Кальцій у сечі

Діагностичний напрямок

Оцінка стану кальцієво-фосфорного обміну

Загальна характеристика

Кальцій - найважливіший макроелемент, іони кальцію впливають на скорочення серцевого і скелетних м'язів, відіграють важливу роль у функціонуванні нервової системи, згортання крові і мінералізації кісток. При метаболічній рівновазі добове виведення кальцію з сечею відповідає всмоктуванню кальцію в кишечнику. Виведення кальцію з сечею залежить від кількості профільтроваого кальцію в клубочках і канальцевої реабсорбції. Фільтруються в клубочках іонізований кальцій і кальцій в комплексі з низькомолекулярними аніонами (приблизно 60% загальної кількості в сироватці крові). Нирки реабсорбують 87-98% профільтрованого кальцію. Реабсорбція кальцію відбувається пасивно у всьому нефроні. Проксимальні звивисті канальці реабсорбують 60%, петля Генле - 30%, дистальна частина нефрону - 10% кальцію. Реабсорбцію кальцію в дистальних канальцях нирок стимулює паратгормон. Виділення цього катіону з сечею тісно пов'язане з метаболізмом кісткової тканини, надходженням кальцію з їжею і функцією нирок. Для повного уявлення про метаболізм кальцію в організмі хворого необхідно його дослідження в сечі. Див. також - "кальцій загальний".

Показання для призначення

1. Діагностика та моніторинг остеопорозу.
2. Оцінка стану паращитовидних залоз (в тому числі, після тиреоїдектомії).
3. Діагностика та контроль терапії рахіту.
4. Хвороби кісток, болі в кістках.
5. Захворювання гіпофізу та щитовидної залози.
6. Виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки.
7. Гіпотонія м'язів.
8. Судомний синдром, парестезії.
9. Серцево-судинна патологія (порушення ритму і судинного тонусу).
10 Злоякісні новоутворення (рак молочної залози, рак легені).
11. Сечокам'яна хвороба (рентген-позитивні камені) та інші захворювання нирок.
12. Поліурія.

Маркер

Маркер порушення обміну кальцію, насамперед - в кістковій тканині

Клінічна значущість

Склад показників:

Кальцій у сечі

Правила підготовки пацієнта

Правила доставки біоматеріалів до лабораторії

Інтерференція:

• Діуретики (включаючи хлорталідон, етакринову кислоту, фуросемід, тіазиди), лужні антациди, андрогени, солі кальцію, калюстерон, даназол, діетилстильбестрол (швидке підвищення за 24 години у хворих на рак молочної залози), дігідротахістерол, ергокальциферол.
• Альпростадил, аміноглікозиди, аспарагіназа, барбітурати (у осіб літнього віку), бікарбонати, кальцитонін, карбамазепін, карбеноксолон, карбоплатин, кортикостероїди, діуретики, ергокальциферол, естрогени (після настання менопаузи), оральні контрацептиви, флюоріди, гастрин, глюкагон, глюкоза, інсулін, ізоніазид, проносні (при надмірному застосуванні), солі магнію, метицилін, фенітоїн, фосфати, плікаміцин, ізотонічний розчин хлориду натрію (при гіперкальціємії), тетрациклін (у вагітних), літій, неоміцин, паратгормон (може підвищувати канальцеву реабсорбцію), лужна реакція сечі (внаслідок преципітації солей кальцію), оксалати (можуть викликати преципитацию), - підкислення сечі попереджає подібні втрати.

Інтерпретація:

• Первинний і третинний гіперпаратиреоз, злоякісні пухлини, істинна поліцитемія, феохромоцитома (яка поєднується з гіперплазією паращитовидних залоз), саркоїдоз, інтоксикація вітаміном D, хвороба Педжета, тиреотоксикоз, акромегалія, діуретична фаза гострого канальцевого некрозу, дегідратація, сімейна гіпокальциурічна гіперкальціємія, ятрогенна гіперкальціємія.
• Гіпопаратиреоз, псевдогіпопаратиреоз, алкоголізм, цироз печінки, гіпоальбумінемія, дефіцит магнію, вітаміну D, ХНН; тривала терапія протисудомними препаратами, гострий панкреатит, гіперфосфатемія, масивні гемотрансфузії, гіпофункція передньої долі гіпофізу.