Бак. посів із носа. Аероби з антибіотикограмою ДДМ

Бактеріологічний посів із носа є методом культуральної діагностики, що дозволяє оцінити якісний і кількісний склад мікрофлори слизової оболонки носа з визначенням клінічно значущих мікроорганізмів.

Дослідження має особливе значення для диференціації колонізації та інфекційного процесу, що потребує комплексної інтерпретації з урахуванням ступеня росту мікроорганізмів та клінічної картини.

Найбільш частими представниками мікрофлори є умовно-патогенні бактерії, зокрема стрептококи, стафілококи, гемофільна паличка, мораксели, ентеробактерії та неферментуючі грамнегативні мікроорганізми. Їх виявлення не завжди свідчить про наявність захворювання, а може відповідати транзиторному або постійному носійству.

Визначення антибіотикочутливості методом диско-дифузії (ДДМ) відповідно до стандартів EUCAST дозволяє оцінити ефективність антибактеріальних препаратів щодо конкретного збудника та обґрунтовано підібрати терапію.

У окремих випадках для певних видів мікроорганізмів визначення чутливості може не проводитися, що зазначається у бланку результатів.

• людям при підозрі на бактеріальну інфекцію верхніх дихальних шляхів;
• людям при хронічних ринітах або синуситах;
• жінкам перед плануванням вагітності чи при носійстві патогенної флори;
• дорослим та дітям при частих або затяжних ринітах, синуситах, аденоїдитах та рецидивуючих ЛОР-інфекціях.

• при гострому риносинуситі з тривалістю понад 10 днів або з погіршенням стану після первинного покращення;
• при хронічному риносинуситі для ідентифікації збудника та підбору ефективного антибіотика;
• при рецидивуючих носових кровотечах, гнійних виділеннях із носа або симптомах атрофічного нежитю;
• при підозрі на носійство MRSA або інших мультирезистентних мікроорганізмів;
• після антибіотикотерапії – для оцінки ерадикації збудника;
• при епідеміологічних показаннях: контактні особи з підтвердженим носійством MRSA, скринінг у стаціонарі.

• ідентифікувати збудника(-ів) інфекції верхніх дихальних шляхів або встановити відсутність патогенної флори;
• визначити чутливість виявлених мікроорганізмів до антибіотиків та обрати ефективну терапію;
• виявити резистентність, у тому числі MRSA, і скоригувати лікування відповідно до результатів;
• оцінити ефективність проведеного курсу антибіотикотерапії шляхом контрольного посіву.