Артеріальна гіпертензія: актуальні аспекти діагностики та стратифікації ризику
06.01.2026
Глобальний тягар артеріальної гіпертензії
Артеріальна гіпертензія (АГ) є найважливішим модифікованим фактором ризику захворюваності та смертності від усіх причин, а також від серцево-судинних захворювань (ССЗ) у світі. За даними глобального рейтингу тягаря ССЗ (Roth GA et al., JACC 76 (25): 2982-3021), високий систолічний артеріальний тиск (САТ) посідає перше місце серед ключових факторів ризику.
Згідно зі звітом ВООЗ щодо АГ 2025 року (Global report on hypertension 2025: high stakes: turning evidence into action), понад 1 млрд людей у світі живуть під загрозою серцевого нападу, інсульту та передчасної смерті через неконтрольовану АГ. У 2024 році на АГ страждали приблизно 1,4 млрд осіб віком 30–79 років. Лише менш ніж 1 із 5 осіб мають належний контроль артеріального тиску (АТ). У наступні десятиліття тягар АГ зростатиме через збільшення тривалості життя та старіння населення.
8 найважливіших життєвих аспектів для здоров'я серцево-судинної системи
Американська асоціація серця визначає ключові заходи для покращення та підтримки здоров’я серцево-судинної системи (Life's Essential 8):
|
|
Ці заходи допомагають знизити ризик серцевих захворювань, інсульту та інших серйозних проблем зі здоров’ям.
Визначення та класифікація артеріальної гіпертензії
Згідно з рекомендаціями 2024 року (European Heart Journal, 45(38): 3912), гіпертензія визначається як підтверджений офісний систолічний АТ ≥140 мм рт. ст. або діастолічний АТ ≥90 мм рт. ст. Для постановки діагнозу рекомендується підтвердження за допомогою позаофісних вимірювань або принаймні одного повторного офісного вимірювання АТ під час наступного візиту.
- Первинна (есенціальна) АГ – точна причина невідома, становить близько 90% випадків.
- Вторинна (симптоматична) АГ – становить близько 10% випадків.
Нова категорія – підвищений артеріальний тиск – визначається як офісний систолічний АТ 120–139 мм рт. ст. або діастолічний АТ 70–89 мм рт. ст.
Порівняння порогових значень АТ за різними методами вимірювання
| Категорія АТ | Не підвищений АТ | Підвищений АТ | АГ |
| Офісний АТ, мм рт. ст. | <120/70 | 120/70–<140/90 | ≥140/90 |
| Домашній АТ, мм рт. ст. | <120/70 | 120/70–<135/85 | ≥135/85 |
| Денний АТ при АМАТ, мм рт. ст. | <120/70 | 120/70–<135/85 | ≥135/85 |
| 24-год АТ при АМАТ, мм рт. ст. | <115/65 | 115/65–<130/80 | ≥130/80 |
| Нічний АТ при АМАТ, мм рт. ст. | <110/60 | 110/60–<120/70 | ≥120/70 |
*АМАТ - амбулаторне моніторування артеріального тиску
Ризик-орієнтований підхід до контролю АТ та профілактики ССЗ
Ефективний контроль АТ дозволяє попередити ураження так званих “органів-мішеней” та знизити ризик серцево-судинних ускладнень. Більшість пацієнтів з АГ мають 10-річний ризик ССЗ ≥10%, і їм показане антигіпертензивне лікування. Однак значна частина СС подій виникає у пацієнтів з підвищеним АТ (нижче порогу АГ), що пов’язано з додатковими факторами ризику. Такі пацієнти потребують стратифікації СС ризику за допомогою шкал SCORE2 або SCORE2-OP.
Пацієнти з підвищеним АТ та певними станами (встановлене ССЗ, цукровий діабет, помірна/важка хронічна хвороба нирок (ХХН), сімейна гіперхолестеринемія, ураження органів-мішеней) мають достатньо високий ризик для початку терапії зниження АТ.
За відсутності цих станів рекомендується прогнозування ризику за SCORE2 (вік 40–69 років) або SCORE2-OP (вік ≥70 років). Ризик ≥10% вважається підставою для призначення антигіпертензивної терапії.
Для пацієнтів з гранично підвищеним ризиком (5–<10%) можна враховувати модифікатори ризику (статеві специфічні для жіночої статі, нетрадиційні), біомаркери (високочутливий тропонін, NT-proBNP) або оцінку кальцію в коронарних артеріях.
Клінічні наслідки та ураження органів-мішеней
Тривала АГ спричиняє ураження ораганів-мішеней (УОМ) , що призводить до серцево-судинних, цереброваскулярних захворювань та патології нирок – основних факторів глобального тягаря хронічних захворювань.
Діагностика та скринінг
Звичайні тести при первинному обстеженні пацієнта з підвищеним АТ або АГ
| Тест | Клінічна користь |
| Рівень глюкози в крові натще та HbA1c (глікований гемоглобін) | Оцінка ризику ССЗ та супутніх захворювань |
| Ліпіди (ЗХ, ХС ЛПНЩ, ХС ЛПВЩ, ХС не-ЛПВЩ, ТГ) – Комплекс 112 «Ліпідограма» | Оцінка ризику ССЗ |
| Натрій, калій, гемоглобін/гематокрит, кальцій, тиреотропний ТТГ | Скринінг вторинної гіпертензії |
| Креатинін, розрахунок швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), аналіз сечі, співвідношення альбуміну/креатиніну в сечі | Оцінка ризику ССЗ, УОМ, скринінг вторинної АГ |
| ЕКГ у 12 відведеннях | Оцінка УОМ: гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ), аритмії |
Комплекс 112 «Ліпідограма» від ДІЛА включає
- ХС не-ЛПВЩ для швидкого розрахунку SCORE2/SCORE2-OP
- QR-код для переходу до шкал ризику
Комплекс 113 «Ліпідограма розширена» від ДІЛА включає
- Ліпопротеїн (а) - генетично зумовленим фактором ризику атеросклерозу, що не залежить від способу життя
- Аполіпопротеїн В, який дозволяє виявити підвищений серцево-судинний ризик навіть за нормального рівня ХС-ЛПНЩ
Скринінг вторинної гіпертензії
Вторинна АГ становить 10% до всіх випадків АГ, і до 50% серед резистентної АГ. Первинний гіперальдостеронізм (ПГ) – поширена причина (до 12% при АТ >180/110 мм рт. ст.). Рекомендується скринінг у пацієнтів з резистентною АГ, гіпокаліємією або іншими сугестивними ознаками.
| Причина вторинної гіпертензії | Скринінговий тест |
| Первинний альдостеронізм | Співвідношення альдостерону до реніну, рівні калію |
| Реноваскулярна гіпертензія | Доплерографія нирок, КТ/МРТ ангіографія |
| Феохромоцитома/парагангліома | 24-годинний метанефрин і норметанефрин у сечі/плазмі |
| Синдром обструктивного апное сну | Нічна полісомнографія |
| Захворювання паренхіми нирок | Креатинін, ШКФ, аналіз сечі, УЗД нирок |
Лабораторія ДІЛА забезпечує повний спектр скринінгових лабораторних досліджень для своєчасної діагностики та стратифікації ризику при артеріальній гіпертензії.
© ДІЛА 1998 - 2026 Всі права захищені.