Загальна характеристика
Антифосфоліпідний синдром (АФС) - це клініко -лабораторний симптомокомплекс, що характеризується рецидивуючими венозними і артеріальними тромбозами на тлі гіперпродукції антифосфоліпідних антитіл (АФА). Клінічні порушення реалізуються у вигляді схильності до утворення тромбів у дрібних і великих судинах, невиношування вагітності, сітчастого ливедо, ураження ЦНС, тромбоцитопенії. Антитіла до бета2-глікопротеїну-1 (АТ до бета2-ГП, IgG, IgM) є аутоантитілами, їх діагностична чутливість - 23-60%, специфічність - 83-97%. Визначення АТ до бета2-ГП підвищує чутливість лабораторної діагностики АФС і це один з методів виявлення осіб з АФС, що мають негативні результати по іншим діагностичним тестам (ВА, АКА IgG і IgМ). Виявлення АФА (тип і концентрація) дають важливу інформацію про ризик тромбоутворення та найвищий ризик - при одночасному виявленні декількох їх типів. Чим вище концентрація, тим більший ризик розвитку тромбозів. Діагностика АФС грунтується на австралійських критеріях, регламентованих XI Міжнародним Конгресом з АФА (2006) і включає лабораторні критерії - визначення ВА, АКА IgG і IgМ і АТ до В2-глікопротеїну IgG і IgМ, оскільки кожен з них виявляє лише певний різновид антитіл.
Тип біоматеріалу та способи взяття:
| Тип БМ | ||||
|---|---|---|---|---|
| венозна кров |
Правила підготовки пацієнта
венозна кров
Правила доставки біоматеріалів до лабораторії
венозна кров
Біоматеріал для дослідження: Сироватка ВК. Тип пробірки, об’єм БМ в пробірці: Вакутейнер з розподільним гелем, 8,0 мл. ПреА обробка перед транспортуванням: центрифугувати пробірку. Умови доставки: Температура від 2 до 25 градусів, 24 год.
У лабораторному довіднику можна ознайомитися з докладним описом дослідження
