Біоптат тонкої та/або товстої кишки (до 7 біоптатів включно)

Біопсія тонкої та/або товстої кишки — дослідження, під час якого лікар отримує невеликі зразки слизової оболонки кишківника під час ендоскопічного обстеження — колоноскопії або ілеоколоноскопії. для подальшого лабораторного аналізу.

Біопсія може бути прицільною або пошуковою. Прицільна біопсія виконується тоді, коли під час ендоскопії лікар бачить змінені ділянки слизової оболонки або утворення та бере з них зразки тканини для уточнення їхнього характеру.

Пошукова біопсія проводиться у випадках, коли є підозра на захворювання кишківника, але під час ендоскопії видимі зміни можуть бути відсутні або маловиражені. У такій ситуації зразки тканини беруть із кількох ділянок слизової оболонки, щоб виявити можливі мікроскопічні зміни.

Якщо при дослідженні є підозра на онкологічний процес, гістологічне дослідження може стати основою для додаткових спеціальних досліджень, таких як імуногістохімія та молекулярно-генетичний аналіз, що дозволяє персоналізувати лікування.

Дослідження може бути рекомендоване людям:

• у яких під час ендоскопічного обстеження кишківника виявлено утворення або підозрілі зміни слизової оболонки;
• із підозрою на запальні захворювання кишківника;
• із тривалими або незрозумілими симптомами з боку травної системи (біль у животі, порушення випорожнення, домішки крові у калі);
• для уточнення характеру вже виявлених змін у кишківнику.

Найчастіше біопсія проводиться:

• коли під час колоноскопії виявлено поліпи, утворення або інші зміни слизової оболонки;
• при підозрі на запальні захворювання кишківника (наприклад, виразковий коліт або хворобу Крона);
• коли потрібно уточнити причину тривалих скарг з боку кишківника;
• для підтвердження або виключення пухлинних процесів.

Медичний висновок надасть відповіді на ключові запитання:

• Причина запалення: чи пов’язані зміни в кишківнику з інфекцією, алергією або аутоімунним процесом.
• Тип захворювання: підтвердження або виключення таких станів, як хвороба Крона, виразковий коліт чи мікроскопічний коліт.
• Стан слизової: чи є ознаки атрофії (витончення) або перебудови тканин, що важливо для засвоєння поживних речовин.
• Виключення новоутворень: чи немає в тканинах ранніх ознак переродження клітин або передпухлинних змін.
• Наявність паразитів або грибків: у деяких випадках гістологія виявляє специфічних збудників, яких не видно на інших аналізах.
• Потребу в проведенні додаткових імуногістохімічних тестів (ІГХ) або молекулярно-генетичних для підбору специфічної терапії.