Вимушена міграція, укриття, бойові дії... Як не сумно, тепер це не про жителів далекої країни в новинах, а про більшість населення України. Переохолодження, стрес, тривала відсутність доступу до гігієнічних заходів – все це підвищує ризик розладів репродуктивного здоров’я у жінок.
Аномальні вагінальні виділення – одна з найчастіших скарг, з якою зараз звертаються до лікаря жінки в Україні. Це при тому, що далеко не всі жінки зі згаданою проблемою звертаються за лікарською допомогою – хтось не може, а хтось не вважає це пріоритетним. В сьогоднішніх умовах велика частка консультацій є дистанційною, а значить без огляду і часто без обстеження за стандартами. В багатьох випадках це і самолікування, або його відсутність. Про причини аномальних вагінальних виділень, методи діагностики та можливі наслідки цієї проблеми – розповідає є науковий консультант медичної лабораторії ДІЛА, к.мед.н., гінеколог Інституту Педіатрії, акушерства та гінекології Тетяна Миколаївна Тутченко.
Аномальні вагінальні виділення можуть бути проявом різних за розповсюдженістю і тяжкістю інфекційних станів. Рідше вони є проявом неінфекційних процесів. Найбільш поширеними причинами вагінальних виділень є:
Чому знання причини принципове і які наслідки різних чинників аномальних вагінальних виділень?
За своїм походженням, природою, наслідками й принципами лікування ці причини сильно відрізняються. Так, дріжджовий кольпіт є інфекційним процесом, але передається статевим шляхом. Бактеріальний вагіноз і аеробний вагініт є наслідком порушення співвідношення нормальної вагінальної флори. Тобто при цих станах через зниження кількості домінантної флори (лактобактерії) надмірно розмножуються інші мікроорганізми, що призводить до підвищення кислотності середовища і неприємних симптомів. Дисбіози не передаються статевим шляхом, але збільшують ризик отримання інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) та запалення внутрішніх статевих органів. І нарешті, трихомоніаз є статевою інфекцією, що важко піддається лікуванню і призводить до серйозних ускладнень (передчасні пологи, гнійні захворювання органів малого тазу, підвищення ризику інфікування статевими інфекціями, включаючи ВІЛ). Цікаво, що жінки в більшості випадків розцінюють будь-які аномальні вагінальні виділення як молочницю, тобто дріжджову інфекцію і тому часто вдаються до самолікування. Дослідження показало, що в більш ніж половині випадків така самодіагностика молочниці є хибною, і відповідно призводить до неправильного лікування і швидкого повернення симптомів і навіть ускладнень надалі. Вище зазначені захворювання, локалізація яких обмежується слизовою піхви часто поєднуються з ІПСШ, що вражають клітини каналу шийки матки, маткових труб, яєчників, тазової очеревини. Симптоми інфекційних процесів жіночих статевих органів є доволі неспецифічними. Тому поставити діагноз лише за симптомами зі стовідсотковою впевненістю не може навіть досвідчений лікар. Отже, лабораторна діагностика причин аномальних вагінальних виділень є важливою, попри будь-які складні обставини.
Навіть якщо за об’єктивних причин пацієнтці було проведене симптоматичне лікування, при її переміщенні в безпечний регіон варто провести лабораторне обстеження, яке включає оцінку стану вагінального епітелію і флори, а також наявність ІПСШ. З рекомендаціями Центрів контролю за захворюваністю (CDC) 2021 всім жінкам з бактеріальним вагінозом має бути проведене обстеження на ІПСШ. Також обов’язковому обстеженню на всі ІПСШ підлягають жінки з трихомоніазом через високий ризик коінфекції. Оскільки жінка може не згадати про проблему аномальних вагінальних виділень в недавньому минулому і не звернутись до гінеколога, лікарю будь-якої спеціальності варто ставити прицільні питання з цього приводу.
Чи доступна зараз лабораторна діагностика причин аномальних вагінальних виділень?
Оптимальним і доступним діагностичним комплексом для діагностики причин аномальних вагінальних виділень є:
дослідження «Скринінг 7 ІПСШ - напівкількісний» - визначення методом ПЛР Trichomonas vaginalis, Chlamydia trachomatis, Mycoplasma hominis, Mycoplasma genitalium, Neisseria gonorhoeae, Ureaplasma urealyticum., Ureaplasma parvum.
Перегляд лікувально-діагностичних підходів у воєнний час має бути раціональним, допускаючи напівзаходи лише в критичних умовах. При цьому має домінувати прагнення до оптимальних стандартів обстеження та лікування мирного часу. Творімо мирне майбутнє спільними діями.
Джерела: