ALEX та алерген-специфічна імунотерапія: роль молекулярної діагностики у персоналізованій алергології

Автор: Олена Шарікадзе

Активне зростання поширеності алергічних станів сигналізує про кризу громадського здоров'я безпрецедентного масштабу. Алергічні захворювання та астма є маркерами спотвореної імунної регуляції, що проявляється запальними реакціями на межі екосистеми людського тіла та зовнішнього середовища. В результаті пацієнти страждають від різних симптомів з боку шкіри, верхніх та нижніх дихальних шляхів, а також очей і шлунково-кишкового тракту. Симптоми доволі різноманітні: свербіж, набряк, виділення слизу, чхання, закладеність носа, кашель, хрипи, задишка, шлунково-кишкові симптоми та навіть анафілаксія, що загрожує життю.

Імунна система помилково інтерпретує безпечні речовини, такі як білки (наприклад, пилку) як загрозу, запускаючи запальну реакцію. Клінічні симптоми пригнічуються медикаментами, а важкий запальний каскад, який формує порочне коло («circulus vitiosus») все частіше потребує дороговартісної біологічної терапії [1].

Алерген-імунотерапія (АІТ): можливості та бар'єри

Проте існує достатньо ефективний варіант лікування IgE-залежних алергічних захворювань – алерген-імунотерапія (АІТ). АІТ була запроваджена понад століття тому та визнана єдиним хворобо-модифікуючим етіологічним методом лікування респіраторних алергій та гіперчутливості до отрути перетинчастокрилих комах і окремих харчових алергенів.

Перше контрольоване дослідження, що підтверджує ефективність АІТ, було опубліковано в 1954 році, а показниками клінічних результатів, що використовувалися для оцінки його ефективності, були зменшення симптомів та загальне враження пацієнтів від лікування. Відтоді контрольовані та рандомізовані клінічні дослідження, а також деякі мета-аналізи підтвердили безпеку та ефективність даного методу лікування. Клінічні дослідження показали, що ефективними є як підшкірний (SCIT), так і сублінгвальний (SLIT) методи АІТ. У той же час просте та безпечне сублінгвальне та пероральне застосування значно розширило використання АІТ.

Ключові переваги АІТ:

• Зменшення респіраторних симптомів.
• Запобігання новим сенсибілізаціям.
• Стійкий клінічний ефект після завершення курсу.

​​​​​​​

Критичним моментом для проведення АІТ є вибір типу екстракту, оскільки він індукує толерантність лише до конкретного алергену. Історично на результат впливали два негативні фактори:

1. Якість екстрактів (ця проблема вирішена сучасними стандартами стандартизації, що вимагали вимірювання вмісту білка, загальної алергенної активності та вмісту основних алергенів у поєднанні з покращенням рівня виробництва).
2. Діагностичні помилки при використанні традиційних екстрактів для визначення sIgE.

Ера молекулярної діагностики (CRD)
Молекулярна або компонентна діагностика (Component Resolved Diagnosis – CRD) дозволяє відрізнити істинну сенсибілізацію від перехресної реактивності. Згідно з консенсусом WAO–ARIA–GALEN (PAMD@, 2020), цей підхід є фундаментом персоналізованої алергології [2].

Переваги мультиплексної платформи ALEX

Діагностична платформа ALEX (Allergy Explorer) дозволяє одночасно визначити рівень загального IgE та специфічних IgE до 295 мішеней (178 молекул та 117 екстрактів). Така комбінація дає високу діагностичну користь.

Технологічні особливості ALEX:

• Гібридний метод: поєднання добре вивчених (ELISA) та найсучасніших технологій (наночастки з іммобілізованими алергенами).
• Кількісний результат: вимірювання sIgE в kUA/L.
• Інгібіція CCD: спеціальний буфер, що містить інгібітор CCD, блокує перехресні вуглеводні детермінанти і цим самим значно зменшує хибнопозитивні результати та покращує точність діагностики.
• Автоматичний контроль якості: система використовує внутрішній калібратор і сумісна з RAPTOR та RAVEN.

​​​​​​​

Практичне застосування: вибір мішені для АІТ
Мультиплексна діагностика ALEX одночасно визначає сенсибілізацію до інгаляційних, харчових, епідермальних, грибкових, латексу та отрути перетинчастокрилих комах. Оцінка результатів проводиться з урахуванням клінічного контексту, оскільки до 30 % позитивних результатів sIgE можуть бути безсимптомними. Тому ALEX допомагає уникнути гіпердіагностики, необґрунтованої терапії та дозволяє точно визначити необхідний протокол АІТ. У таблиці 1 надано лише певну частку можливостей ALEX, щодо визначення вірного шляху вибору АІТ.

Таблиця 1. 
Вибір алергенів для АІТ за даними тесту ALEX

Моніторинг ефективності терапії

У реальному житті алергологу потрібні показники результатів АІТ, які можуть вказувати на певні моменти прийняття рішень (наприклад, зміна екстракту, продовження лікування) та допомагати пацієнтам дотримуватися режиму лікування. Класичні методи (шкірні тести, визначення IgE до екстрактів) не враховують гетерогенність сенсибілізації. Тільки молекулярна діагностика дозволяє перейти до рівня окремих білкових компонентів, що забезпечує точніший підбір алергенів для АІТ і попередження перехресних реакцій.

Результати ALEX (молекули) можна використовувати у якості біомаркерів ефективності АІТ. Так, у дисертаційній роботі О.В. Шарікадзе було показано, що рівень sIgE до головних молекул кліщів домашнього пилу Der p 1, Der p 2 на фоні проведення сублінгвальної імунотерапії у дітей 3-6 років  знижувався у 1,5 рази у порівнянні з початковими показниками [8].

Переваги ALEX для моніторингу АІТ:

• можливість ідентифікації «пацієнтів, які добре реагують» на АІТ;
• визначення відповідної тривалості лікування;
• прогнозування клінічних результатів;
• моніторинг ефектів лікування або навіть необхідність у ревакцинації АІТ.

А що кажуть міжнародні рекомендації?
Рекомендації WAO (2020), EAACI (2017–2020) та German S2k (2022) визнають молекулярну алергодіагностику як основу персоналізованої діагностики. А наукові публікації останніх років підтверджують високу діагностичну цінність ALEX:

• Diem et al. (2022): ALEX² демонструє вищу чутливість порівняно з системою ISAC [5].
• Pedretti et al. (2025): Описано регіональні профілі сенсибілізації за допомогою ALEX [6].
• Lupinek et al. (2025): ALEX³ розглядається як система Big Data для прогнозування ефективності АІТ [9].

Висновки

Отже, ALEX є ефективним інструментом доказової та персоналізованої алергології. Його використання дозволяє: 

• ідентифікувати клінічно значущі молекули;
• уникнути гіпердіагностики; 
• персоналізувати АІТ; 
• підвищити безпечність лікування; 
• сприяти профілактиці алергічного маршу у дітей. 

​​​​​​​​​​​​​​

Таким чином, ALEX формує основу сучасної прецизійної медицини у діагностиці та лікуванні алергії.

Список літератури

1. Haahtela T. World Allergy Organization Journal. 2025;18:101106. doi: 10.1016/j.waojou.2025.101106.
2. Ansotegui IJ, Melioli G, Canonica GW, et al. IgE allergy diagnostics and other relevant tests in allergy, a World Allergy Organization position paper. World Allergy Organ J. 2020;13(2):100080.
3. WAO–ARIA–GA²LEN. PAMD@ Update. World Allergy Organ J. 2020.
4. EAACI Guidelines on Allergen Immunotherapy. 2017–2020.
5. Diem A, et al. Allergy. 2022. (Comparative sensitivity of ALEX² vs ISAC).
6. Pedretti S, Sittmann A, Von Hagen A, Peter J. Front Allergy. 2025.
7. German S2k Guideline on AIT. Allergo J Int. 2022.
8. Sharikadze OV. Dissertation. Available from: https://ipag-kiev.org.ua/wp-content/uploads/2021/02/Dis_sh.pdf
9. Lupinek C, et al. Int J Mol Sci. 2025.

Інші новини Всі новини

24.11.2025

Саме час подбати про своє здоров’я – та ще й з вигодою! Даруємо -15% на дослідження у Здолбунові!

13.11.2025

14 листопада – Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом

12.11.2025

Комфорт, точність, турбота! Зустрічайте нове відділення ДІЛА у Києві!