Набряк Квінке: симптоми, перша допомога та діагностика

1. Вступ - Що таке набряк Квінке?
2. Ознаки та симптоми набряку Квінке (ангіоневротичного набряку)
3. Як виглядає набряк Квінке?
4. Причини виникнення
5. Перша допомога при набряку Квінке
6. Невідкладна допомога при набряку Квінке (анафілаксія та анафілактичний шок)
7. Види набряку Квінке
8. Набряк Квінке у дітей
9. Діагностика набряку Квінке
10. Лікування нападу набряку
11. Профілактичні заходи

Вступ. Що таке набряк Квінке?

Набряк Квінке також відомий як ангіоневротичний набряк — це гостре алергічне захворювання, що характеризується раптовим набряком шкіри, підшкірної клітковини або слизових оболонок. Він може виникати у відповідь на алерген або як реакція організму на певні подразники. Набряк Квінке у МКХ-10 (Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду) знаходиться під шифром D84.1, T78.3. Найчастіше набряк проявляється на обличчі, губах, повіках, язикові, руках і ногах, а також в області гортані, що може спричинити серйозні проблеми з диханням.

Ознаки та симптоми набряку Квінке (ангіоневротичного набряку)

Набряк Квінке проявляється швидким, безболісним набряком шкіри та слизових оболонок. До основних симптомів набряку Квінке належать:

• набряк обличчя, губ, повік, язика – безболісне збільшення уражених ділянок, що виникає раптово;
• набряк гортані – утруднене дихання, хрипота, здавленість у горлі; у важких випадках – ризик асфіксії;
• набряк кінцівок і геніталій – викликає відчуття тиску, дискомфорт;
• біль у животі – можливий при набряку слизової шлунково-кишкового тракту, що супроводжується нудотою, блюванням;
• свербіж і кропив’янка – іноді також супроводжують набряк, з’являються червоні висипання.

Симптоми ангіоневротичного набряку можуть з’явитися протягом кількох хвилин після контакту з алергеном та тривати до 72 годин. Особливо небезпечний набряк гортані, що може загрожувати життю через утруднене дихання.

Як виглядає набряк Квінке?

Набряк Квінке виглядає як різке збільшення розміру уражених ділянок тіла, особливо в області обличчя, губ, повік, язика або кінцівок.

​​​​​​​

Набряк Квінке відрізняється від звичайної кропив’янки тим, що він проникає глибше в тканини. Уражені ділянки виглядають припухлими, іноді без чітких меж, часто бліді або дещо почервонілі. При натисканні на них не залишається відбитку, оскільки цей набряк не містить значної кількості рідини, як це буває при інших видах набряків. На обличчі набряк може бути особливо помітним.

Найбільш небезпечним є ангіоневротичний набряк Квінке у ділянці гортані, який ззовні може виглядати як збільшення шиї та супроводжуватися хрипотою або утрудненим диханням.

Причини виникнення

Набряк Квінке може бути викликаний різними факторами, серед яких:

1. Алергічна реакція – найчастіша причина набряку Квінке. Алергени, що провокують набряк можуть бути харчовими продуктами (горіхи, риба, молюски, молочні продукти), ліками (антибіотики, зокрема пеніцилін, нестероїдними протизапальними препаратами), укусами комах (бджоли, оси) та інгаляційними алергенами (пилок, шерсть тварин).
2. Деякі медикаменти, особливо інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), які використовуються для лікування гіпертонії, можуть спричиняти набряк, навіть після тривалого застосування.
3. Спадковий набряк, що не залежить від алергенів і виникає без видимих причин або під впливом стресу, інфекцій, травм.
4. Стрес, травми, надмірне фізичне навантаження або навіть зміни температури (наприклад, холод) теж можуть викликати набряк.
5. Деякі вірусні або бактеріальні інфекції, зокрема гепатит, грип або гельмінтози, можуть сприяти розвитку набряку.
6. Аутоімунні захворювання – порушення імунної системи, такі як системний червоний вовчак або васкуліти, також можуть бути причиною набряку Квінке.

Ці подразники можуть діяти як окремо, так і в комбінації, призводячи до розвитку набряку різної тяжкості.

Перша допомога при набряку Квінке

Набряк Квінке може швидко прогресувати та становити загрозу для життя, особливо якщо розвивається в області шиї, тому важливо негайно надати першу допомогу.

1. Якщо спостерігається набряк обличчя, губ, язика або горла, негайно викликайте швидку допомогу, оскільки є ризик задухи.
2. Відкрийте вікна, звільніть груди та шию від одягу, щоб полегшити дихання.
3. Якщо ви знаєте, що спровокувало алергічну реакцію (їжа, ліки, укус комахи), припиніть контакт із цим алергеном.
4. Якщо симптоми набряку не дуже серйозні і людина не має проблем з ковтанням, дайте антигістамінний препарат (лоратадин, цетиризин). Це допоможе зменшити прояви алергічної реакції.
5. Якщо у людини є в анамнезі алергічні реакції або анафілаксія і вона, відповідно, має автоінжектор з адреналіном, слід негайно його використати. Адреналін допомагає швидко зняти набряк і відновити дихання.
6. Якщо людина втрачає свідомість, покладіть її на спину з піднятими ногами, щоб покращити кровообіг. Якщо дихальні шляхи не уражені, можна розмістити людину в сидячому положенні для полегшення дихання.

Важливо! Не намагайтеся дати їжу чи воду, якщо є набряк горла або утруднене дихання, щоб не викликати задуху. Не займайтеся самолікуванням у випадку значного набряку, особливо в ділянці обличчя та шиї.

Перша допомога має бути швидкою та цілеспрямованою, оскільки ангіоневротичний набряк Квінке, особливо в дихальних шляхах, може розвиватися дуже швидко й бути смертельно небезпечним.

Невідкладна допомога при набряку Квінке (анафілаксія і анафілактичний шок)

Анафілаксія (системна реакція гіперчутливості, може бути як алергічна, так і неалергічна) та анафілактичний шок (важка анафілактична реакція зі зниженням артеріального тиску, що становить загрозу для життя) є найсерйознішими ускладненнями ангіоневротичного набряку Квінке, особливо коли набряк спричинений системною алергічною реакцією або зачіпає дихальні шляхи. Без швидкої допомоги цей стан може призвести до летального результату. Саме тому важливо швидко діяти та дотримуватись певних правил.

Якщо набряк Квінке супроводжується анафілаксією (системною алергічною реакцією), необхідно:

• негайно викликати швидку допомогу;
• застосувати автоінжектор з адреналіном, якщо він доступний;
• забезпечити доступ до свіжого повітря і намагатися тримати людину у вертикальному положенні.

Після введення адреналіну пацієнт потребує госпіталізації, оскільки є ризик рецидиву анафілактичної реакції.

Види набряку Квінке

Є декілька основних видів ангіоневротичного набряку Квінке:

• алергічний набряк Квінке – викликаний алергічною реакцією на їжу, ліки, укуси комах чи інші алергени;
• неалергічний набряк Квінке – виникає через фізичні або емоційні фактори, такі як холод, стрес або лікарські препарати;
• спадковий набряк Квінке – рідкісне генетичне захворювання, що пов’язане з дефіцитом C1-інгібітора, не залежить від алергенів, часто проявляється у жінок під час вагітності;
• набутий набряк Квінке – розвивається внаслідок інших захворювань, які впливають на функцію C1-інгібітора;
• лікарський набряк Квінке — спричинений певними ліками, такими як інгібітори АПФ або нестероїдні протизапальні препарати;
• фізичний набряк Квінке – виникає через фізичні подразники, такі як холод чи тиск.

Набряк Квінке у дітей

У дітей набряк Квінке також може проявлятися через алергічні реакції, проте він розвивається набагато швидше, що становить загрозу життю, особливо через ризик задухи при набряку гортані. У разі виявлення симптомів важливо негайно звернутися до лікаря або викликати швидку допомогу. Лікування може складатись з антигістамінних засобів, кортикостероїдів та, у разі необхідності, адреналіну.

Набряк Квінке у дітей може мати різні причини та проявлятися дещо інакше, ніж у дорослих. У дітей цей стан часто викликаний алергічними реакціями на їжу (молоко, яйця, горіхи), укуси комах, лікарські препарати або інфекціями. Рідше набряк може бути наслідком спадкових порушень.

Для профілактики набряку Квінке важливо уникати відомих алергенів і мати план дій на випадок набряку, в тому числі наявність автоінжектора з адреналіном, якщо це необхідно. Швидке виявлення і належне лікування можуть допомогти запобігти серйозним ускладненням та полегшити стан дитини.

Діагностика набряку Квінке

Діагностика зазвичай базується на клінічних проявах і зборі анамнезу людини. Для підтвердження спадкової форми захворювання можуть знадобитися додаткові лабораторні дослідження для визначення рівня інгібіторів C1-естерази та інших компонентів імунної системи.

Лікування нападу набряку

Лікування набряку Квінке залежить від причини та тяжкості реакції. Основними методами є:

• антигістамінні препарати – для зменшення алергічної реакції;
• кортикостероїди – для швидкого зняття запалення та набряку;
• епінефрин – при загрозливих для життя станах, таких як анафілаксія;
• інфузійна терапія – при необхідності для стабілізації стану пацієнта.

Профілактичні заходи

Профілактика набряку Квінке спрямована на уникнення тригерів і контроль можливих алергічних реакцій. До основних заходів належать:

1. Уникання алергенів. Якщо відомі конкретні алергени, слід мінімізувати контакт з ними. Наприклад, в разі харчової алергії важливо уважно читати етикетки продуктів і уникати споживання небезпечних продуктів.
2. Медикаментозне лікування. Люди, які мають схильність до набряку Квінке, можуть отримати рекомендації щодо постійного прийому антигістамінних препаратів або, у випадку тяжких форм, стероїдів для контролю запальних процесів і запобігання рецидивам.
3. Наявність автоінжектора з адреналіном. Для осіб з високим ризиком анафілаксії необхідно мати автоінжектор з адреналіном і знати, як правильно його використовувати. Це допоможе швидко зупинити набряк при виникненні серйозних симптомів.
4. Огляд у лікаря. Регулярні консультації з алергологом або імунологом для моніторингу стану та коригування лікування, якщо це необхідно. Це особливо важливо для осіб з спадковими формами набряку Квінке або частими рецидивами.
5. Медична картка або браслет. Носіння медичної картки або спеціального браслету, що вказує на наявність алергій або схильності до набряку Квінке, може допомогти у випадку надзвичайної ситуації.

Набряк Квінке є серйозним станом, який може мати різні причини і вимагає швидкого та ефективного лікування. Швидке реагування на симптоми та належне лікування можуть суттєво зменшити ризики та покращити якість життя людей, схильних до цього стану.