Перехресна алергія: молекулярний підхід до діагностики та лікування

Патогенез перехресної алергії 
Клінічні прояви пилково-харчового синдрому 
Найчастіші перехресні реакції 
Молекулярна діагностика в алергології 
Терапевтичні стратегії 

Сезонна алергія - актуальна проблема, з якою стикаються мільйони пацієнтів щороку. Окрім класичних проявів полінозу, значну діагностичну та терапевтичну складність представляють перехресні алергічні реакції, що розвиваються між аероалергенами та харчовими алергенами.  

Пилково-харчовий синдром – це явище, що виникає внаслідок перехресної реактивності імунної системи. Вона реагує не лише на пилок рослин, а й на структурно подібні білки, присутні у певних харчових продуктах. Наприклад, у осіб із сенсибілізацією до пилку берези або лугових трав часто спостерігаються алергічні реакції на яблука, персики, апельсини, кавун, томати, моркву, селеру, горіхи чи ківі. 

За оцінками, до 70% пацієнтів з полінозом (сезонною алергією на пилок) мають прояви пилково-харчового синдрому (таблиця 1). 

Нерідко пацієнти не усвідомлюють, що дискомфортні симптоми після вживання фруктів зумовлені не істинною харчовою алергією, а перехресною реакцією, пов'язаною з пилковою сенсибілізацією. 

Сучасна молекулярна діагностика відкриває нові можливості для визначення етіологічного чинника та прогнозування клінічного перебігу захворювання. 

Патогенез перехресної алергії 

Молекулярні механізми розвитку 
Перехресна алергічна реакція виникає внаслідок структурної гомології між білками пилку та харчових продуктів (понад 70% подібності амінокислотної послідовності). При цьому IgE-антитіла, специфічні до пилкових алергенів, розпізнають гомологічні епітопи в харчових білках, запускаючи каскад алергічної реакції. 

Типовими прикладами таких перехресних реакцій є алергічні прояви, що виникають після вживання сирих яблук, горіхів, моркви, груші та інших фруктів і овочів у осіб із гіперчутливістю до пилку берези, зокрема до його основних алергенів Bet v 1 та Bet v 2. 

Найчастіші перехресні реакції 

Таблиця 1. Клінічно значущі перехресні реакції між пилковими та харчовими алергенами 

​​​​​​​

Ключові молекули алергенів 
Основні алергенні компоненти, що мають клінічне значення: 

• Bet v 1 — головний алерген пилку берези, що має високу структурну подібність з PR-10 білками фруктів родини Розоцвітних 
• Bet v 2 — пан-алерген групи профілінів, присутній у багатьох рослинах 
• Phl p 1, Phl p 5 — мажорні алергени тимофіївки лугової 
• Amb a 1 — головний алерген амброзії 
• Art v 1, Art v 3 — основні алергени полину 

Клінічні прояви пилково-харчового синдрому 

Основні симптоми 

• свербіж та парестезії слизової оболонки ротової порожнини і глотки (найчастіший симптом); 
• набряк і гіперемія губ та обличчя; 
• дисфонія; 
• свербіж у вухах і носі; 
• в окремих випадках — симптоми системної реакції, включаючи анафілаксію. 

Характерною особливістю є швидкий розвиток симптомів (протягом кількох хвилин після вживання алергену) та їх швидке згасання (до 30 хвилин). 

Молекулярна діагностика в алергології 

Клінічні переваги молекулярного підходу 

Традиційні методи діагностики алергії, такі як шкірні проби та визначення специфічних IgE до екстрактів алергенів, мають інше діагностичне значення, оскільки не ідентифікують конкретні алергенні молекули. 

Молекулярна алергодіагностика дозволяє визначити чутливість до конкретного білка, наприклад, Bet v 1 або Phl p 1 (алерген тимофіївки), який є відповідальним за виникнення симптомів алергії. Це відкриває шлях до персоналізованого підходу: точного діагнозу, прогнозу перебігу хвороби та вибору правильної терапії. 

Отже, завдяки молекулярній діагностиці можливо: 

1. Ідентифікувати сенсибілізацію до конкретних молекул алергенів 
2. Диференціювати істинну сенсибілізацію від перехресної реактивності 
3. Оцінити ризик системних реакцій 
4. Індивідуалізувати підхід до алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) 
5. Прогнозувати клінічну відповідь на лікування 

​​​​​​​​​​​​​​

Молекулярне алерготестування є ключовим інструментом сучасної діагностики алергічних захворювань. Воно дозволяє отримати деталізовану інформацію щодо профілю сенсибілізації пацієнта. Наприклад, при виявленні специфічних антитіл IgE до пилку берези, лише молекулярний аналіз може диференціювати гіперчутливість до основного алергену Bet v 1, який асоційований із ризиком системних реакцій різного ступеню тяжкості, від сенсибілізації до Bet v 2 – білка з низьким клінічним значенням. 

Розуміння цих специфічних аспектів сенсибілізації є критично важливим для розробки ефективної стратегії лікування та забезпечення безпеки пацієнта. Варто зазначити, що перехресні харчові алергічні реакції потенційно можуть призводити до розвитку тяжких, загрозливих для життя станів, зокрема анафілаксії. Це особливо актуально для пацієнтів, які мають реакції на вживання арахісу або горіхів, оскільки вони часто належать до групи високого ризику розвитку анафілаксії. Таким особам настійно рекомендовано звернутися до лікаря-алерголога для оцінки індивідуального ризику та визначення необхідності призначення та навчання правилам використання автоін'єктора адреналіну для надання невідкладної допомоги. 

Діагностичні молекулярні панелі ДІЛА 

Для досягнення оптимальних результатів лікування алергічних захворювань критично важливим є точне визначення причинно-значущих алергенів. Цю можливість надає молекулярна діагностика, яка дозволяє ідентифікувати специфічні алергенні білки, що викликають клінічні прояви. До прикладів таких діагностичних панелей належать:  

• “Алергокомпоненти пилку лугових трав”; 
• “Алергокомпоненти пилку лугових трав та бур’янів”;  
• “Алергокомпоненти пилку берези”; 
• “Алергокомпоненти пилку бур’янів”; 
• “Поліноз”. 

Використання цих досліджень сприяє диференційованому підходу до діагностики та вибору стратегії лікування полінозу. 

Молекулярний пакет «Поліноз» дозволяє визначити специфічні антитіла, які відносяться до класу IgE до основних компонентів пилку кількох видів рослин, що ростуть на території України та є потенційно алергенними: 

Мажорні компоненти: 

• Bet v 1 (береза) 
• Phl p 1, Phl p 5 (тимофіївка) 
• Amb a 1 (амброзія) 
• Art v 1, Art v 3 (полин) 

​​​​​​​​​​​​​​

Мінорні (перехресні) компоненти: 

• Phl p 7 (полкальцин) 
• Phl p 12 (профілін) 

​​​​​​​

Визначення сенсибілізації до мінорних компонентів має критичне значення для діагностики пилково-харчового синдрому. 

Молекулярна діагностична панель «Поліноз» є цінним інструментом для визначення етіології алергічних проявів, пов'язаних із сенсибілізацією до пилку, як респіраторного, так і харчового характеру. Вона показана пацієнтам із сезонним алергічним ринітом, кон'юнктивітом, інтермітуючими або сезонними проявами бронхіальної астми. 

Крім того, цей аналіз ефективний у діагностиці стану у осіб, які відзначають типові симптоми орального алергічного синдрому (пилково-харчового синдрому) після вживання сирих овочів, фруктів та/або горіхів. До таких симптомів належать: свербіж або парестезії в ротовій порожнині та глотці (найбільш часті прояви), відчуття дискомфорту в горлі, дисфонія, набряк або еритема губ/обличчя, а також свербіж у вухах та носі. Зазвичай ці реакції виникають негайно після контакту з причинним продуктом і тривають від кількох хвилин до півгодини. 

Терапевтичні стратегії 

Базовим принципом лікування пилково-харчового синдрому є елімінація (уникнення) харчових продуктів, що провокують розвиток клінічної симптоматики. 

Лікар-алерголог може надати індивідуальні рекомендації щодо впливу таких методів, як очищення або термічна обробка продуктів, на їхню алергенність у контексті перехресних реакцій, а також оцінити можливість проведення специфічної імунотерапії для довготривалого контролю захворювання. 

Підходи до лікування перехресної алергії 

1. Елімінаційні заходи. 
2. Фармакотерапія. 
3. Алерген-специфічна імунотерапія. 

​​​​​​​

Рекомендації для клінічної практики 

• Пацієнтам із тяжкими реакціями на харчові продукти (особливо арахіс та горіхи) рекомендовано носити автоін'єктор адреналіну. 
• При виявленні перехресної сенсибілізації необхідна консультація алерголога для розробки індивідуального плану терапії. 
• Самостійне виключення продуктів без належної діагностики не рекомендовано, адже може лише ускладнити перебіг алергії. 

Молекулярна діагностика алергічних захворювань трансформує підхід до ведення пацієнтів із полінозом та пилково-харчовим синдромом. Визначення профілю сенсибілізації до окремих алергенних молекул дозволяє персоналізувати терапевтичні стратегії та покращити клінічні результати. 

Для отримання додаткової інформації про молекулярний пакет «Поліноз» та інші дослідження звертайтесь до ДІЛА або відвідайте офіційний сайт лабораторії. 

​​​​​​​

Інші новини Всі новини

28.05.2025

Турбота поруч! Даруємо 15% знижки на лабораторну діагностику у новому відділенні ДІЛА в Дніпрі!

28.05.2025

Нове відділення ДІЛА у Дніпрі! Даруємо 15% знижки на лабораторну діагностику!

23.05.2025

ДІЛА та Благодійний фонд Сергія Притули об’єднуються в стратегічному партнерстві для системної допомоги в медичному напрямку