Діагностичний напрямок
Інфекційне ураження організму
Загальна характеристика
Бореліоз або хвороба Лайма (за назвою міста, де в 1975 р. було виявлено) – поширена інфекція, основним господарем і переносником якої є іксодові кліщі. Збудник – спірохета Borrelia burgdorferi, єдина патогенна для людини. Господарями є хребетні тварини: собаки, вівці, птахи, корови та коні. Захворювання характеризується ураженням серця і неврологічної «тріадою»: асептичний менінгіт, параліч лицьового нерва і периферичні невропатії. Через 6 тижнів, а іноді через кілька років, у нелікованих пацієнтів розвиваються тяжкі ураження суглобів. Всі знані геновиди В. утворюють комплекс B.burgdorferi sensu lato, представники якого нерівномірно розподілені в межах нозоареалу ХЛ. Патогенність для людини доведена для B.burgdorferi sensu stricto, B.afzelii та B.garinii.Антитіла класу IgG до Borrelia burgdorferi можуть виявлятися на 1 - 3 тижні після інфікування, услід за антитілами класу IgM, пік IgG - через 1,5 - 3 місяці. Антитіла до Borrelia burgdorferi часто не виявляються на ранній стадії захворювання або при рано призначеній антимікробній терапії. Негативний результат серологічних досліджень на ранніх стадіях інфекції не є підтвердженням її відсутності і вимагає повторної перевірки в динаміці через 2 - 4 тижні. Антитіла класу IgG циркулюють в крові тривалий термін (від кількох місяців до кількох років), навіть після успішної антимікробної терапії і лікування інфекції. Імунітет проти Borrelia burgdorferi не є стерильним. Специфічність ІФА дослідження антитіл до Borrelia burgdorferi в даний час досягає 95%, тому що неспецифічні реакції, перехресне реагування з антигенами інших бактерій можуть приблизно в 5% випадків давати хибнопозитивні результати.
У сумнівних випадках для підтвердження результатів ІФА-досліджень використовують імуноблот. Скринінговий метод дозволяє визначити групу ризику по даному захворюванню, особливо в ендемічному районі. Через 4 тижні після початку захворювання призначають дослідження на наявність IgM, якщо минуло більше 4х тижнів пацієнта досліджують на наявність Ig G, при отриманні сумнівних або позитивних результатів пацієнти повинні бути повторно перевірені методом імуноблот.
Показання для призначення
1. Лабораторне підтвердження клінічного діагнозу Лайм-бореліозу. 2. Асоційовані з Borrelia захворювання: хронічна мігруюча еритема, доброякісна лімфоцитома шкіри, атрофічний акродерматит, артрити, міокардити, перикардити, лімфоцитарний менінгорадикулоневрит, нейробореліоз. 3. Епідеміологічні дослідження.
Маркер
Серологічний маркер імунної пам'яті до інфекції бореліозу.
Клінічна значущість
Склад показників:
Антитіла IgG до Borrelia (В. burgdorferi sensu stricto, В. garinii, В. afzelii)
Діапазон вимірювань: не застосовується
Одиниця виміру: Індекс
Референтні значення:
Антитіла IgM до Borrelia (В. burgdorferi sensu stricto, В. garinii, В. afzelii)
Діапазон вимірювань: не застосовується
Одиниця виміру: Індекс
Референтні значення:
<0.8 негативний 0.8 - 1.09 сумнівний >1.1 позитивний
Правила підготовки пацієнта
венозна кров
Правила доставки біоматеріалів до лабораторії
венозна кров
Біоматеріал для дослідження: Сироватка ВК. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Вакутейнер з розподільним гелем, 3,5 мл. ПреА обробка перед транспортуванням: центрифугувати пробірку. Умови доставки: Температура від 2 до 25 градусів, 24 год.
Інтерференція:
- Не виявлена.
- Не виявлена.
Інтерпретація:
- Позитивно: бореліоз (хвороба Лайма); інфекція Borrelia burgdorferi, перенесена в минулому; хибнопозитивні неспецифічні результати - 5% (перехресні реакції ІФА тестів можливі, зокрема, при інших захворюваннях, що викликаються спірохетами, наприклад, сифілісі, а також інфекційному мононуклеозі, бактеріальному ендокардиті).
- Негативно: відсутність інфікування; рання стадія інфекції, відсутність детектованого рівня антитіл (при клінічних підставах рекомендується повторити дослідження в динаміці через 2 - 4 тижні); раніше застосування антимікробної терапії; віддалені терміни пі
