Алергічні захворювання у дітей раннього віку демонструють стійку тенденцію до зростання. За останні три десятиліття кількість зареєстрованих випадків збільшилась у 2-3 рази, і на сьогодні алергія уражає від 15% до 20% дитячої популяції. У дитячому організмі певні екзогенні чинники (пилок рослин, пилові кліщі, харчові алергени) здатні викликати патологічні імунні реакції, що призводять до розвитку алергічного риніту, кон'юнктивіту, бронхіальної астми, екземи та інших нозологій.
Клінічні прояви алергії у малюків варіюють від незначних шкірних висипань до системних реакцій, що становлять загрозу для життя. Діти перших років життя є особливо вразливими до алергенів через незрілість імунної системи та недосконалість шкірного бар'єру. Однак, ураховуючи різноманіття етіологічних чинників та обмежені можливості вербальної комунікації з пацієнтами раннього віку, діагностика алергічних станів становить значні труднощі. Водночас, точна ідентифікація алергенів є ключовим елементом успішної терапевтичної стратегії.
Генетичні фактори
Перинатальні фактори ризику
Кесарів розтин: Систематичний аналіз 113 досліджень виявив підвищений ризик розвитку у дітей, народжених шляхом кесаревого розтину [Risk of Asthma and Allergies in Children Delivered by Cesarean Section: A Comprehensive Systematic Review - PubMed]:
Ці результати свідчать про зв'язок між методом пологів і ризиком алергічних захворювань у дітей.
Інше дослідження виявило, що ризик алергічного риніту у дітей, народжених шляхом кесаревого розтину, збільшується на 19%, а у випадку наявності алергії у батьків — на 82% [Cesarean section and the risk of allergic rhinitis in children: a systematic review and meta-analysis | Scientific Reports].
Також встановлено, що кесарів розтин пов'язаний з підвищеним ризиком харчової алергії у дітей віком до 3 років (OR = 1.45), особливо у випадках, коли в родині є історія алергій [Frontiers | The prevalence of food allergy in cesarean-born children aged 0–3 years: A systematic review and meta-analysis of cohort studies].
Пренатальний стрес: Психоемоційний стрес під час вагітності асоціюється з:
Дослідження показують, що стрес вагітної жінки може впливати на імунну систему плода, збільшуючи ризик розвитку алергічних захворювань у дітей.
Зокрема, дослідження польської когорти REPRO_PL виявило, що стрес під час вагітності асоціюється з підвищеним ризиком хрипів у дітей протягом першого року життя [Maternal Stress During Pregnancy and Allergic Diseases in Children During the First Year of Life - PubMed].
Інше дослідження встановило, що пренатальний стрес матері пов'язаний з підвищеним ризиком атопічного дерматиту у дітей. Систематичний огляд також підтверджує зв'язок між стресом під час вагітності та підвищеним ризиком розвитку алергічних захворювань у дітей.
Харчова алергія у дитини є джерелом хронічного стресу не лише для самого пацієнта, а й для його батьків. Це захворювання значною мірою впливає на повсякденні рішення в родині, зокрема на вибір продуктів, режим харчування, організацію дозвілля, навчання чи подорожей. Часто батьки відчувають страх, провину, емоційне виснаження й підвищену тривожність, що супроводжує постійну необхідність контролювати алергени в оточенні дитини.
У немовлят на грудному вигодовуванні алергічні реакції можуть розвиватися у відповідь на харчові продукти, які споживає мати. Тому при наявності алергічних проявів у дитини, яка перебуває на ГВ, доцільно індивідуально оцінити материнський раціон, враховуючи ймовірні тригери. Раціон годуючої жінки потребує корекції під наглядом фахівця, щоб мінімізувати ризики алергічної реакції та водночас забезпечити повноцінне харчування матері.
Харчова алергія є найбільш поширеною формою алергічних реакцій у немовлят, демонструючи тенденцію до зростання захворюваності. Клінічні прояви харчової алергії спостерігаються у значної частини дітей першого року життя.
Основні харчові алергени у дітей раннього віку:
Ранні механізми сенсибілізації до харчових алергенів у немовлят
Сенсибілізація до харчових алергенів у дітей може розпочатися ще до першого безпосереднього контакту з алергеном у раціоні.
Механізми сенсибілізації:
Одним із механізмів є трансфер алергенних білків із материнського раціону до грудного молока, що може зумовити розвиток алергічної реакції у немовляти, яке перебуває на ГВ.
Ще один можливий шлях сенсибілізації — через шкірний бар’єр. У немовлят із атопією або підвищеною проникністю шкіри алергени можуть проникати трансепідермально. Зокрема, до сенсибілізації може призвести контакт зі слідами їжі на руках дорослих після вживання алергенних продуктів (наприклад, арахісу, горіхів, молока тощо).
У зв’язку з цим важливо інформувати батьків про необхідність дотримання гігієни рук після вживання продуктів, які потенційно можуть викликати алергію в дитини.
Шкірні симптоми:
Респіраторні прояви:
Гастроінтестинальні симптоми:
Харчова алергія у немовлят може мати тяжкий перебіг і спричиняти анафілаксію — гострий системний стан, що загрожує життю. У разі розвитку анафілактичного шоку відбувається раптове порушення дихання, артеріальна гіпотензія, можлива втрата свідомості. У клінічній картині також спостерігаються: блідість, холодна волога шкіра, периоральний ціаноз, загальна млявість, гіпотонія м’язів.
Важливо пам’ятати: навіть один із зазначених симптомів потребує невідкладного втручання. Зволікання може мати фатальні наслідки, тому ключову роль відіграє швидка диференціація анафілаксії та своєчасна допомога.
Характеристики істинної алергії:
Атопічний дерматит — найпоширеніший прояв алергії у дітей
Атопічний дерматит (АД), або екзема, — одне з найчастіших алергічних захворювань у немовлят. За оцінками, на нього страждає щонайменше 10% дітей. АД пов’язаний з порушенням захисного бар’єру шкіри та часто супроводжує інші алергічні стани — харчову або сезонну алергію, а також бронхіальну астму.
Зазвичай перші прояви з’являються у дітей до 5 років. Основна причина — спадкова схильність. Підвищений ризик виникнення АД у дитини існує, якщо в родині спостерігалися:
Як проявляється атопічний дерматит?
Типові ознаки АД:
Локалізація висипань змінюється з віком:
Через порушений бар’єр шкіри до організму дитини легко проникають алергени: частинки їжі, пиловий кліщ, спори грибів тощо. Це може призвести до алергічної сенсибілізації вже на першому або другому році життя.
Загострення АД можуть спричинити такі фактори:
Які продукти найчастіше провокують АД?
Найпоширеніші алергени серед прикорму:
Ці продукти входять до списку 14 найпотужніших харчових алергенів у світі.
Інші часті алергії у дітей
Алергія на тварин. Може виникати вже у дитинстві, особливо у дітей з астмою або чутливістю до кліщів домашнього пилу.
Бронхіальна астма. У 80% дітей симптоми з’являються до 5 років. Її можуть провокувати харчові продукти, навколишнє середовище або інші алергени.
Алергічний риніт. Прояв алергії на певні чинники. Існує два типи:
Сезонна алергія часто поєднується з іншими станами: астмою, АД, харчовою алергією.
Один і той самий симптом у дитини може мати багато причин, а сенсибілізація часто виникає до кількох алергенів одночасно (полісенсибілізація). Тому точна діагностика — критично важлива.
Сучасна діагностика включає:
1. Клінічний огляд — лікар оцінює симптоми, збирає анамнез.
2. Шкірні прик-тести — допомагають визначити реакцію на конкретні алергени.
3. Молекулярна діагностика алергії — найбільш точний і сучасний метод. Наприклад, ALEX-тест дозволяє виявити реакцію на майже 300 алергенів лише за допомогою 1 зразка венозної крові.
Переваги ALEX-тесту:
Алергія у дітей раннього віку — серйозне, але контрольоване захворювання. Чим раніше діагностовано причину, тим ефективніше лікування.
Особливо важливо своєчасно розпізнати атопічний дерматит — це може запобігти розвитку інших алергічних станів у майбутньому.
Завдяки сучасним методам, таким як молекулярна діагностика, можна створити індивідуальний план лікування та значно покращити якість життя дитини.
Станьте партнером ДІЛА Вигідна співпраця та професійний розвиток |
Доєднатись |
Особистий кабінет лікаря Управління профілем та результатами досліджень |
Доєднатись |
Медична спільнота ДІЛА Обмін досвідом та актуальні медичні новини |
Доєднатись |
*У разі виникнення питань просимо звертатись на гарячу лінію: 0 800 217 887
7:00 - 20:00