Кількість людей з алергією постійно збільшується – до 2050 року очікується, що близько 4 мільярдів людей страждатимуть від алергії (EAACI et al., 2014).
Окрім пилку дерев та пилових кліщів, пилок трав та бур'янів є найважливішими джерелами респіраторних алергенів.
Вплив зміни клімату на пилкове навантаження, алергенність, розподіл та сезон цвітіння добре відомий і становить особливий інтерес стосовно бур'янів, оскільки вони можуть домінувати серед ґрунтопокривних рослин, адаптуватися до різних умов навколишнього середовища або перебувати в екологічних нішах.
Європейський досвід дослідження алергії
Масштабне опитування 140 тисяч осіб віком від 20 до 44 років з 22 країн у рамках Європейського обстеження здоров'я дихальних шляхів (ECRHS) продемонструвало значну варіабельність поширеності алергічного риніту – від 9,5% до 40,9% серед загальної кількості дорослого населення. При цьому від 16,2% до 44,5% обстежених мали підвищену чутливість до поширених аероалергенів (Heinrich et al., 2002).
Дослідження Глобальної європейської мережі з астми та алергії (GA²LEN) встановило значущу кореляцію між розвитком алергічних захворювань та сенсибілізацією до пилку. Рівень клінічно значущої сенсибілізації до пилку рослин спостерігався у всіх досліджуваних країнах і становив 60% усіх пацієнтів з алергічною патологією (Burbach et al., 2009).
Протягом останніх 20 років спостерігається значне зростання загальної кількості випадків сенсибілізації до пилку бур'янів. Одночасно відмічається збільшення випадків полісенсибілізації, що особливо характерно для молодих пацієнтів (Forkel et al., 2020).
Особливо важливим є факт, що сенсибілізація до пилку дуже часто передує розвитку харчової алергії, яка може мати тяжкий перебіг і навіть спричиняти анафілактичні реакції.
Найбільш релевантні алергени пилку бур'янів належать до наступних родин:
Крім того, паналергени профілін та полкальцин були ідентифіковані як перехресно реактивні молекули, присутні в пилку бур'янів.
Наразі Підкомітетом з номенклатури алергенів ВООЗ/IUIS 70 алергенів пилку бур'янів перелічені як алергени.
Сенсибілізація до амброзії є досить поширеною проблемою. Минулого року в Україні навіть було оголошено карантин на амброзію. Відповідно, діагностика сенсибілізації до неї також має велику актуальність.
Амброзія
Амброзія є однією з найпроблемніших рослин, що має значний вплив на розвиток алергічних симптомів. Алергія на амброзію домінує серед алергій на пилок бур'янів у Північній Америці та в Європі вже близько 100 років, демонструючи постійне прогресування поширеності.
Сенсибілізація до амброзії в Європі, за оцінками, подвоїться протягом наступних десятиліть через прогресуюче поширення інвазивної рослини, що підживлюється впливом кліматичних змін.
В Україні спостерігається значне збільшення поширеності амброзії, що робить актуальним питання ефективного лікування з використанням як вітчизняних, так і європейських препаратів для АІТ.
Молекулярні особливості алергенів амброзії
Основний алерген амброзії – Amb a 1 (пектат-ліаза) – є справжнім маркером алергії на амброзію та характеризується низькою перехресною реактивністю зі спорідненими білками з інших джерел пилку. Водночас існує значна перехресна реактивність між різними видами амброзії, що слід враховувати при діагностиці та виборі терапії.
Пилок амброзії має широкий спектр алергокомпонентів:
Важливо: Відсутність сенсибілізації до Amb A 1 чи Amb A 4 не виключає сенсибілізацію до іншого алергену амброзії чи перехресних реакцій у пацієнта до полькальцинів, профілінів чи LTP-білків, що пояснює клінічні прояви у період пилкування амброзії у пацієнтів з негативними Amb A 1 чи Amb A 4.
Рекомендації для діагностики: За наявності клінічних симптомів у пацієнта та відсутності антитіл до Amb A 1 чи Amb A 4 за результатами ALEX2 рекомендовано перевірити наявність sIgE до алергенів інших груп, що присутні також в амброзії:
Це дозволить пояснити клінічні симптоми пацієнта.
Полин
До 40% пацієнтів з алергією на пилок мають моносенсибілізацію до полину. Як Art v 1, так і nsLTP Art v 3 представляють гомологічні алергени з високою схожістю та перехресною реактивністю IgE у численних видах Artemisia, з частотою сенсибілізації 84% та 66% відповідно серед пацієнтів з алергією на полин.
Молекулярні особливості алергенів полину
Основний алерген пилку полину, Art v 1, демонструє різний ступінь перехресної реактивності з Amb a 4 та Par h 1 з амброзії та парієтарії відповідно. Також nsLTP з пилку полину демонструє часту перехресну реактивність IgE з гомологічними молекулами в рослинній їжі (наприклад, Pru p 3).
Діагностика алергії на пилок бур'янів
Діагностика алергії на пилок бур'янів може бути складною через часту полісенсибілізацію та непереконливий анамнез через перекриття сезонів цвітіння з іншим пилком. Таким чином, молекулярна діагностика алергії є особливо корисною, а методи дослідження, що полегшують діагностику деяких видів алергії на пилок бур'янів, представлені на малюнку:ALEX2 – найсучасніший багатокомпонентний метод молекулярної діагностики
Завдяки ALEX2 в Україні доступна діагностика основних специфічних алергенів бур'янів:
Алергокомпоненти в ALEX2:
Переваги молекулярної діагностики за допомогою ALEX2:
Терапевтичні можливості
Незважаючи на обмежену кількість клінічних досліджень при лікуванні алергій на пилок різних бур'янів, для пацієнтів із сезонною алергією до цих алергенів АІТ залишається єдиним можливим етіопатогенетичним способом лікування.
Точна молекулярна діагностика алергії на пилок бур'янів за допомогою ALEX2 дозволяє не лише встановити істинну причину симптомів, а й обрати найефективнішу персоналізовану терапію, що особливо актуально в умовах зростання поширеності амброзії в Україні та збільшення кількості полісенсибілізованих пацієнтів.