Жовчні кислоти

Функціональний стан організму

Жовчні кислоти — додатковий біохімічний маркер оцінки функції печінки, який доцільно розглядати разом із АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛФ, білірубіном та іншими клініко-лабораторними даними. 

Жовчні кислоти загальні (TBA, Total Bile Acids) — група стероїдних сполук, що синтезуються переважно в печінці з холестерину та є важливою складовою жовчі. Вони сприяють розщепленню та всмоктуванню жирів і жиророзчинних вітамінів шляхом емульгування та утворення міцел, а також беруть участь у регуляції метаболічних процесів.Підвищення концентрації загальних жовчних кислот у сироватці може відображати порушення захоплення та екскреції жовчних кислот печінкою, холестаз або порушення ентерогепатичної циркуляції. Тому визначення ЖК  використовується як додатковий лабораторний показник при оцінці стану гепатобіліарної системи.

За міжнародними рекомендаціями EASL та SMFM, визначення сироваткових жовчних кислот є ключовим лабораторним дослідженням при підозрі на внутрішньопечінковий холестаз вагітних. Рівень жовчних кислот використовується не лише для підтвердження діагнозу, а й для оцінки ризику несприятливих перинатальних наслідків та визначення подальшої тактики ведення вагітності .
ЖК не є специфічним маркером конкретного захворювання. Результат необхідно оцінювати в комплексі з клінічними даними та іншими лабораторними показниками — АЛТ, АСТ, ГГТП, лужною фосфатазою та білірубіном.

Визначення ЖК доцільне як додаткове дослідження при:
1.Підозрі на холестаз — за наявності клінічних або лабораторних ознак порушення жовчовиділення;
2.Холестатичному типі змін печінкових проб — підвищенні ЛФ, ГГТП та/або білірубіну;
3.Нез'ясованому свербежі шкіри, особливо за відсутності первинних шкірних висипань;
4.Гострих та хронічних захворюваннях печінки — як додатковий показник порушення гепатобіліарної функції;
5.Підозрі на внутрішньопечінковий холестаз вагітних - при появі свербежу під час вагітності, незалежно від терміну гестації. ВПХВ частіше виникає у III триместрі, але може розвиватися раніше. При збереженні свербежу та нормальних результатах первинного обстеження рекомендоване повторне визначення жовчних кислот та печінкових проб;
6.Моніторингу пацієнтів із холестатичними захворюваннями у комплексі з іншими біохімічними показниками;
7.Оцінці порушень гепатобіліарної функції, коли стандартних показників недостатньо для повної лабораторної оцінки.

ЖК — додатковий маркер порушення метаболізму, транспорту та печінкового кліренсу жовчних кислот; його визначення доповнює стандартну оцінку гепатобіліарної функції та має особливе значення при підозрі на холестаз вагітних.

1. Додаткова оцінка холестазу
Визначення ЖК допомагає оцінити порушення утворення, транспорту та екскреції жовчних кислот.
Для лікаря: додатковий лабораторний параметр при диференційній діагностиці холестатичних станів та захворювань печінки.
2. Оцінка гепатобіліарної функції
Рівень ЖК залежить не лише від синтезу жовчних кислот, а й від їх захоплення печінкою та повернення з кишечнику.
Для лікаря: можливість оцінити один із компонентів функціонування гепатобіліарної системи.
3. Особлива цінність при холестазі вагітних
 Сироваткові жовчні кислоти є ключовим лабораторним показником для оцінки ризику несприятливих перинатальних наслідків при внутрішньопечінковому холестазі вагітних.
4. Дослідження актуальне при:
• свербежі шкіри під час вагітності, особливо без висипу;
• підвищенні печінкових показників;
• підозрі на холестатичне захворювання.
Тест має не просто діагностичну, а й клініко-прогностичну цінність, оскільки концентрація жовчних кислот використовується при оцінці тяжкості ВПХВ  та акушерського ризику.