Гепатит B, ДНК вірусу методом REAL TIME ПЛР (кров) - кількісний

ПЛР гепатит В (кількісне визначення ДНК HBV) дозволяє встановити рівень віремії — основний показник активності інфекції. Існує залежність між концентрацією вірусу в крові та результатом гострого вірусного гепатиту В. При низькому рівні віремії ймовірність переходу інфекції в хронічну форму близька до нуля, а інфікована людина є безпечною для оточуючих. При високому вірусному навантаженні хронізація виникає часто, і хворий є потенційним джерелом інфекції.

Доведено зв'язок між кількістю ДНК вірусу в сироватці крові, наявністю HBeAg, підвищеним рівнем АЛТ та розвитком цирозу печінки і гепатоцелюлярної карциноми. Кількісне визначення вірусу гепатиту В: розшифровка результатів проводиться з урахуванням клінічної картини, інших лабораторних показників та даних інструментальних досліджень.

• дорослим і дітям із підтвердженим хронічним гепатитом В;
• пацієнтам, які отримують противірусну терапію;
• людям із позитивним HBsAg;
• пацієнтам із захворюваннями печінки.

• перед початком противірусної терапії для визначення вихідного рівня вірусного навантаження та планування лікування;
• під час лікування для оцінки ефективності противірусної терапії та контролю пригнічення реплікації вірусу;
• після завершення лікування для оцінки результатів терапії та подальшого спостереження за пацієнтом;
• для регулярного моніторингу пацієнтів із хронічним гепатитом В відповідно до рекомендацій лікаря, навіть за відсутності клінічних проявів захворювання;
• при підозрі на реактивацію HBV-інфекції, зокрема після імуносупресивної терапії, хіміотерапії, трансплантації органів або тканин чи застосування біологічних препаратів;
• при підвищенні рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ) у пацієнтів із підтвердженим або ймовірним гепатитом В;
• за наявності позитивного результату HBsAg для оцінки активності вірусної реплікації та визначення подальшої тактики ведення пацієнта;
• під час диспансерного спостереження пацієнтів із хронічною HBV-інфекцією відповідно до рекомендацій лікаря;
• за необхідності оцінки ризику прогресування захворювання та розвитку ускладнень (цирозу печінки, гепатоцелюлярної карциноми) у комплексі з іншими лабораторними та інструментальними дослідженнями.

• визначити концентрацію ДНК вірусу гепатиту В (HBV) у крові, тобто рівень вірусного навантаження;
• оцінити активність реплікації (розмноження) вірусу та ступінь його активності в організмі;
• визначити, наскільки активно прогресує інфекційний процес, у комплексі з іншими клінічними та лабораторними показниками;
• оцінити ефективність противірусної терапії шляхом порівняння рівня вірусного навантаження до початку лікування та в процесі його проведення;
• оцінити ризик прогресування захворювання, розвитку фіброзу, цирозу печінки та інших ускладнень у поєднанні з результатами інших обстежень;
• контролювати перебіг хронічного гепатиту В під час диспансерного спостереження;
• виявити реактивацію HBV-інфекції у пацієнтів, які отримують імуносупресивну терапію, хіміотерапію або біологічне лікування.