Алергія на пилок трав: сучасні підходи до діагностики та лікування
29.07.2025
Епідеміологічна ситуація алергічних захворювань
Пилкові алергени: масштаби проблеми
Молекулярна структура пилкових алергенів
Молекулярна алергологія: революція в діагностиці та лікуванні
Алергія на пилок трав: детальний аналіз
Сучасні підходи до діагностики
Висновки
Епідеміологічна ситуація алергічних захворювань
Алергічні захворювання (АЗ) стали глобальною проблемою охорони здоров'я сучасності. Статистика свідчить про неухильне зростання захворюваності: за даними експертів Всесвітньої організації з алергії, кількість пацієнтів з алергічними захворюваннями зростає на 50% кожні 10 років (Pawankar et al., 2008).
Механізм сенсибілізації та розвитку алергічного запалення формується внаслідок складної взаємодії численних молекулярних факторів з алергенами різноманітної структури. Ці процеси часто відбуваються в комплексі з високо- та низькомолекулярними сполуками, представниками мікробного або вірусного співтовариства, а також під значним впливом факторів зовнішнього середовища.
Пилкові алергени: масштаби проблеми
Поширеність сенсибілізації до пилку. Пилок рослин займає провідне місце серед основних джерел алергенів, що викликають широкий спектр алергічних захворювань: алергічний риніт, бронхіальну астму, кон'юнктивіт та дерматит. Згідно з даними Європейської академії алергії та клінічної імунології (EAACI), від 21% до 32% населення страждає від пилкових алергенів (Brożek et al., 2017).
Алергічний риніт, спричинений пилком, визнано найпоширенішою алергічною патологією в більшості країн світу. Поширеність алергічного риніту коливається від 10% до 40% залежно від регіону і продовжує демонструвати тенденцію до зростання в усьому світі (Brożek et al., 2017).
Особливості розвитку сенсибілізації. Сенсибілізація до пилкових алергенів може виникати в ранньому дитинстві та тривалий час залишатися непоміченою. Згодом вона може стати причиною розвитку клінічно значущих алергічних захворювань (Wong et al., 2012; Lourenço et al., 2020). Аналіз результатів 6220 шкірних прик-тестів, проведений європейськими лікарями, виявив прогресивне збільшення сенсибілізації до пилкових алергенів з віком.
Молекулярна структура пилкових алергенів
Білкові родини алергенів. Пилок рослин являє собою складну сукупність молекул білкової, ліпідної та полісахаридної природи, що містить різноманітні ферменти та мікроорганізми. Ці компоненти взаємодіють один з одним та впливають на відповідні рецептори клітин, сприяючи розвитку запального процесу.
Алергенний пилок походить з трьох основних груп рослин: дерев, трав та бур'янів. Пацієнти з алергією можуть демонструвати чутливість до пилку одного або кількох таксономічних груп рослин. Внаслідок сенсибілізації виникає схильність не лише до харчової алергії, але й до бронхіальної астми (De Roos et al., 2020) та атопічного дерматиту (Kim et al., 2019).
На сьогодні описано понад тисячу алергенів з різних алергенних джерел. Більше 40% відповідних рослинних алергенів належать до шести основних білкових родин:
- 2S альбуміни;
- неспецифічні білки переносу ліпідів (nsLTP);
- легуміни;
- віциліни;
- профіліни;
- білки, пов'язані з патогенезом (PR)-10.
Водночас існують інші родини з меншою кількістю представників, але надзвичайно важливі через включення основних пилкових алергенів: експансини, полкальцини, пектатліази та дефензиноподібні білки.
Феномен паналергенів та перехресних реакцій. Через високу структурну гомологію представників одного класу, а також присутність не лише в пилку дерев та трав, але й у рослинній їжі, деякі алергени є паналергенами. Вони викликають перехресні алергічні реакції типу "пилок-пилок" та "пилок-їжа" (Westman et al., 2020). Цей процес відбувається внаслідок подібності епітопів алергенів одного класу та перехресного зшивання IgE на гранулоцитах.
Молекулярна алергологія: революція в діагностиці та лікуванні
Поступовий прогрес у знаннях та характеристиці алергенних молекул кардинально змінив підходи до етіологічного лікування алергічних захворювань. Цей вплив можна підсумувати у трьох ключових аспектах:
По-перше, суттєво змінився спосіб характеристики та стандартизації алергенних екстрактів, що знайшло відображення в оновленій нормативній базі щодо алергенів.
По-друге, значно покращилася точність діагностики алергії завдяки регулярному використанню одно- або мультиплексних алергенних молекул.
По-третє, певні профілі сенсибілізації асоціюються з різними клінічними фенотипами та можуть використовуватися для стратифікації пацієнтів з алергією, прогнозування результатів втручання та проведення системних біологічних досліджень.
Алергія на пилок трав: детальний аналіз
Молекулярний склад алергенів трав. Алергія на пилок трав є, ймовірно, найбільш вивченим алергічним станом у сучасній алергології. Дослідження молекулярного складу алергенів екстракту пилку Phleum дозволили встановити ієрархію важливості окремих компонентів. Phl p 5 та пов'язаний з ним алерген Phl p 6 є найпоширенішими білками, складаючи понад 50% загального вмісту білка. Накопичений вміст Phl p 1 становить менше 10%, а решта алергенних компонентів знаходяться в діапазоні 1-10% від загального білка.
Незважаючи на відносно низьку концентрацію, Phl p 1 є найважливішим окремим алергенним сенсибілізатором для пацієнтів з алергією на трави. Алергени трав групи 1, що належать до родини бета-експансинів, присутні також в інших частинах рослин. Восени, після відмирання рослин, їх частинки аерозолізуються та можуть презентуватися разом зі спорами Alternaria, ініціюючи процес сенсибілізації.
Особливості діагностики алергії на трави. Існує широка панель алергенів для діагностики алергії на трави, найкраще представлена в системі ALEX2. Особливий інтерес становить категорія пацієнтів з алергією на пилок трав, які сенсибілізовані до профілінів – паналергенів з висококонсервативною структурою, присутніх у всіх рослинних тканинах.
Зазвичай профілін є фактором, що негативно впливає на якість діагностики та збільшує кількість хибнопозитивних результатів. Ця проблема мінімізується завдяки новим інструментам молекулярної діагностики, що ефективно блокують перехресно-реагуючі детермінанти вуглеводів (CCD). Єдиним діагностичним тестом, що дозволяє заблокувати ці антигени та значущо покращити точність діагностики, є ALEX2.
Клінічні особливості сенсибілізації до профіліну. Сенсибілізація до профіліну тісно пов'язана з алергією на пилок трав, ймовірно, через відносно високий вміст профіліну в пилку трав порівняно з іншими видами пилку. Зазвичай у сенсибілізованих до профіліну пацієнтів харчово-опосередковані реакції відсутні або спостерігаються лише місцеві (оральні) реакції на певні продукти, наприклад, окремі види солодкої дині.
Однак у регіонах з дуже високою концентрацією пилку трав деякі пацієнти можуть мати тяжкі харчово-опосередковані реакції, пов'язані з профіліном. Реактивність Т-клітин до профіліну зростає паралельно з інтенсивністю впливу пилку трав. Дослідження пацієнтів з центральної Іспанії показало, що профілін-індукована проліферація Т-клітин може бути подібною до проліферації, індукованої основним алергеном Phl p 1 (Lund G, Brand S, Ramos T, et al. Strong and frequent T-cell re- sponses to the minor allergen Phl p 12 in Spanish patients IgE- sensitized to Profilins. Allergy. 2018;73(5):1013-1021.).
Прогностичні фактори ефективності лікування. Для пацієнтів, одночасно сенсибілізованих до пилкових паналергенів полькальцину та профіліну, характерне збільшення кількості первинних сенсибілізацій та подвоєння тривалості алергічного захворювання. Це свідчить про потенційне зменшення ефективності алерген-специфічної імунотерапії (АІТ) у даної категорії пацієнтів.
На рисунку 1 представлено один з алгоритмів для підтримки прийняття рішень щодо вибору АІТ для алергії на пилок трав.
https://www.researchgate.net/publication/352011309_Molecular_allergology_and_its_impact_in_specific_allergy_diagnosis_and_therapy/figures?lo=1
Цей алгоритм описує поетапний підхід до діагностики та вибору алерген-специфічної імунотерапії (АІТ) при алергії на пилок трав.
Етап 1: Клінічна оцінка. Початковий етап включає збір детального анамнезу з акцентом на:
- Сезонність симптомів - важливо встановити кореляцію з періодом цвітіння трав
- Клінічні прояви - риніт, астма, харчова алергія та інші супутні симптоми
Етап 2: Первинна діагностика. Проводяться стандартні діагностичні тести:
- Шкірні прик-тести (SPT) з екстрактами алергенів
- Визначення специфічного IgE до екстрактів трав та перехресно-реагуючих детермінант вуглеводів (CRD)
Етап 3: Інтерпретація результатів. На основі результатів тестів пацієнти розподіляються на групи:
Група з домінуючою алергією на трави:
- Phl p 1+ та/або Phl p 5+ - пацієнти з частою домінуючою пилковою алергією
- Рекомендація: Grass AIT (імунотерапія алергенами трав)
Група з іншими алергенами трав:
- Phl p1/5- - пацієнти з позитивністю до інших алергенів трав
- Рекомендація: No AIT (АІТ не рекомендується)
Етап 4: Детальна молекулярна діагностика. Для пацієнтів з різними позитивними тестами проводиться поглиблене дослідження CRD з кореляцією клінічної картини:
Підгрупа 1: Phl p1/5+ Profilin+
- Пацієнти з сенсибілізацією до основних алергенів та профіліну
- При тяжких харчових реакціях: No AIT
- При оральному алергічному синдромі (OAS): Grass AIT
Підгрупа 2: Phl p1/5+ (1 or 2 Other Major allergen)
- Пацієнти з 1-2 додатковими основними алергенами
- Рекомендація: Grass AIT або інша АІТ залежно від профілю
Підгрупа 3: Phl p1/5- Phl p 12+
- Сенсибілізація переважно до профіліну без основних алергенів
- Рекомендація: No AIT
Підгрупа 4: Phl p 12+ Phl p 7+
- Множинна сенсибілізація до паналергенів
- Рекомендація: No AIT
Ключові принципи алгоритму*:
1. Клініко-лабораторна кореляція - результати завжди інтерпретуються у контексті клінічних проявів
2. Молекулярна точність - використання компонентної діагностики для точного визначення справжніх алергенів
3. Персоналізований підхід - рішення про АІТ базується на індивідуальному профілі сенсибілізації
4. Безпека терапії - АІТ не призначається при високому ризику тяжких реакцій або низькій ймовірності ефективності
Цей алгоритм дозволяє приймати обґрунтовані рішення щодо призначення АІТ, максимізуючи її ефективність та мінімізуючи ризики для пацієнта.
*- ці рекомендакції та принципи є лише одним з поглядів на застосування АСІТ.
Сучасні підходи до діагностики
Молекулярна діагностика як стандарт. Переважна більшість пацієнтів з пилковою алергією є полісенсибілізованими з високим ризиком перехресних реакцій до алергенів з інших непилкових джерел. Тому всі сучасні діагностичні алгоритми рекомендують використання методів молекулярної діагностики.
Кожен з існуючих методів має свої особливості: моно- або багатокомпонентні системи, з блокуванням CCD та без такого блокування, з кількісними та напівкількісними результатами специфічного IgE.
Переваги системи ALEX2. Найсучасніший багатокомпонентний метод молекулярної діагностики ALEX2 є оптимальним рішенням завдяки наступним характеристикам:
- Відсутність вікових обмежень для використання
- Найширший доступний спектр алергенів
- Не потребує відміни лікування, включаючи антигістамінні препарати
- Забезпечує точний вибір алерген-специфічної імунотерапії
Завдяки ALEX2 в Україні доступна діагностика основних специфічних алергенів бур'янів: Art v 1 (Artemisia artimisifolia), Salk k 1 (Salsola Kali), Pla l 1 (Plantago lanceolata) та Pla a 1 (Platanus acerifolia).
На рисунку 2 представлено один з алгоритмів для підтримки прийняття рішень щодо вибору AIT при множинних алергіях на пилок.
https://www.researchgate.net/publication/352011309_Molecular_allergology_and_its_impact_in_specific_allergy_diagnosis_and_therapy/figures?lo=1
Цей алгоритм описує підхід до діагностики та вибору терапії при множинних алергіях на пилок різних джерел. Він є більш складним і охоплює полісенсибілізацію.
Етап 1: Клінічна оцінка. Аналогічно попередньому алгоритму:
- Сезонність симптомів - важливо визначити періоди загострення
- Клінічні прояви - риніт, астма, харчова алергія та їх взаємозв'язок
Етап 2: Комплексна діагностика.
- Шкірні прик-тести (SPT)
- Молекулярна діагностика з відповідними CRD IgE тестами
Етап 3: Стратифікація пацієнтів.
Моносенсибілізація. Single major allergen positive – пацієнти з домінуючою алергією до одного основного алергену
Характеристики:
- Часті моносенсибілізатори до пилкових алергенів
- Основні джерела: трави, береза, олива
Рекомендація: Single allergen AIT (монокомпонентна алерген-специфічна імунотерапія)
Полісенсибілізація. Для пацієнтів з множинною сенсибілізацією рекомендується максимальна панель пилкових алергенів залежно від географічного регіону:
Рекомендовані компоненти для тестування:
- Дерева: Pho d1/5, Bet v 1, Ole e 1
- Трави: Par j 2, Cup a 1
- Бур'яни: Art v 1, Amb a 1, Pla l 1, Pla a 1/2
- Паналергени: Pru p 3, Phl p7, Phl p 12
Етап 4: Рішення про терапію на основі молекулярного профілю.
Група 1: До трьох основних алергенів (Up to three major allergens)
- Рекомендація: Consider AIT for a maximum of two extracts, based on clinical relevance
- Вибір базується на клінічній значущості кожного алергену
Група 2: Phl p 7 + Profilin + (Сенсибілізація до паналергенів (полькальцин + профілін))
- Рекомендація: No AIT
- Обґрунтування: Високий ризик перехресних реакцій, низька ефективність терапії
Група 3: Більше трьох основних алергенів (More than three major allergens from different pollen sources)
- Рекомендація: No AIT
- Обґрунтування: Занадто широкий спектр сенсибілізації робить АІТ неефективною
Група 4: Відсутність кореляції (No major allergen, or no correlation with symptoms)
- Рекомендація: No AIT
- Обґрунтування: Відсутність клінічно значущих алергенів або невідповідність лабораторних даних клініці
Ключові принципи цього алгоритму*:
1. Селективність терапії – АІТ рекомендується лише при обмеженій кількості клінічно значущих алергенів
2. Географічна персоналізація – панель тестування адаптується до регіональних особливостей пилкування
3. Обмеження політерапії – максимум два екстракти для АІТ, щоб забезпечити ефективність
4. Виключення паналергенів – пацієнти з домінуючою сенсибілізацією до паналергенів не є кандидатами для АІТ
5. Клініко-лабораторна кореляція – обов'язкова відповідність між результатами тестів та клінічними проявами
Цей алгоритм допомагає ухвалювати рішення у складних випадках полісенсибілізації, де стандартні підходи можуть бути неефективними або небезпечними.
*- ці рекомендакції та принципи є лише одним з поглядів на застосування АСІТ.
Висновки
Сучасне розуміння алергії до пилкових алергенів лугових трав та бур'янів базується на декількох ключових принципах:
Сенсибілізація до пилкових алергенів є складним багатофакторним процесом, що залежить від стану імунної системи організму та генетичної схильності, молекулярного складу та властивостей алергенів, тривалості експозиції пилкових алергенів, а також факторів навколишнього середовища.
Порушення бар'єрних функцій тканин сприяють трансепітеліальному проникненню алергенів, ініціації алергічного запалення та розвитку клінічно значущого алергічного захворювання.
Рання діагностика алергії дозволяє попередити розвиток полісенсибілізації, розробити ефективні стратегії лікування та профілактики, що має критичне значення для покращення якості життя пацієнтів та зменшення тягаря алергічних захворювань на систему охорони здоров'я.
Молекулярна алергологія відкриває нові горизонти в персоналізованому підході до діагностики та лікування алергічних захворювань, дозволяючи лікарям приймати більш обґрунтовані клінічні рішення та покращувати результати терапії.
© ДІЛА 1998 - 2025 Всі права захищені.