишки загиблих клітин. Крім того, макрофаги виконують важливу функцію «презентації антигену» – показують фрагменти знищеного ворога лімфоцитам, щоб активувати специфічний імунітет.
  ​​​​​​​

2. Лімфоцити (клітини специфічного, або набутого, імунітету). Це «командний центр» та «спецпризначенці» імунної системи, що забезпечують цілеспрямовану та довготривалу відповідь:

• B-лімфоцити: відповідають за гуморальний імунітет. Розпізнавши специфічний антиген, вони перетворюються на плазматичні клітини і виробляють антитіла (імуноглобуліни) — білкові молекули, що циркулюють у крові та нейтралізують патогени;
• T-лімфоцити: забезпечують клітинний імунітет;
• T-хелпери («помічники»): «генерали» імунної системи. Вони розпізнають антиген, представлений макрофагами, і віддають команди, активуючи B-лімфоцити для вироблення антитіл та T-кілерів для прямої атаки;
• T-кілери (цитотоксичні лімфоцити): «снайпери», що розпізнають і знищують власні клітини організму, інфіковані вірусами або перетворені на пухлинні;
• T-супресори (регуляторні Т-клітини): «миротворці», які після перемоги над інфекцією пригнічують імунну відповідь, щоб запобігти пошкодженню здорових тканин;
• природні кілери (NK-клітини): клітини, що патрулюють організм і здатні знищувати ракові та вірусінфіковані клітини без попередньої «команди» від Т-хелперів, діючи як частина вродженого імунітету.​
  ​​​​​​​

Іноді ця складна система дає збій, що призводить до патологічних станів.

1. Аутоімунні захворювання – це стан, коли імунна система втрачає здатність відрізняти власні клітини від чужорідних і починає атакувати здорові тканини та органи. Відбувається збій імунологічної толерантності.
2. Алергія – це надмірна, неадекватна реакція імунної системи на речовини, які для більшості людей є абсолютно безпечними (наприклад, пилок рослин, шерсть тварин, харчові продукти).

Діагностика та аналізи крові

Кров не тільки виконує життєво важливі функції, але й містить в собі інформацію про стан всього організму. Завдяки сучасним лабораторним дослідженням можна оцінити роботу органів, виявити захворювання на ранніх стадіях і контролювати ефективність лікування.

У лабораторії ДІЛА широко застосовують два основні види досліджень крові: загальний та біохімічний аналіз крові.

Загальний аналіз крові дозволяє оцінити формені елементи, зокрема еритроцити, лейкоцити та тромбоцити, а також їхні показники. Він допомагає виявити анемію, запальні процеси, тромбоцитопенію та інші порушення.

Загальний аналіз крові – перше та основне дослідження у діагностиці багатьох захворювань, оскільки він показує, як функціонує імунна система та система кровотворення.

Біохімія крові дозволяє оцінити хімічний склад крові та відповідно роботу печінки, нирок, підшлункової залози, рівень глюкози, білка, електролітів тощо. Це допомагає виявити порушення обміну речовин, захворювання внутрішніх органів і ранні ознаки хронічних проблем.

Хвороби крові

Будь-які порушення у складі крові чи її функціях можуть призвести до серйозних проблем зі здоров’ям. Хвороби крові часто розвиваються безсимптомно на перших етапах, тому рання діагностика за допомогою сучасних лабораторних досліджень є надзвичайно важливою.

Анемія

Анемія – це стан, при якому організм відчуває нестачу еритроцитів або гемоглобіну. Через це клітини не отримують достатньо кисню, що викликає слабкість, постійну втому, запаморочення, блідість шкіри, прискорене серцебиття та зниження фізичної витривалості.

В лабораторії ДІЛА для точного визначення причин анемії є спеціальний Комплекс №175 «Вияви причину анемії», що дає можливість оцінити рівень заліза, феритину, вітамінів та інших показників крові, що дає змогу лікарю точно встановити причину проблеми і призначити ефективне лікування.

Лейкоз

Лейкоз – це злоякісне захворювання кровотворної системи, при якому у кістковому мозку починають неконтрольовано утворюватися незрілі лейкоцити (бласти). Ці атипові клітини не виконують захисних функцій, але активно витісняють здорові еритроцити, лейкоцити та тромбоцити. У результаті порушується здатність крові переносити кисень, боротися з інфекціями та забезпечувати згортання.

Звісно, тема лейкозів дуже широка і складна. Ваше початкове визначення є точним, але, як ви зазначили, важливо розуміти їхню класифікацію, оскільки від цього залежать і клінічна картина, і прогноз, і підходи до лікування.

Лейкози, або лейкемії, класифікують за двома основними критеріями:

1. За швидкістю перебігу хвороби: на гострі та хронічні.
2. За типом уражених клітин: на лімфолейкози та мієлолейкози.
   ​​​​​​​

Основна відмінність між гострим та хронічним лейкозом полягає не у швидкості розвитку симптомів, а у ступені зрілості ракових клітин:

• гострий лейкоз характеризується неконтрольованим розмноженням дуже незрілих клітин – бластів. Ці клітини абсолютно нефункціональні. Хвороба розвивається стрімко, агресивно і без лікування призводить до смерті за кілька тижнів або місяців;
• хронічний лейкоз: пухлинні клітини є більш зрілими, вони навіть можуть частково виконувати свої функції, але є аномальними і накопичуються в організмі. Перебіг хвороби зазвичай повільний, може тривати роками, часто виявляється випадково при аналізі крові. Однак хронічний лейкоз з часом може перейти в агресивну фазу, що називається бластним кризом, і за своїм перебігом стає схожим на гострий лейкоз.
  ​​​​​​​

Залежно від того, яка з двох основних ліній кровотворення в кістковому мозку уражена, лейкози бувають:

• лімфолейкози (лімфобластні): рак розвивається з лімфоїдних клітин-попередників, які в нормі мали б стати лімфоцитами (T- або B-клітинами);
• мієлолейкози (мієлоїдні): рак походить з мієлоїдних клітин-попередників, з яких утворюються еритроцити, тромбоцити, а також гранулоцити (нейтрофіли, еозинофіли, базофіли) і моноцити.
  ​​​​​​​

Чотири основні типи лейкозів та їхній прогноз

​​​​​​​До симптомів лейкозу належать хронічна втома, часті інфекції, анемія, кровотечі, підвищення температури та збільшення лімфатичних вузлів. Це серйозне захворювання потребує ранньої діагностики та спеціалізованого лікування – хіміотерапії, трансплантації кісткового мозку або таргетної терапії.

Тромбоцитопенія

Тромбоцитопенія – це зниження кількості тромбоцитів у крові, що порушує згортання крові. За низької кількості цих клітин організм втрачає здатність швидко утворювати кров’яні згустки, що призводить до підвищеного ризику кровотеч. Серед основних симптомів захворювання – часті носові кровотечі, кровоточивість ясен, поява синців без видимих причин або дрібні точкові висипання на шкірі (петехії).

У важких випадках можливі внутрішні крововиливи, що становлять загрозу життю. Тромбоцитопенія може бути наслідком аутоімунних процесів, інфекцій, прийому медикаментів чи порушень роботи кісткового мозку.

Як лікують хвороби крові?

Лікування захворювань крові залежить від їхнього типу, причини та тяжкості перебігу.

Анемія лікується насамперед шляхом усунення причини: призначають препарати заліза, вітаміну B12 або фолієвої кислоти. У важких випадках можливе переливання еритроцитарної маси (МОЗ, клінічна настанова з анемій).

Лейкоз, так як це дуже серйозне захворювання, потребує комплексного підходу до лікування: використовуються хіміотерапія, таргетна чи імунотерапія, а іноді – трансплантація стовбурових клітин. За даними National Institutes of Health (NIH), ефективність лікування залежить від ранньої діагностики та типу лейкозу.

Тромбоцитопенія лікується шляхом усунення причини (інфекція, аутоімунний процес або медикаменти), призначенням глюкокортикостероїдів, імуноглобулінів або переливання тромбоцитів. American Society of Hematology (ASH) рекомендує моніторинг ризику кровотеч та контроль рівня тромбоцитів.

Важливо! Усі пацієнти з гематологічними захворюваннями потребують регулярного лабораторного контролю, що дозволяє оцінювати ефективність терапії та попередити ускладнення. Самолікування при цих станах неприпустиме: лікування має проводитися лише під наглядом лікаря.

Поради лікарів ДІЛА щодо збереження нормальних показників крові

Щоб кров могла виконувати свої життєво важливі функції: переносити кисень, захищати організм та підтримувати його роботу – важливо дбати про її якість щодня. Лікарі ДІЛА рекомендують прості, але дієві кроки, які допомагають підтримувати стан крові та попереджати серйозні захворювання.

1. Збалансований раціон – основа здоров’я, в тому числі й крові.
Особливо важливі:

• залізо (печінка, червоне м’ясо, гречка, шпинат);
• вітаміни B12 і фолієва кислота (риба, яйця, зелень);
• білок, необхідний для утворення гемоглобіну та антитіл.
  ​​​​​​​

2. Достатнє споживання води, адже кров на 90% складається з плазми, тому нестача рідини може впливати на її густину та циркуляцію. Лікарі радять випивати приблизно 1,5–2 літри води на день, якщо немає медичних протипоказань.

3. Активність і рух, адже регулярні прогулянки та фізична активність підтримують рух крові та попереджають застій. Помірні навантаження покращують кровообіг та роботу серця.

4. Відмова від шкідливих звичок. Куріння та надмірне вживання алкоголю негативно впливають на судини, склад крові та її здатність переносити кисень.

5. Контроль стресу та сну, адже їх нестача порушують роботу імунної та кровотворної системи. Якісний сон та емоційна рівновага – важлива умова для підтримки здоров’я крові.

6. Постійний базовий контроль показників крові навіть за відсутності симптомів:

• загальний аналіз крові для оцінки еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів;
• біохімія крові для виявлення порушень обміну речовин;
• коагулограма для контролю коагуляції крові та ризику кровотеч або тромбозів.

Популярні запитання та відповіді

Який лікар лікує хвороби крові?

Хворобами крові займається лікар-гематолог. За потреби можуть залучатися терапевт або онкогематолог.

Яка втрата крові є смертельною для людини?

Втрата понад 40% об’єму крові (приблизно 2 літри) без медичної допомоги є смертельно небезпечною.

Скільки крові у людині?

В організмі дорослої людини у середньому 5–6 літрів крові або близько 7–8% маси тіла.

Звідки береться кров людини?

Кров’яні клітини утворюється у кістковому мозку, саме там формуються еритроцити, лейкоцити та тромбоцити. Плазма постійно поповнюється водою та поживними речовинами з кишківника, білками з печінки та клітин імунної системи, а також іншими речовинами з усього організму. Водночас продукти життєдіяльності з неї постійно фільтруються нирками.

Редакторська група

Мисюра Світлана Володимирівна

Рецензент

Інші новини

11.09.2025

Печінка людини: будова, функції та як перевірити?

25.07.2025

Серце людини

28.05.2025

Жовчний міхур людини