Вірус Епштейна-Барр EBV, Human herpesvirus 4, антитіла до капсид. АГ IgM (VCA IgM)

Вірус Епштейна–Барр (EBV, Human herpesvirus 4) є ДНК-вмісним вірусом із родини Herpesviridae, який характеризується тропізмом до В-лімфоцитів та епітеліальних клітин ротоглотки. Після первинного інфікування вірус здатний до довічної персистенції в організмі з можливістю періодичної реактивації.

EBV асоційований із розвитком інфекційного мононуклеозу, а також низки лімфопроліферативних і онкологічних захворювань, особливо у пацієнтів з імунодефіцитними станами.

Антитіла класу IgM до капсидного антигену (VCA IgM) є раннім серологічним маркером інфекції: вони з’являються у перші 1-2 тижні від початку захворювання, досягають пікових значень на 2-3-му тижні та зникають протягом 4-8 тижнів. Їх наявність свідчить про гостру фазу інфекційного процесу або можливу реактивацію вірусу.

Інтерпретація результатів потребує комплексного підходу з урахуванням клінічної картини та визначення інших серологічних маркерів (VCA IgG, EBNA IgG), що дозволяє уточнити стадію інфекції.

Дослідження виконується сучасними імунохімічними методами, що забезпечують високу аналітичну точність та мінімізують вплив інтерферуючих факторів, зокрема біотину.

• людям при підозрі на інфекційний мононуклеоз або EBV-асоційовані захворювання;
• людям із симптомами мононуклеозу, затяжною гарячкою, збільшеними лімфовузлами або слабкістю;
• людям при атипових або рецидивуючих ЛОР-інфекціях;
• людям з імунодефіцитом, ВІЛ, онкогематологічними захворюваннями або перед імуносупресивною терапією.

• при підозрі на інфекційний мононуклеоз: тривала гарячка, тонзилофарингіт, лімфаденопатія, гепатоспленомегалія;
• при атиповому перебігу гострої респіраторної хвороби, яка не піддається стандартній терапії;
• при виявленні атипових мононуклеарів (>10%) у загальному аналізі крові;
• при негативному або сумнівному результаті гетерофільного тесту (Monospot) за клінічної підозри на мононуклеоз;
• при диференційній діагностиці інфекційного мононуклеозу з цитомегаловірусною інфекцією, токсоплазмозом, стрептококовим тонзилітом, гострим лейкозом;
• для моніторингу первинної EBV-інфекції в імунокомпрометованих пацієнтів.

• підтвердити або виключити гостру (первинну) EBV-інфекцію – VCA IgM з?являються в перші 1-2 тижні від початку захворювання та зберігаються впродовж 4-8 тижнів;
• у поєднанні з іншими серологічними маркерами (VCA IgG, EBNA IgG) уточнити стадію інфекційного процесу (гостра, перенесена, реактивація);
• сприяти клінічному рішенню щодо подальшої тактики ведення людини;
• оцінити серологічний статус пацієнта та визначити доцільність подальшого обстеження (ПЛР, авідність IgG, EBNA IgG).