Резус-фактор плода (неінвазивна діагностика)

ВАЖЛИВО! Дослідження можна замовити лише за наявності спеціального первинного направлення від лікаря.
Зверніть увагу!
Дослідження виконується починаючи з 10-го тижня вагітності.
Для проведення дослідження використовується венозна кров вагітної жінки. Аналіз є повністю неінвазивним, безпечним для матері та плода і не пов'язаний із ризиком втрати вагітності.
Резус-конфлікт виникає, коли RhD-негативна вагітна жінка виношує RhD-позитивний плід. У такій ситуації імунна система матері може виробляти антитіла проти еритроцитів плода, що підвищує ризик розвитку гемолітичної хвороби плода та новонародженого.
Традиційно антенатальна профілактика анти-D імуноглобуліном проводиться всім RhD-негативним вагітним, якщо резус-фактор плода невідомий. Водночас приблизно 35–40% плодів у RhD-негативних жінок також є RhD-негативними, тому введення анти-D імуноглобуліну в таких випадках не є необхідним.

Неінвазивне визначення резус-фактора плода дозволяє встановити RhD-статус плода ще під час вагітності за допомогою аналізу безклітинної фетальної ДНК (cell-free fetal DNA, cfDNA), що циркулює у крові матері.

Дослідження проводиться починаючи з 10-го тижня вагітності, коли кількість фетальної ДНК у крові матері є достатньою для отримання достовірного результату.
Отриманий результат допомагає персоналізувати ведення вагітності та прийняти обґрунтоване рішення щодо необхідності проведення антенатальної профілактики анти-D імуноглобуліном відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій.

Крім того, дослідження має важливе клінічне значення у веденні вагітностей підвищеного ризику, оскільки дозволяє:
• визначити ризик розвитку гемолітичної хвороби плода у вагітних із попередньою RhD-сенсибілізацією (наявністю анти-D антитіл);
• підтвердити або виключити RhD-позитивний статус плода для вибору подальшої тактики спостереження та необхідності проведення спеціалізованого пренатального моніторингу;
• оцінити ризик імунізації після інвазивних процедур (біопсія хоріона, амніоцентез, кордоцентез) або акушерських ускладнень, що супроводжуються фетоматеринською трансфузією (кровотеча, травма живота, зовнішній поворот плода, відшарування плаценти тощо);
• забезпечити ведення вагітності відповідно до сучасних принципів персоналізованої медицини та міжнародних рекомендацій (ACOG, RCOG, NICE, ISPD).
Важливо
• Є дані, що застосування низькомолекулярних гепаринів (еноксапарин, дальтепарин, надропарин тощо) може бути пов'язане зі зниженням фетальної фракції cfDNA або підвищенням частоти неінформативних (no call) результатів, особливо на ранніх термінах вагітності.
• Перед призначенням дослідження необхідно узгодити з лікарем прийом низькомолекулярних гепаринів для оптимізації часу забору крові та оцінки доцільності тимчасової корекції часу введення препарату. Самостійно припиняти лікування не слід.
• Дослідження визначає резус-фактор плода, але не є методом діагностики гемолітичної хвороби плода, не визначає титр антиеритроцитарних антитіл та не оцінює ступінь анемії плода.
• Результати дослідження повинні інтерпретуватися лікарем у комплексі з клінічною картиною, анамнезом, результатами лабораторних досліджень та ультразвукового обстеження.