Антитіла IgM до B2-глікопротеїну (β2 GP1), кількісний

Діагностичний напрямок

Оцінка системи гемостазу

Загальна характеристика

Антифосфоліпідний синдром (АФС) - це клініко -лабораторний симптомокомплекс, що характеризується рецидивуючими венозними і артеріальними тромбозами на тлі гіперпродукції антифосфоліпідних антитіл (АФА). Клінічні порушення реалізуються у вигляді схильності до утворення тромбів у дрібних і великих судинах, невиношування вагітності, сітчастого ливедо, ураження ЦНС, тромбоцитопенії. Антитіла до бета2-глікопротеїну-1 (АТ до бета2-ГП, IgG, IgM) є аутоантитілами, їх діагностична чутливість - 23-60%, специфічність - 83-97%. Визначення АТ до бета2-ГП підвищує чутливість лабораторної діагностики АФС і це один з методів виявлення осіб з АФС, що мають негативні результати по іншим діагностичним тестам (ВА, АКА IgG і IgМ). Виявлення АФА (тип і концентрація) дають важливу інформацію про ризик тромбоутворення та найвищий ризик - при одночасному виявленні декількох їх типів. Чим вище концентрація, тим більший ризик розвитку тромбозів. Діагностика АФС грунтується на австралійських критеріях, регламентованих XI Міжнародним Конгресом з АФА (2006) і включає лабораторні критерії - визначення ВА, АКА IgG і IgМ і АТ до В2-глікопротеїну IgG і IgМ, оскільки кожен з них виявляє лише певний різновид антитіл.

Дослідження Антитіла IgM до B2-глікопротеїну (β2 GP1), кількісний, в медичній лабораторії ДІЛА виконується  біотин-незалежною технологією, що дозволяє уникнути інтерференції біотину.
Таким чином, при прийомі препаратів біотину та його похідних у складі полівітамінних комплексів, нутрицевтиків для підтримки здоров’я шкіри, волосся і нігтів, препаратів для жінок у період менопаузи або засобів з колагеном, біотин не викликає спотворення значень результатів, тому результати дослідження будуть відповідати справжньому вмісту досліджуваної речовини в крові без ризику отримати хибно-позитивних/хибно-підвищених та хибно-негативних/хибно-занижених значень. Біотин-незалежна технологія – це методика лабораторної діагностики, яка не використовує біотин як ключ у складі реагентів для виконання медичних досліджень.

Показання для призначення

1. Діагностика антифосфоліпідного синдрому (тромбози судин, тромбоемболії, тромбоцитопенія, відшарування сітківки, мігрень, головний біль, інсульт, сітчасте ливедо). 2. Діагностика патології вагітності (звичне невиношування вагітності, в/у загибель плоду, викидні, прееклампсія та ін.). 3. Системні захворювання сполучної тканини (колагенози, СЧВ, вузликовий періартеріїт).

Маркер

Маркер діагностики антифосфоліпідного синдрому (діагностичний критерій).

Клінічна значущість

Склад показників:

Антитіла IgM до В2-глікопротеїну (β2 GP1), кількісний

<7     негативний
7-10  сумнівний
>10   позитивний

Правила підготовки пацієнта

Правила доставки біоматеріалів до лабораторії

Інтерференція:

• Не виявлена.
• Не виявлена.

Інтерпретація:

• Антифосфоліпідний синдром - позитивні і сильно позитивні результати дослідження у 2-х і більше визначеннях з інтервалом не менше 12 тижнів, системні аутоімунні захворювання (особливо СЧВ), інфекційні захворювання (гепатит С, малярія, бореліоз, сифіліс, ВІЛ та ін.).

  Інформація призначена для спеціалістів сфери охорони здоров’я
  Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я