Пацієнт: на прийом до лікаря звернувся чоловік 42 років зі скаргами на загальну слабкість, періодичне підвищення артеріального тиску (АТ) до 150/110 мм.рт ст., головні болі на тлі психічних навантажень. Скарги турбують упродовж року, до лікаря не звертався.
Робота пов’язана з тривалим перебуванням за комп’ютером, палить цигарки упродовж 18 років, алкоголем не зловживає. Тричі на тиждень відвідує спортзал.
Об’єктивно: нормостенічної тілобудови, ІМТ 24,6 кг/м2, АТ 146/98 мм.рт ст, ЧСС 68 /хв, ритмічний. Дихання жорстке. Тони серця звучні, ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. Живіт м’який, безболісний при пальпації. Набряків немає. З анамнезу відомо, що батько переніс інфаркт міокарда у віці 58 років, мати має підвищений АТ.
За результатами обстеження:
На ЕКГ: ритм синусовий, регулярний, без патологічних змін.
Результати лабораторного дослідження:
Загальний аналіз крові та загальний аналіз сечі без змін, розрахункова ШКФ 96 мл/хв/1,73 м2.
Печінкові показники без змін.
Глюкоза крові натще 4,9 ммоль/л, глікований гемоглобін 5,2%.
Таким чином, пацієнт має артеріальну гіпертензію І ступеня, і вагомий фактор серцево-судинного ризику (ССР) – паління.
Згідно з рекомендаціями Настанови щодо профілактики серцево-судинних захворювань Європейського товариства кардіологів, усіх пацієнтів старше 40 років, а також осіб із наявними факторами ССР слід стратифікувати за ступенем ризику серцево-судинних (СС) захворювань.
Основними факторами ССР є вік, стать, обтяжений сімейний анамнез – це немодифіковані фактори. До факторів ризику, які підлягають впливу (модифікації), належать дисліпідемія, паління, підвищений АТ, підвищений рівень глюкози крові тощо.
Проведено дослідження показників ліпідного обміну – комплекс 112 «Ліпідограма»: загальний холестерин 6,6 ммоль/л*, ХС ЛПНЩ – 5,0 ммоль/л*, ХС ЛПДНЩ – 1,2 ммоль/л*, ХС ЛПВЩ – 0,9 ммоль/л*, ХС не-ЛПВЩ – 5,8 ммоль/л*.
Показники ліпідного профілю, крім діагностики дисліпідемії як такої, лежать в основі стратифікації серцево-судинного ризику. Оцінка ССР здійснюється за допомогою шкали SCORE2 та SCORE2-ОР для пацієнтів старше 70 років.
Як лікарю може допомогти в цьому бланк результату (БР) лабораторного дослідження?
На 2-й сторінці БР Комплексу 112 «Ліпідограма» розміщений QR код, відсканувавши який, лікар потрапляє на сторінку сайту з розміщеними шкалами SCORE2 та SCORE2-ОР.
Для розрахунку за цими алгоритмами лікарю потрібні наступні дані: вік та стать пацієнта, статус тютюнопаління, рівень систолічного АТ та рівень холестерину не-ліпопротеїдів високої щільності (ХС не-ЛПВЩ) – це показник, що дозволяє оцінити вміст атерогенних фракцій ліпопротеїдів у плазмі крові.
Таким чином, розрахований за шкалою SCORE2 10-річний ризик фатальних та нефатальних СС подій для нашого пацієнта становить 16%. Що це означає?
На 2 сторінці БР розміщена таблиця груп пацієнтів та категорій асоційованого СС ризику, за якою лікар відразу може оцінити отримані дані. ССР 16% нашого пацієнта відповідає дуже високому рівня СС ризику.
Таким чином, за результатами проведених досліджень молодого та практично здорового на перший погляд пацієнта було стратифіковано як пацієнта, що має дуже високий СС ризик, що суттєво вплине на тактику його ведення.
Метою подальшого ведення нашого пацієнта є покращення його прогнозу, збільшення тривалості та покращення якості життя.
Пацієнту рекомендовано:
- відмова від паління;
- дотримання дієти зі зниженим вмістом солі;
- обмеження в раціоні вмісту насичених жирів та простих вуглеводів;
- регулярні динамічні аеробні фізичні навантаження;
- прийом антигіпертензивної терапії;
- контроль показників ліпідного обміну через 3 місяці, при збереженні проявів дисліпідемії слід розглянути призначення статинотерапії з повторною оцінкою показників ліпідного обміну для досягнення цільових рівнів ХС ЛПНЩ як основного показника ССР.
Як нам у цьому знову може допомогти БР лабораторного дослідження? Адже низький комплайєнс пацієнтів та недотримання рекомендацій лікаря щодо режиму прийому гіполіпідемічних препаратів є основною причиною неуспіху лікування.
В Коментарях до показників ліпідного профілю у БР наведені цільові рівні показників ХС ЛПНЩ, ХС не-ЛПВЩ для пацієнтів різних груп ССР, а також референсні значення ХС ЛПВЩ в залежності від статі пацієнта.
Це дозволить сформувати розуміння, що цільові рівні показників є різними для різних пацієнтів та дозволить краще дотримуватись режиму прийому гіполіпідемічної терапії, призначеної лікарем, і підвищить прихильність пацієнта до лікування.
