Діагностичний напрямок
Функціональний стан організму
Загальна характеристика
Хелікобактеріоз — одна з найпоширеніших хронічних бактеріальних інфекцій у світі. В Україні інфікованість дорослого населення, за різними даними, становить 50–70% (https://journals.uran.ua/index.php/2307-0404/article/view/325466 , https://gastro-journal.com/index.php/journal/article/view/458 ) , при цьому значна частина пацієнтів тривалий час не має виражених симптомів або звертається лише на стадії ускладнень.
Хронічна персистенція H. pylori асоціюється з:
•розвитком хронічного гастриту з прогресуванням до атрофії;
•виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки;
•підвищеним ризиком аденокарциноми шлунка та MALT-лімфоми;
•позашлунковими проявами (залізодефіцитна анемія, дефіцит вітаміну В12 ).
Ключовою клінічною проблемою залишається своєчасна діагностика активної інфекції та об’єктивний контроль ерадикаційної терапії. Серологічні методи (IgG) не дозволяють відрізнити активну інфекцію від перенесеної, а інвазивні методи (ФГДС з біопсією) не завжди доступні або доцільні.
У цьому контексті визначення антигену H. pylori у калі кількісним методом є оптимальним рішенням, що відповідає сучасним міжнародним рекомендаціям.
Відповідно до Маастрихтського консенсусу VI (2022), тест на антиген H. pylori у калі з використанням моноклональних антитіл рекомендований як:
-метод первинної неінвазивної діагностики інфекції H. pylori;
-метод вибору для контролю ерадикації після завершення лікування.
Згідно з рекомендаціями ESPGHAN/NASPGHAN (оновлені рекомендації для дітей), визначення антигену H. pylori у калі з моноклональними антитілами є допустимим і надійним неінвазивним тестом, зокрема для:
-контролю ерадикації;
-ситуацій, коли ендоскопія не показана або неможлива.
Helicobacter pylori антиген у калі, моноклональні антитіла кількісне визначення — це неінвазивний метод прямого виявлення активної інфекції, який ґрунтується на визначенні бактеріального антигену у фекаліях.
Показання для призначення
1.Підозра на H. pylori-асоційований гастрит або гастродуоденіт
2.Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки
3.Функціональна диспепсія (у пацієнтів без тривожних симптомів)
4.Контроль ефективності ерадикаційної терапії
5.Динамічне спостереження за пацієнтами після проведеної антихелікобактерної терапії
6.Первинна діагностика H. pylori у дітей (у випадках, коли інвазивна діагностика не є доцільною)
7.Альтернатива дихальному уреазному тесту за неможливості його проведення
Маркер
Є чутливим і специфічним маркером активної інфекції H. pylori та ефективним інструментом контролю ерадикації.
Клінічна значущість
Дослідження дозволяє:
•підтвердити наявність активної інфекції H. pylori
•диференціювати активну інфекцію від перенесеної
•контролювати ефективність ерадикаційної терапії
•уникнути інвазивних процедур (ФГДС) у багатьох клінічних ситуаціях
•використовувати доказову неінвазивну діагностику активної інфекції
Інтерференція:
Цей метод не реагує перехресно з такими організмами: Cryptosoridium parvum, Giardia lamblia, ротавірус і аденовірус. Бактеріальне чи грибкове забруднення зразків чи реагентів або перехресне забруднення між реагентами може спричинити помилкові результати.
Настанови прямо вказують на можливість хибнонегативних результатів за таких умов:
1.Прийом інгібіторів протонної помпи;
2.Нещодавня антибактеріальна терапія;
3.Застосування препаратів вісмуту;
4.Недостатній інтервал після лікування;
5.Порушення преаналітичного етапу.
Ці фактори повинні бути обов’язково враховані лікарем при інтерпретації результатів.
Інтерпретація:
Інтерпретацією результату повинен займатися кваліфікований фахівець, який чітко розуміє переваги та обмеження тесту, у контексті всіх клініко-анамнестичних даних. Неправильне використання тесту може збільшити ймовірність постановки помилкового діагнозу та призвести до непотрібних втручань і зниження якості життя пацієнта.
Результати інтерпретують відповідно до значень виробника.
Позитивний результат: >3.0 нг/мл
→ свідчить про наявність активної інфекції H. pylori та є підставою для призначення ерадикаційної терапії (Маастрихт VI).Інтерпретацією результату повинен займатися кваліфікований фахівець, який чітко розуміє переваги та обмеження тесту, у контексті всіх клініко-анамнестичних даних. Неправильне використання тесту може збільшити ймовірність постановки помилкового діагнозу та призвести до непотрібних втручань і зниження якості життя пацієнта.
Негативний результат: ≤3.0 нг/мл
→ вірогідно виключає активну інфекцію за умови дотримання правил підготовки пацієнта.
