Бореліоз, Borrelia, антитіла IgM

Діагностичний напрямок

Інфекційне ураження організму

Загальна характеристика

Цей тест виявляє антитіла до Borrelia burgdorferi sensu stricto, Borrelia garinii, Borrelia afzelii, які виробляються організмом людини у відповідь на інфікування. Тобто їх наявність означає, що людина була інфікована цими збудниками. Людина заражається, якщо ії вкусив кліщ, який сам був інфікований B. burgdorferi sensu stricto, B. garinii, B.afzelii. Іксодові кліщі, переносники бореліозу, - це найпоширеніша група кліщів, в помірному поясі Північної півкулі вони зустрічаються всюди. Найчастіше зараження людей відбувається в період активності кліщів - навесні та влітку. Інкубаційний період бореліозу становить кілька тижнів. На ранніх стадіях можуть спостерігатися такі симптоми: підвищена стомлюваність, озноб, головний біль. Також при бореліозі іноді виникає характерний висип - мігруюча еритема (кільцеподібне почервоніння шкіри, яке поступово розширюється). Якщо хворобу не лікувати, то можуть виникнути серйозні наслідки: біль в суглобах, менінгіт, оніміння кінцівок, параліч лицьового нерва, розлади пам'яті і (в окремих випадках) ураження очей і серця. Лікування хвороби, як правило, ефективно. При інфікуванні лімфоцити людини починають виробляти антитіла - спеціальні білки (імуноглобуліни), які повинні нейтралізувати збудників. Імуноглобуліни M (IgM) з'являються в крові першими, через кілька днів після зараження. Однак виявити їх вдається зазвичай на більш пізніх термінах (через 2-3 тижні). Приблизно через 6 тижнів концентрація антитіл досягає максимуму і потім поступово зменшується. Антитіла іншого типу - імуноглобуліни G (IgG) - з'являються зазвичай трохи пізніше і присутні в крові більш довгий час.Такім чином, антитіла IgM найкраще підходять для діагностики недавнього зараженія.Тест на антитіла рекомендується проводити в два етапи. Перший крок - це визначення титру антитіл IgM та IgG. Якщо результат позитивний або сумнівний, то потрібно провести ще одне дослідження - вестерн-блот (імуноблот).

Показання для призначення

1. Лабораторне підтвердження клінічного діагнозу Лайм-бореліозу.
2. Асоційовані з Borrelia захворювання: хронічна мігруюча еритема, доброякісна лімфоцітома шкіри, атрофічний акродерматит, артрити, міокардит, перикардити, лімфоцитарний менінгорадікулоневріт, нейроборрелиоз.
3. Епідеміологічні дослідження. 

Маркер

IgM - серологічний маркер первинного контакту організму з B. burgdorferi sensu stricto, B. garinii, B.afzelii. 

Клінічна значущість

Склад показників:

Антитіла IgM до Borrelia (В. burgdorferi sensu stricto, В. garinii, В. afzelii)

<0.8   негативний
0.8 - 1.09 сумнівний
>1.1 позитивний

Правила підготовки пацієнта

Правила доставки біоматеріалів до лабораторії

Інтерференція:

• Не виявлена. 

• Не виявлена. 

Інтерпретація:

• >1.1 – позитивний
  
  • Недавнє інфікування (2-3 тижні) B. burgdorferi sensu stricto, B. garinii, B.afzelii;
  • Інші інфекції здатні приводити до хибнопозитивного результату: сифіліс, лептоспіроз, зворотній тиф, ВІЛ, мононуклеоз та аутоімунні розлади. При цьому титр буває як високим, так і низьким. Специфічність ІФА тестування антитіл до Borrelia в даний час досягає 95%, тому що перехресні реакції з антигенами інших збудників можуть приблизно в 5% випадків давати хибнопозитивні результати. 

• <0.9 – негативний
  
  • Інкубаційний період та ранні терміни захворювання (перші 2 тижні після укусу кліща);
  • Відсутність інфікування B. burgdorferi sensu stricto, B. garinii, B.afzelii.