Геміколектомія, есктирпація прямої кишки, ін. резекції кишки (при пухлинній патології)

Під час оперативного втручання видаляється уражена частина товстої або прямої кишки. Головна мета втручання — повністю усунути вогнище хвороби. Отриманий під час операції біологічний матеріал обов'язково направляється до лабораторії.

Лікар патоморфолог визначає тип змін та глибину їхнього поширення у стінку кишки, а також залученість  сусідніх органів та тканин у процес. Особлива увага приділяється навколишнім тканинам і лімфатичним вузлам. Якщо результати потребують уточнення, цей аналіз стає основою для імуногістохімічних або молекулярно-генетичних тестів, які допомагають підібрати подальшу терапію.

Лабораторне дослідження рекомендовані особам, які мають:

• пухлинні процеси як первинного так і вторинного ураження в різних відділах товстої та прямої кишок;
• передпухлинні стани (наприклад, великі поліпи або аденоми), що потребували видалення для попередження розвитку хвороби;
• специфічні новоутворення (нейроендокринні), виявлені під час попередньої діагностики;
• ускладнення, спричинені захворюванням кишечника (наприклад, непрохідність).

Аналіз проводиться безпосередньо після хірургічного втручання та необхідний у тих випадках, коли попередні обстеження (колоноскопія, КТ або МРТ) виявили зміни, що потребують повного видалення та точної гістологічної перевірки для вибору подальшої тактики.

Лабораторний висновок дає відповіді про:

• Характер захворювання: визначення типу утворення чи типу його клітин, ступінь злоякісності утворення (grade пухлини), кількість мітозів, у випадках коли студіювання та прогноз напряму корелюють з мітотичною активністю.
• Визначення стадіювання: встановлення патоморфологічної стадії утворення задля призначення лікарем онкологом оптимальної терапії в післяопераційному періоді.
• Повнота видалення: оцінка країв операційного розрізу, для визначення чи всі уражені тканини видалено повністю.
• Ступінь поширеності: оцінка стану лімфатичних вузлів та навколишньої жирової клітковини чи оточуючих органів, що може вплинути на стадіювання процесу.
• Ефективність попереднього лікування: якщо до операції проводилася терапія, аналіз покаже, як пухлина на неї відреагувала.
• Необхідність додаткових тестів: визначення потреби в імуногістохімічних (ІГХ) або молекулярно – генетичних дослідженнях для уточнення характеристик клітин.