Алергія на бур’яни

Бур’яни представлені численною гетерогенною групою рослин, що не має комерційної або естетичної цінності. Важливими з точки зору ризику розвитку алергічних симптомів є бур’яни, які відносяться до 5 родин:

• Айстрові (Asteraceae);
• Амарантові (Amaranthaceae);
• Кропивові (Urticaceae);
• Молочайні (Euphorbiaceae);
• Подорожникові (Plantaginaceae).
   

Сезон алергії на бур’яни, що починається із середини липня та закінчується із першим снігом, перетворюється на суцільний кошмар для пацієнтів з алергією на пилок бур’янів. Найвідоміші рослини, з якими пов’язують розвиток сезонних симптомів алергії - це амброзія, полин, ромашка, подорожник, будяк, парієтарія та лобода, охарактеризовані у науковій літературі по різному. Безумовним лідером серед «алергічних» бур’янів є амброзія, пилок якої є причиною страждань у 10-14 % пацієнтів із сезонною алергією у Європі.

Важливо, що незважаючи на різноманіття бур’янів науковці виділяють чотири основних родини білків, які є безпосередньою причиною розвитку алергічних реакцій на їхній пилок:

• Родина пектатліаз амброзії Amb a1;
• Родина дефенсин-подібних Atr v1 полину, ромашки, соняшника;
• Родина оле-1-поібних алергенів Pla l 1 подорожнику та Che a1 лободи;
• Родина неспецифічних білків переносників ліпідів (LTP) Par j1 Par j 2.
   

Крім основних, бур’яни мають також інші білки – паналергени. До них відносяться профіліни та кальційзв’язуючі білки, які відповідальні за широку перехресну реактивність серед сенсибілізованих пацієнтів.

Клінічно сезонний або, згідно сучасній класифікації, інтермітуючий ринокон’юнктивіт часто може бути схожий на гострий інфекційний процес.

Це тому, що у деяких випадках окрім добре відомих симптомів:

• сльозотечі;
• почервоніння очей;
• свербіння повік та носа;
• закладення або виділення рідкого прозорого секрету з носа;
• неприємного відчуття у горлі;
• з'являється осиплість голосу, ускладнене дихання, кашель та іноді навіть підвищення температури до 37,5⁰С.
   

Взагалі, у кожного пацієнта із алергією існує свій так званий, шоковий орган, на якому ця алергія проявляється. Це може бути ніс (риніт), або – шкіра (атопічний дерматит, кропив’янка або ангіонабряк), бронхи (астма) чи гортань (стеноз).

Факт, що пилок бур’янів викликає алергію добре відомий досить давно. Наприклад, перший випадок амброзійного полінозу був зафіксований у Франції, в Парижі, у 1955 році. Але наукові пошуки не припиняються, інформація оновлюється практично щорічно. Це пов’язано із наступними причинами:

• кліматичні зміни – розширення географічної присутності, подовження сезону пилкування, наявність додаткового пилкування інших рослин під час цвітіння бур’янів;
• екологічні фактори – вплив токсичного середовища (наприклад, збільшення виробництва пилку амброзією полинолистою корелює з підвищенням вмісту СО² в атмосфері), якості харчових продуктів, води;
• наукові дослідження – вивчення молекулярної структури пилку, сучасні можливості діагностики та лікування.
   

Ще одна проблема, що потребує подальшого вивчення – полісенсибілізація, яка за даними літератури досягає більше 50 % серед пацієнтів з полінозом. Наприклад, відомо що алергени пилку бур'янів дуже схожі за своєю структурою на алергени домашнього пилу, тому досить часто зустрічаються одночасно у однієї людини.

Незважаючи на наявність великої кількості інформації та сучасних наукових досліджень, що присвячені даній проблемі, на практиці буває дуже складно визначитися у конкретному клінічному випадку та вибрати оптимальний комплекс лабораторних досліджень. Наступні клінічні «портрети» можуть бути корисними при порівнянні із конкретною клінічною ситуацією та допоможуть вибрати оптимальний діагностичний напрямок.

Портрет №1.

Пацієнти із симптомами нежиті, свербінням очей, сльозотечею та закладеністю носа. Симптоми з’явилися в перше у житті, з часом стан погіршується - з’являється головний біль, слабкість, сонливість, погіршується сон та апетит. Спроба використати антигістамінні препарати малоефективна, бо вони покращують ситуацію тимчасово.

Чи варто у такому випадку терміново призначати обстеження? Чи потрібно чекати зменшення інтенсивності клінічних проявів?

Відповідь: рекомендовано обов’язкове лабораторне обстеження.

Симптоми алергії можуть виникнути у любому віці та у любий час – вкрай важливо своєчасно визначитися із діагнозом для вірного вибору лікування та профілактики.

Які рекомендовані дослідження?

Відповідь: загальний аналіз крові, СРБ, загальний імуноглобулін Е (IgE)та обов’язкове визначення специфічних імуноглобулінів Е (sIgE). Використовується дослідження Fadiatop + sIgE амброзії – як скринінг респіраторної алергії, зокрема і до амброзії; при позитивному результаті тестування рекомендоване подальше тестування- дослідження для визначення sIgE до екстрактів бур’янів та інших інгаляційних алергенів, наприклад, дослідження «Астма-риніт екстракти» або використати багатокомпонентну діагностику.

Можливою помилкою може бути ситуація вибору окремого дослідження тільки з урахуванням наявності клінічних симптомів – тому що переважна більшість мають сенсибілізацію більше ніж до 2-х алергенів різних груп.

В залежності від отриманих результатів необхідно визначитися з наступними дослідженнями, включаючи молекулярну алергодіагностику.

Портрет №2

Пацієнт має симптоми сезонного ринокон’юнктивіту. Декілька років тому за допомогою шкірного прик-тесту була знайдена алергія до пилку амброзії. Після цього обстеження симптоми було можливо контролювати за допомогою препаратів - блокаторів Н1 гістамінових рецепторів та топічних назальних кортикостероїдів. Тому пацієнт відмовлявся від подальшого обстеження. Протягом останніх двох років стан під час сезону погіршився: періодично турбує ускладнення дихання та сухий нав’язливий кашель. А також неможливість їсти мед та пити улюблений ромашковий чай (у минулому проблем не було).

Які можливі дії?

Відповідь: враховуючи час, який минув після попереднього обстеження, а також його характер, варто вибрати розширений комплекс наприклад, пакет для визначення sIgE до екстрактів інгаляційних алергенів або можна використовувати пакет «Астма-риніт екстракти», альтернативою може бути проведення багатокомпонентної діагностики – ALEX/ISAC (це скоротить час та дасть змогу швидко обрати схему алерген специфічної імунотерапії).

Чи потрібна молекулярна діагностика, якщо за результатами повторних досліджень буде визначений алерген?

Відповідь: так, молекулярна діагностика потрібна, тому що вона дає змогу:

• точно визначити причинний алерген, а конкретніше його молекулу, що відповідає за розвиток конкретних симптомів;
• виявити наявність перехресних реакцій до інших видів пилкових алергенів, включаючи ризик розвитку орального алергічного синдрому, часто пов'язаний із ризиком тяжких системних реакцій (буде розглянутий окремо);
• призначити специфічне лікування (алерген-імунотерапію), яка дасть змогу краще контролювати симптоми, зменшити кількість медикаментів, запобігти розвитку тяжких реакцій та попередити формування астми.
   

Портрет №3

Пацієнт знаходиться на алерген-специфічній імунотерапії алергенами амброзії. Лікування було призначено 2 роки тому за результатами шкірного прик-тестування. Додаткове лабораторне обстеження не проводилося. Незважаючи на 2-х річний курс терапії пацієнт відмічає появу симптомів алергії у кінці липня, чого раніше не було. Крім того, його турбують незрозумілі (бо він знаходиться на ПП харчуванні) епізоди ангіонабряку.

Який можливий напрямок обстеження?

Відповідь: по перше, варто зазначити, що цікавим явищем, яке часто спостерігають клінічні алергологи, є несподівано висока поширеність супутньої сенсибілізації до пилку полину у регіонах де присутня і амброзія. Дослідження, яке було проведено у Ломбардії, де епідемія амброзійного полінозу почалася у 1980-х роках, паралельно із збільшенням алергії на амброзію спостерігається помітне збільшення поширеності сенсибілізації до полину. Аналогічні результати отримані і в Україні. У той же час існує проблема перехресних реакцій, що пов’язана із білками профілінами та полькальцинами, які присутні у всіх рослин. Такі ризики створюють проблеми для клінічних алергологів при призначенні алерген-специфічної імунотерапії. Ще 10 років тому відрізнити алергію справжню та перехресну було неможливо. Останні дослідження по вивченню складу алергенних білків дали змогу чітко визначити проблему. Вчені знайшли схожі молекули у амброзії та полину - так Amb a 4 (амброзії) гомологічний Art v 1 (полину), а Amb a 1 (амброзії) гомологічний Art v 6 (полину).

Тому, враховуючи вищенаведене, наступним кроком є проведення молекулярної діагностики.

Наприклад, пакет «»Алергокомпоненти бур’янів» або пакет «Поліноз» або багатокомпонентної діагностики у вигляді ALEX/ISAC.

Результати досліджень дадуть змогу визначити проблему відсутності достатньої ефективності від проведення алерген специфічної імунотерапії.

Чи потрібні додаткові дослідження для з’ясування причин ангіонабряку?

Відповідь: причиною розвитку ангіонабряків у пацієнтів із алергією на бур’яни може бути LTP-синдром. Наявність первинної сенсибілізація до LTP пилку полину Art v 3 може сприяти подальшої сенсибілізації до харчових LTP, таких як Pru p 3.

Ліпід-транспортуючі білки вперше описали іспанські вчені в 1992 році; вони знайшли їх в шкірці персика (Annals of Allergy) Ці маленькі позитивно заряджені білки вагою близько 7-10 кДа виявлені тільки у вищих рослин. Часто у пацієнтів з алергією на якийсь один LTP проявляється LTP-синдром - перехресні алергічні реакції на LTP різних видів рослин, в тому числі і таксономічно далеких.

Тому варто призначити додаткове дослідження: пакет «Фрукти» або ALEX 2 (до складу якого входять LTPз різних джерел алергенів).

Портрет №4

Пацієнт із відповідними сезонними симптомами має попередні результати дослідження «Астма -риніт екстракти», які свідчать про наявність сенсибілізації до пилку амброзії, чи варто робити додаткові обстеження?

Відповідь: так.

В цьому випадку найбільш раціональним буде визначення окремих компонентів з метою вірного вибору алерген-імунотерапії.

Для зменшення симптомів під час сезону зможуть наступні рекомендації:

• попередити пацієнта про небезпеку самолікування та ризик виникнення тяжких реакцій;
• проводити діагностику тільки у лабораторії, яка може забезпечити точність та швидкість результатів обстеження (має відповідні сертифікати якості та використовують сучасне обладнання та реактиви) – ДІЛА;
• виїзд у кліматичну зону з іншим календарем пилкування (наприклад, регіони Західної України для пацієнтів із амброзійним полінозом або на морські курорти - де концентрація пилку значно нижче);
• не виїжджати за місто та не займатися сільськогосподарською діяльністю;
• не відкривати вікна та двері, використовувати повітряно очисні системи та кондиціонери із спеціальними захисними фільтрами;
• не виходити на вулицю вранці та в день -в цей час концентрація пилку максимальна;
• після повернення з вулиці змінювати одяг та приймати душ не рідше 2-х разів на добу;
• рекомендовано щоденне вологе прибирання у помешканні;
• не рекомендовано сушити речі на вулиці;
• обмежити кількість продуктів з підвищеним вмістом гістаміну;
• у період загострення регулярно проводити туалет носової порожнини за допомогою фізіологічних сольових розчинів.
   

Алергія на бур’яни - це не тільки особиста, але й соціальна проблема. Наукові дослідження 2020 року показують, що біологічна боротьба з амброзією дасть змогу скоротити кількість пацієнтів приблизно на 2,3 мільйона, а витрати на здоров’я – на 1,1 млрд євро на рік.

Своєчасна діагностика у цій боротьбі має своє велике значення.

Інші новини Всі новини

16.12.2024

Поруч, щоб дбати про важливе! Зустрічайте нове відділення ДІЛА у Києві!

11.12.2024

З турботою про ваше здоровʼя – чекаємо вас у новому відділенні ДІЛА в Чернівцях!

06.12.2024

Здоровʼя поруч! Зустрічайте нове відділення ДІЛА у Києві!